Людина з банківською карткою перед ноутбуком. Ілюстрація на тему онлайн-платежів
В Україні планується впровадитиєвропейські фінансові правила. Йдеться зокрема про підготовку приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що вже викликало дискусії щодо банківської таємниці та посилення контролю за рахунками громадян. Водночас у банках наголошують: йдеться насамперед про адаптацію українських правил до стандартів ЄС, а не про тотальний контроль за клієнтами банків. Також це не означатиме переходу країни на євровалюту – зміни зачеплять суто банківські платежі.
Оновлення норм передбачає законопроєкт № 14327-д, що готується до розгляду у Верховній Раді в першому читанні. Як пояснила OBOZ.UA провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус Банку Марина Павленко, таким чином фінмоніторинг поступово переходитиме до ризик-орієнтованої моделі.
Тобто банки звертатимуть увагу не лише на суми операцій, пояснила спеціалістка. Насамперед фінустанови цікавитиме нетиповість транзакцій, їхня відповідність фінансовому профілю клієнта та походження коштів.
Що буде в "реєстрі рахунків"
Одним із найбільш обговорюваних положень законопроєкту стало створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Банкира наголошує, що в такому реєстрі міститиметься лише базова інформація, а саме:
- номер рахунку у форматі IBAN;
- назва банку;
- дані власника рахунку;
- інформація про користування банківським сейфом.
Водночас до реєстру не передаватимуть дані про:
- залишки коштів на рахунках;
- рух коштів;
- вміст сейфів.
"Мова йде не про відкриття банківської таємниці в її класичному розумінні, а про систематизацію базових даних щодо наявності рахунків і сейфів. , – пояснила Марина Павленко і додала, що подібні механізми вже працюють у багатьох країнах ЄС і є частиною сучасної фінансової інфраструктури.
Окремі дискусії викликало питання доступу правоохоронних органів до такого реєстру. У законопроєкті передбачено, що прямий доступ правоохоронців до реєстру має запрацювати лише на фінальному етапі євроінтеграції – не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу держави-члена ЄС. Йдеться, зокрема, про участь:
- СБУ;
- Нацполіції;
- НАБУ;
- ДБР;
- інших уповноважених органів.
Як пояснює експертка, фінансовий моніторинг не займається розслідуванням злочинів. Його завдання – виявлення підозрілих фінансових операцій та передача інформації органам, які вже мають відповідні повноваження. У банку наголошують, що така модель потрібна насамперед для боротьби з фінансуванням тероризму, обходом санкцій, легалізацією злочинних коштів тощо.
Чи будуть масово блокувати рахунки
За словами Павленко, для більшості клієнтів банків нова модель фінмоніторингу не має створити додаткових проблем. Банки аналізують не кожен побутовий платіж, а насамперед операції, які виглядають нетиповими або ризиковими. При цьому враховується:
- регулярність операцій;
- джерела надходжень;
- кількість контрагентів;
- призначення платежів;
- відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.
Саме тому невеликі суми можуть викликати додаткові питання, якщо операції мають ознаки ризиковості. Щоб уникнути тимчасового блокування рахунків або додаткових перевірок, у банку радять:
- використовувати особисті картки лише за їхнім прямим призначенням;
- не приймати на особисті рахунки регулярні платежі за підприємницьку діяльність;
- коректно вказувати призначення платежів;
- уникати великої кількості дрібних переказів від незнайомих осіб;
- мати документи, які підтверджують походження коштів у разі великих надходжень.
"Найкращий спосіб уникнути проблем із фінмоніторингом – це прозорість. Якщо клієнт може логічно пояснити свої операції, користується рахунком за призначенням і за потреби готовий підтвердити походження коштів, то посилення стандартів фінмоніторингу не становить для нього загрози", – підсумувала Павленко.
Україна не переходитиме на євро
Як уже пояснював віцепрезидент Асоціації українських банків Сергій Мамедов, про відмову від гривні та перехід на євровалюту в законопроєкті взагалі не йдеться. А скуповувати валюту, сподіваючись запастись нею перед змінами, не варто.
"Точно не йдеться про відмову від гривні. Отже, громадянам не варто нервуватися, скуповуючи євро", – пояснив банкір.
Також не очікують відмови України від гривні заради євро й аналітики "Мінфіну", які пояснювали: у такому разі країна втратить можливість самостійно проводити відсоткову політику. Крім того, відмова від гривні унеможливить здійснення незалежної курсової політики.
Як повідомляв OBOZ.UA, українці з Дією на телефоні можуть швидко відкривати рахунки в банку. Така система вже працює для десятків фінустанов.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!