УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Українці мають утримувати власну армію: податки доведеться підвищити, а видатки – скоротити

5 хвилин
54,1 т.
Українцям доведеться збільшити фінансування армії

Міністерство фінансів, на виконання вимоги МВФ, уже розробило пропозиції, як збільшити наповнення бюджету приблизно на 40 млрд грн. Поки що йдеться про точкові рішення. Але це не вирішить проблему величезного дефіциту: на армію цього року не вистачатиме від 400 до 700 млрд грн. Фінансувати ЗСУ кредитами та міжнародними донатами заборонено, армію своїми податками мають утримувати всі українці.

Звісно, мають ефективно працювати уряд (наприклад, вирішити питання блокади кордонів із Польщею), правоохоронці (ліквідовувати корупційні схеми), депутати (скорочувати видатки бюджету). Але це не компенсує обов'язок кожного українця утримувати армію. Для цього необхідно відмовитись від усіх схем ухилення від сплати податків та перестати давати хабарі. А поки тіньова економіка нікуди не ділась, доведеться збільшувати податкові ставки. Іншого варіанта немає.

Про те, яким може бути дефіцит бюджету на армію і де братимуть кошти, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

На армію потрібні сотні мільярдів

Бюджет на армію цього року матиме "дірку" у щонайменше 400 млрд грн. Для розуміння, загальна кількість донатів у трьох найбільших фондах минулого року – 18,75 млрд грн (дані Opendatabot). Це вдвічі менше, ніж позаминулого року. Фінансувати армію за рахунок кредитів і міжнародних донатів заборонено, чи не єдине джерело – фіскальні надходження.

"Смішно, коли люди кажуть, що вони не податки платять, а донати роблять. Держава витратила за останні два роки на армію 4 трлн грн, а фонди зібрали максимум 100 млрд грн. Ви або платите своїй державі, яка утримує армію, або платитимете податки чужій державі, яка утримуватиме чужу армію", – розповідають співрозмовники у Кабміні.

"Діра" у 400 млрд грн не враховує потреби на можливу активізацію мобілізації. Для того, щоб герої продовжували захищати країну на фронті, цивільні (які згодом теж можуть бути мобілізовані) мають працювати на оборону. Українці (як жінки, так і чоловіки), що перебувають у тилу, мають розуміти: навіть регулярні донати, як показують цифри, ніколи не замінять сплати податків. Сплачувати податки на утримання армії – це необхідний мінімум для всіх.

Повномасштабна війна до повної детінізації економіки не призвела. Схеми продовжують працювати, тому без підвищення податків, імовірно, нам не обійтись.

Голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа, за результатами перемовин з МВФ публічно заявила, що додаткова потреба на закупівлю та ремонт військової техніки становить понад 400 млрд грн. "З місією МВФ обмінялися думками щодо позитивних і негативних ефектів різних джерел залучення додаткового внутрішнього ресурсу. Я звернула увагу на те, що додатковий ресурс можна залучити й від скорочення непріоритетних капітальних видатків. І хоча це буде несуттєва сума у масштабах нашої потреби, але це полегшить тиск на платників податків", – цитує Роксолану Підласу пресслужба "Слуги народу".

Коментар OBOZ.UA щодо можливостей наповнення бюджету пані Роксолана надати відмовилась, посилаючись на зайнятість. Також від коментарів відмовився і член профільного комітету Павло Фролов. У "Слузі народу" неофіційно пояснили: поки фінансові потреби на оборону вирішили не коментувати. Ба більше, немає остаточного розуміння, скільки коштуватиме посилення мобілізації. "Ситуація складна, єдиної позиції поки немає", – пояснили у партії.

Представник "Голосу", заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі OBOZ.UA озвучив досить оптимістичні оцінки. У меморандумі з МВФ чітко вказано, що до кінця лютого треба подати план "короткострокових заходів мобілізації доходів (податкових і неподаткових), які б забезпечили додаткові надходження щонайменше в розмірі 0,5% ВВП" у 2024 році. Це близько 38,2 млрд грн.

"Я не впевнений, що збільшення податків принесе велику суму. Уявімо таку картину: збільшать на 40 млрд грн, а нам треба 400 млрд. Ми не покриємо і 10%. Це рішення влади, я не кажу, що цього не потрібно робити. Має бути комплекс заходів, який міститиме зокрема й податки",– каже Железняк. При цьому він не погоджується із тезою про необхідність кардинально переглядати підходи, а фінансова ситуація, за його словами, "стабільна".

Звідки брати гроші: одним кроком не обійтись

За інформацією OBOZ.UA, Міністерство фінансів уже передало на розгляд пропозиції щодо залучення додаткових приблизно 40 млрд грн. "Це точкові рішення", – розповідають OBOZ.UA в уряді. Пропозиції розроблено заради виконання меморандуму з МВФ, і вони не вирішують реальну потребу у грошах.

"Зараз Мінфін дав пропозиції щодо 40 млрд. Це вже звучало у ЗМІ. Там військовий збір в 0,1% з ювелірних виробів, із продажу транспортних засобів, із прибутку ФОПів – це точкові рішення. Вони по краплі назбирали 40 млрд. Поки немає навіть сформованих пропозицій у вигляді законопроєкту",– розповіли OBOZ.UA в уряді.

Насправді досі не відомо, скільки коштів не вистачатиме бюджету до кінця року. Оцінка у 400 млрд грн є досить оптимістичною. Якщо США не ухвалять виділення допомоги Україні, то "діра" може досягти 1 трлн грн. Хоча поки що такий варіант вважають "песимістичним". Також Підласа зазначила, що 400 млрд грн не враховують додаткову мобілізацію.

Економічне бронювання від мобілізації могло б частково вирішити проблему. Зараз розглядають кілька можливих сценаріїв (наприклад, ввести його для тих, хто платить із зарплати 20 тис. грн податків на місяць). Якщо дозволити ввести економічне бронювання для всіх охочих, воно може наповнити бюджет приблизно на 300 млрд грн додатково. Це б дозволило покрити левову частку дефіциту.

Але не обійтись і без підвищення ставок основних податків: військового збору, податку на додану вартість, на доходи фізосіб, на прибуток. Може бути підвищено як усі основні ставки, так і вибірково окремі. Як це відбуватиметься, поки що невідомо.

Проте і в уряді, і в парламенті кажуть, що соціальні видатки урізати не будуть, інші статті бюджету таки доведеться скоротити. Йдеться про капітальні видатки (придбання основного капіталу; придбання обладнання і предметів довгострокового користування; капітальне будівництво; капітальний ремонт; створення державних запасів і резервів; придбання землі й нематеріальних активів тощо).

У цьому контексті блокада кордонів – подарунок росіянам від польських фермерів і важкий удар по бюджету України. Тільки у лютому він може втратити близько 7,7 млрд грн через блокування кордонів.

Варіанти покриття дефіциту:

  • скасування капітальних видатків бюджету – близько 7,5 млрд грн;
  • точкове підвищення податків у межах домовленостей з МВФ – 40 млрд грн;
  • економічне бронювання – близько 300 млрд грн, залежно від моделі;
  • підвищення основних податкових ставок – залежно від рішень, сума може бути від 100 млрд грн;
  • грошова емісія та девальвація гривні – обговорення тривають, НБУ виступає проти таких кроків;
  • внутрішні запозичення (ОВДП) – у січні за рахунок облігацій уже отримали 33 млрд грн, це також може слугувати інструментом грошової емісії.

До речі, повна детінізація економіки дозволила б різко збільшити бюджетні надходження і, можливо, частково позбавила б необхідності залучати кредитні кошти. Так, ще кілька років тому, до повномасштабної війни, Ernst & Young оцінили розмір тіньової економіки України у 23,8% від ВВП. Якщо цей відсоток зберігся, то станом на зараз це близько 1,81 трлн грн, які перебувають у тіні.

В умовах повномасштабної війни всі податки та збори, які не отримує бюджет, – це гроші, вкрадені в армії.