УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Економічне чи стратегічне бронювання: в чому різниця та що краще для українців

2 хвилини
1,6 т.
Що передбачають нові законопроєкти про бронювання

В Україні пропонуються нові законопроєкти щодо економічного бронювання працівників для підтримки економіки під час війни. Вони передбачають, що підприємства самостійно визначають критичних співробітників і сплачують за них додатковий фінансовий ресурс, на відміну від безкоштовного стратегічного бронювання, яке реалізується за постановами Кабміну і залежить від встановлених критеріїв.

Відео дня

Про основні моменти впровадження економічного бронювання в Україні OBOZ.UA  розповів Дмитро Наталуха, народний депутат України, голова комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради. Йдеться про законопроєкти №11331, №11331-1 та №11331-2.

"Станом на сьогодні є можливість бронювати підприємства і співробітників на підприємстві за постановами Кабінету міністрів №45 і №76. Це так зване стратегічне бронювання, яке реалізується безкоштовно. На сьогодні за такою моделлю стратегічного бронювання заброньовано понад 800 тисяч осіб", – зазначає Наталуха.

Нові законопроєкти пропонують паралельний механізм економічного бронювання, не скасовуючи наявний. Основна відмінність полягає в тому, що в економічному бронюванні роль держави мінімальна.

"Ідея полягає в тому, що в усіх трьох моделях саме підприємство визначає, які співробітники для нього критичні і яких співробітників воно бажає залишити на своїх робочих місцях для гарантування їхньої подальшої роботи. І відповідно за цих співробітників воно готово сплачувати додатковий фінансовий ресурс", – пояснює  Наталуха.

Запропоновані законопроєкти спрямовані на стабілізацію економіки та забезпечення передбачуваності роботи підприємств, які платять податки і таким чином підтримують обороноздатність країни. Дискусії щодо остаточного вибору моделі економічного бронювання тривають, і ухвалення одного з цих законопроєктів залежить від подальших консультацій та обговорень у Верховній Раді та з Кабінетом міністрів.

Коротко про законопроєкти

Для розуміння того, що передбачають нові законопроєкти про бронювання. OBOZ.UA розібрався, в чому їх суть:

  • законопроєкт №11331: пропонує бронювання працівників за умови сплати роботодавцем підвищеного військового збору у розмірі 20 400 гривень на місяць за кожного працівника;
  • законопроєкт №11331-1:передбачає бронювання працівників, якщо їх середньомісячна зарплата становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на сьогодні це 36 366 гривень);
  • законопроєкт №11331-2: поєднує критерії з перших двох законопроєктів: бронювання працівників з високими заробітними платами та сплату підвищеного військового збору;
  • фізичні особи-підприємці (ФОПи) можуть сплачувати 20 400 гривень на місяць за працівника для його бронювання;
  • підприємства не повинні мати заборгованості з виплати зарплати, сплати податків та інших обов'язкових платежів;
  • ФОПи повинні бути зареєстровані не пізніше, ніж за шість місяців до набрання чинності закону, а їхній дохід повинен бути не меншим за трикратний розмір збору за бронювання військовозобов’язаних (понад 61 200 гривень).

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в українському законодавстві розширено категорії військовозобов'язаних, яких можна забронювати в період мобілізації та воєнний час. Це стосується працівників, які займаються гуманітарним розмінуванням.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!