Україна та США підпишуть ще 2 угоди про надра: нардеп розкрив ключові пункти документів

Україна та США укладуть ще два технічні договори про корисні копалини – Угоду про обмежене партнерство та Угоду про генерального партнера. Їхні тексти офіційно не були опубліковані, однак, за неофіційними даними, документи містять домовленості про механізм роботи американсько-українського інвестфонду, розподіл прибутку та інші важливі деталі.

Відео дня

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк ("Голос"), посилаючись на власні джерела та чернетки документів. Обидві майбутні угоди, за його словами, будуть підписані Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку (DFC) з боку США та Агентством з питань підтримки державно-приватного партнерства ("Агентство ДПП") з боку України. Варто враховувати, що зміст документів може змінитися.

"Угода про обмежене партнерство – за фактом, найважливіший документ... Після цієї угоди підписується ще й Угода про генерального партнера, яка створює установу, яка керуватиме майбутнім фондом", – розповів нардеп.

У фінансовій частині ці документи передбачають, що США у свої внески до майбутнього фонду зможуть включати або військову допомогу Україні, яку нададуть у майбутньому, або безпосередньо грошові внески. Україна також робитиме внески, але це, за словами Железняка, не буде плата за нові або "сплячі" ліцензії на розробку родовищ.

Така плата зараховуватиметься до "балансу фонду", зазначив Железняк. "Тобто, коли ми отримуватимемо гроші за нові ліцензії або ренту, то це зараховується до фонду як капітал, але не як внесок України. Це дає Україні право на 50% управління фондом", – зазначив він.

Виплати з фонду стануть можливими тільки через 10 років, тобто у 2035 році. До цього всі доходи йдуть у капітал Фонду, але це також не буде внеском України, зазначив нардеп.

"Уявімо, що 2035 року від ліцензій і ренти надійшло до фонду $200 млн. А США дали до цього часу $3 млрд військової допомоги. У такому разі вважається, що США зробили внесків на $3 млрд, а ми – нічого (тому що ми вже за майбутні рентні платежі отримали 50% від управління фонду). Тобто платежі від ліцензії та ренти не є нашим додатковим внеском", – навів приклад Железняк.

Щодо управління фондом, то, за даними нардепа, усі питання вирішуватимуться на рівні генерального партнера. Ця юридична особа буде зареєстрована в Делавері в США. До складу правління увійдуть три представники України і три США.

"Кожна сторона координує та оплачує роботу цих людей самостійно. Генеральний партнер ділиться на щонайменше чотири комітети, які ухвалюють рішення за напрямами. ...Розподіл за людьми і повноваженнями (десь 3 на 2, десь 2 на 3, десь 2 на 2). Але це ті ж самі люди, які кожна сторона делегує (по 3 людини) у генерального партнера. Але головне рішення за Бордом (тобто там, де 3 на 3). Тож комітети – це не ті органи, які ухвалюють остаточне рішення. Тому тут немає "зради" щодо розподілу", – зазначив нардеп.

Серед напрямів майбутніх інвестицій – не лише видобуток 57 копалин, перелічених в основній угоді. Кошти можуть також вкладатися:

• у переробку зазначених корисних копалин;
• в інфраструктурні проєкти (логістика, портові термінали) або експорт нафтогазової продукції (наприклад, перевалка);
• в інфраструктуру для нафтогазової продукції (наприклад, газові сховища)
• в енергетику.

"Усі ці проєкти мають бути на території України. Фонд через сторони може залучати комерційні компанії... В інвестпроєкти інших сфер теж теоретично можуть (бути інвестиції. – Ред.), але там не буде "права першої ночі"", – додав Железняк.

Згадане "право першої ночі" передбачає, що Україна в разі наявності нових інвестиційних проєктів за зазначеними напрямами першочергово має звернутися до генерального партнера та запропонувати умови за цими інвестиціями. "Це не заважає одночасно звертатися до інших, але ми точно маємо звернутися до генерального партнера, й іншим ми не можемо запропонувати умови "суттєво кращі", ніж запропонували Фонду. Генеральний партнер може "думати" про новий проєкт не довше ніж 3 місяці (але ще раз, ми можемо паралельно вести розмову з іншими). Після шести місяців, як зробили пропозицію для Фонду щодо інвестиційного проєкту, вже іншим можемо змінювати умови на "суттєво кращі"", – розповів нардеп.

Нагадаємо, 1 травня Україна та США підписали угоду про корисні копалини. Вона передбачає створення спільного інвестфонду, який поповнюватиметься розробкою українських надр. Того ж дня текст документа було офіційно опубліковано на сайті Кабінету міністрів, а також на сайті Білого дому.

При цьому фактична реалізація угоди про надра може затягнутися на десятиліття. Річ у тім, що введення в експлуатацію нових родовищ – це тривалий процес, який вимагає серйозних грошових вкладень. Водночас експерти не заперечують і великого потенціалу угоди. За оцінками уряду України, у країні розташовано 5% найважливіших сировинних ресурсів у світі, включно з літієм, титаном, ураном і графітом. Тепер в України з'явиться можливість залучити інвесторів для їхнього видобутку.

Раніше OBOZ.UA розповів про те, що передбачає угода про надра і що варто знати про українські рідкоземельні метали. Зокрема, ми дізналися, скільки насправді коштують корисні копалини України та що отримають США.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!