УкраїнськаУКР
русскийРУС

Кремль перекрив втрати від санкцій золотом: подорожчання злитків замінило заморожені мільярди

3 хвилини
1,5 т.
Як Росія компенсує втрати резервів на тлі війни та санкцій

Зростання світових цін на золото принесло Росії понад 216 млрд доларів "паперового" прибутку, частково компенсувавши втрату заморожених у Європейському Союзі (ЄС) активів. Водночас, золото стало ключовою опорою російських резервів, але його реальна монетизація залишається обмеженою через санкції та закриті західні ринки.

Відео дня

Про це пише Bloomberg. За оцінками аналітиків, з лютого 2022 року вартість золотих резервів Банку Росії зросла більш ніж на 216 мільярдів доларів – сума, співставна з обсягом коштів, заблокованих західними країнами через агресію Кремля.

Після вторгнення в Україну Росія втратила доступ до значної частини своїх міжнародних резервів, розміщених у валюті та цінних паперах за кордоном. У 2022 році Міністерство фінансів РФ визнавало, що приблизно 300 мільярдів доларів державних активів були іммобілізовані за межами країни. У грудні Європейський Союз продовжив заморожування близько 210 мільярдів євро російських суверенних коштів, більшість з яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

На цьому тлі саме золото стало ключовим елементом фінансової стабільності Росії. На відміну від валютних резервів, злитки не підпадають під пряме блокування і залишаються активом, який теоретично можна монетизувати, навіть в умовах санкційного тиску.

Показово, що стрімке зростання вартості золотих резервів відбулося без активних дій самого Банку Росії. Центральний банк упродовж останніх років утримувався як від масштабних закупівель металу, так і від його продажу. Основним чинником зростання стала динаміка світових цін. За останні чотири роки золото дорожчало на тлі кількох глобальних тенденцій:

  • активного попиту з боку центральних банків різних країн;
  • інфляційних ризиків у провідних економіках;
  • зростання геополітичної напруги;
  • пошуку інвесторами "тихої гавані" на тлі торговельних війн та санкцій.

Особливо різким був стрибок у 2025 році, коли золото подорожчало приблизно на 65% – це найкращий річний результат з 1979 року. Станом на кінець минулого року міжнародні резерви Росії сягнули 755 мільярдів доларів, свідчать офіційні дані Банку Росії.

З цієї суми 326,5 мільярда доларів припадало саме на золото. Відтоді ціни на метал зросли ще більш ніж на 8%, перевищивши позначку 4700 доларів за унцію.

Таким чином, злитки нині становлять майже половину всіх міжнародних резервів РФ. Для порівняння, до початку війни частка золота не перевищувала 21%, тоді як наприкінці 2025 року вона зросла до 43%. Натомість резерви, розміщені у валюті та іноземних активах, за цей період скоротилися приблизно на 14%.

Росія залишається другим найбільшим виробником золота у світі, видобуваючи понад 300 тонн металу щороку. Проте з 2022 року російські злитки були фактично витіснені із західних ринків. Лондонська асоціація ринків дорогоцінних металів виключила їх зі свого списку, що закрило доступ до найбільшого у світі позабіржового центру торгівлі золотом.

Зазначається, що це суттєво ускладнює можливі масштабні продажі золота центральним банком, зокрема на азійських ринках, де Росія стикається з конкуренцією з боку нововидобутого металу від санкційних виробників, який також має обмежені канали збуту.

У Міністерстві фінансів РФ вважають, що довгостроковий тренд для золота залишається висхідним. Заступник міністра фінансів Олексій Моїсеєв наприкінці грудня заявив, що ціни можуть зрости до 5000 доларів за унцію і вище, пояснюючи це падінням довіри до традиційних резервних валют і спробами експропріації російських активів за кордоном.

Водночас Банк Росії лише наприкінці минулого року почав обмежено використовувати золоті резерви, їхній обсяг скоротився на 0,2 мільйона тройських унцій до 74,8 мільйона. Це було пов’язано з операціями Міністерства фінансів із продажу активів Фонду національного добробуту для покриття бюджетного дефіциту.

Доля російських коштів, заблокованих у Європі, залишається предметом міжнародних дискусій. Країни ЄС неодноразово обговорювали можливість використання цих активів або доходів від них для фінансової підтримки України, однак остаточного рішення досі не ухвалено.

У відповідь Банк Росії подав позов проти Euroclear, вимагаючи 18,2 трильйона рублів компенсації. Голова Центробанку Ельвіра Набіулліна заявила, що Москва не планує відмовлятися від своїх претензій і розглядає можливість звернення до міжнародних судів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна багата своїми покладами корисних копалин, а на тлі одразу декількох цьогорічних цінових рекордів золота видобуток цього металу стає все перспективнішим. Найбільше золотої руди зосереджено у центральних регіонах та на Донбасі, менше – у  Карпатах.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!