Блог | МВФ затвердив другий перегляд програми з Україною: ось головне
11 грудня Рада виконавчих директорів МВФ затвердила другий перегляд програми розширеного фінансування (EFF) та виділення третього траншу за програмою обсягом 663,4 млн. SDR (0,89 млрд. дол.).
Що це означає, і що буде далі?
Почну з хороших новин. Позитивний перегляд означає, що Україна залишається в програмі МВФ на наступний рік. Це дійсно важливий сигнал для офіційних партнерів (урядів, МФО), які надають зовнішнє фінансування, що Україна виконує свої зобов’язання, попри війну тримає макрофінансову стабільність і головне – впроваджує важливі структурні реформи напередодні відкриття переговорів про вступ до ЄС. Нагадаю, що програма МВФ – це обов’язковий ключ до отримання усього пакету середньострокового фінансування до 2027 року на суму 122 млрд. дол. у базовому сценарії. Це також важливий сигнал для комерційних кредиторів (тримачів єврооблігацій), з якими передбачено продовження угоди про боргову реструктуризацію у рамках програми МВФ.
Водночас, маємо зрозуміти, що виконання програми EFF наступного року накладатиме більше зобов’язань на українську владу. Бо перегляди програми будуть більш щільними (раз на квартал). А отже, в більшій мірі застосовуватиметься принцип – "гроші в обмін на реформи". Попри всі віщування від "експертів", що і до повномасштабної війни розганяли російські наративи, нічого страшного тут не має. Це є спільним інтересом нас як держави і пулу західних країн, які надають нам різноманітну (військову, бюджетну, гуманітарну) підтримку, і зацікавлені у тому аби реформи допомагали успішно інтегруватись в ЄС, зміцнювати економічний та оборонний потенціал країни.
Про які реформи йде мова? У рамках успішного перегляду програми Україна та Фонд оновили Меморандум про економічну і фінансову політику. Всього разом із зобов’язаннями, які було перенесено або залишиться виконати на кінець 2023 року, матимемо 18 структурних маяків до виконання, з них 12 додано нових. Це і є список ключових реформ, за яким країна житиме і звірятиметься протягом наступного року. Звісно, це не повний перелік наших зобов’язань на наступний рік, бо їх значно більша частина зав’язана на нашу євроінтеграцію, але це дійсно топ-пріоритети для виконання.
Отже, маємо наступний список структурних маяків у рамках програми EFF, який по мірі виконання програми у 2024 році також оновлюватиметься (нові маяки виділено курсивом, всі строки виконання - кінець місяця):
(I) Фіскальна політика
- Прийняття Національної стратегії доходів (грудень 2023)
- Перегляд поточних процедур управління державними інвестиціями та розробка відповідної дорожньої карти для підвищення ефективності відбору та впровадження держінвестпроектів (грудень 2023).
- Розробка концептуальної записки щодо програми 5- 7-9 з пропозиціями націлити її на малі та середні підприємства (перенесено на березень 2024)
- Підготовка змін до бюджету – 2024 з метою збільшення податкових і неподаткових надходжень у короткостроковій перспективі в обсязі не менше 0,5% ВВП (лютий 2024).
- Прийняття нового закону про БЕБ, який має бути перезавантажено, зокрема й кадрово, відповідно до кращої світової практики. БЕБ матиме чіткий мандат і сферу повноважень, зосереджуючись на великих економічних злочинах (червень 2024).
- Підготовка оцінки ефективності податкових пільг, включно з їх витратами для бюджету (липень 2024)
- Підготовка огляду потенційних фіскальних і квазіфіскальних витрат у розрізі основних державних підприємств, які найбільше постраждали від війни (вересень 2024).
- Проведення діагностичного огляду довоєнної політики середньострокового – бюджетного планування з метою посилення її ефективності (жовтень 2024).
- Прийняття постанови уряду з планом дій і графіком, що посилюватиме зв'язок між середньостроковим бюджетним плануванням та капітальними видатками бюджету, визначатиме пріоритети реконструкції (грудень 2024). Пункт пов'язаний із маяком №2, йдеться про підвищення ефективності бюджетних інвестицій.
(II). Фінансовий сектор:
- Запровадження методології оцінки ризиків при здійсненні нагляду з метою прийняття поінформованих рішень про пріоритети наглядової діяльності (червень 2024)
- Підготовка засад оздоровлення банків у консультаціях з ФГВФО та експертами МВФ (перенесено на грудень 2024)
- Усі банки з мажоритарною державною власністю залишаються під управлінням Мінфіну як акціонера, а будь-які націоналізовані несистемні банки будуть передані ФГВФО для санації (постійний маяк)
(III). Енергетика
- Оцінка фінансового стану ТКЕ з відокремленням заборгованості, яка утворилась після початку повномасштабної війни (червень 2024);
(IV) Урядування/ боротьба з корупцією/ держпідприємства
- Прийняття законодавства для підвищення інституційної незалежності САП, зокрема, щодо процедур відбору, здатності регулювати організаційну діяльність, механізмів забезпечення дисципліни та підзвітності (грудень 2023). Додам від себе, що відповідний закон було прийнято парламентом 8 грудня і вже набув чинності, тому цей маяк має бути зарахований як виконаний.
- Внесення змін до процесуального кодексу щодо раціоналізації справ, які розглядаються в першій інстанції одним антикорупційним суддею або колегією з трьох антикорупційних суддів (березень 2024).
- Створення суду, у якому розглядатимуться справи проти органів державної влади національного рівня, зокрема НБУ, НАБУ, НАПК тощо (липень 2024);
- Завершення зовнішнього незалежного аудиту ефективності НАБУ (вересень 2024).
- Розроблення політики державної власності ДП, дивідендної політики, стратегії приватизації (серпень 2024).
Отже половина із всіх структурних маяків – це фіскальний блок, що зайвий раз підкреслює важливість питань збалансування бюджету, які є основою середньострокових програм МВФ.
Що ще необхідно знати про оновлений Меморандум?
Меморандум також містить оновлені кількісні критерії ефективності та індикативні цілі (такі як показники міжнародних резервів, мобілізації податків, різноманітні стелі на невійськові видатки, накопичення бюджетної заборгованості тощо). Не буду детально на них зупинятись, бо це більш технічні речі. Україна такі критерії в абсолютній більшості виконує, із запасом, а там де є відступ (як наприклад, перевищення по видаткам на соціальний захист), аргументовано пояснює причини і запитує їх перегляд.
Наведу лише два важливі технічні індикатори, про які варто знати. Перше, як і цього року, Україна бере зобов’язання утримуватись від емісійного фінансування бюджету. Ця інструмент розглядатиметься як опція останньої надії, коли всі інші варіанти фінансування вичерпані (для цього Мінфін та НБУ разом з МВФ розробили умови і порядок надання короткострокових авансів на покриття можливих розривів в ліквідності). І другий параметр, що витікає з першого. Оновлений Меморандум базується на наданні зовнішнього фінансування (пільгові кредити, гранти + програма МВФ) на наступний рік в сумі близько 37 млрд. дол., що є близькою до оцінки потреби, закладеної у бюджеті – 2024 (41 млрд. дол.). Тобто МВФ розраховує, що потреба у зовнішньому фінансуванні на 2024 рік буде закрита.
Якщо оцінювати Меморандум в цілому, то:
- усі визначені маяки є цілком виконуваними у встановлені строки (хоча триваюча війна завжди може внести несподівані корективи, і у цьому ми відчуваємо розуміння з боку наших партнерів, які продемонстрували готовність бути гнучкими);
- переговорна команда спрацювала ефективно, і Україна не взяла на себе непідйомних чи серйозних соціально чутливих зобов’язань;
- водночас, реалізація структурних реформ в рамках оновленого Меморандуму буде додатковою рамкою, що зміцнюватиме макрофінансову стабільність і нашу євро-інтеграцію.
