Блог | Чому дорогі гроші гірше дешевих і коли за кредит сплачує не хто бере, а хто надає
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Спочатку – щодо базової дефініції:
облікова ставка (ставка рефінансування, ключова ставка) - це процентна ставка, за якою головний банк країни (приміром, у нас – НБУ, в США – унікальна фактично приватна контора ФРС) надає [намальовані ім] гроші як кредит комерційним банкам для подальших операцій цих банків.
Іноді вона буває й від’ємною, перетворюючись у плату за зберігання коштів, яку сплачують тому, кто погодився їх узяти: зрідка, але й таке відбувалося.
Наприклад, протягом періоду 2012-2016 від’ємну облікову ставку ненадовго встановлювали:
Європейський центральний банк (ЄЦБ),
Данія,
Швейцарія,
Швеція,
Японія,
Угорщина.
Трамп, якби міг, запровадив би її й зараз, але йому заважає ФРС.
Справа в тому, що дешеві гроші внаслідок низької облікової ставки тягнуть за собою:
падіння курсу національної валюти, чим полегшують експорт (дешево!) й ускладнюють імпорт (дорого!),
інфляцію,
але також:
інвестиції й попит (гроші вигідно вкладати, а не зберігати, бо інфляція їх девальвує, а депозити дешеві, але при цьому дешеві й кредити),
чим стимулюється виробництво й, як наслідок, зайнятість -
щоправда, лише в тому випадку, коли цим потужним інструментом грамотно користуються;
дорогі ж гроші зазвичай нічого доброго не означають.
На завершення - ось облікова ставка в деяких країнах:
Швейцарія 0
Сингапур 0,95
Японія, Тайланд 1
Швеція 1,75
Болгарія 1,81
Данія 1,85
Тайвань (це, нагадую, не країна) 2
Канада 2,25
країни ЄЦБ (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія тощо) 2,4
Південна Корея 2,75
КНР 3
Ізраїль 3,5
США, Велика Британія, Польща 3,75
Австралія 4,35
Індія 5,25
ПАР 7
Білорусь 11,5
Росія 14
Бразилія 14,25
Україна 15 (у 2022-му році був стрибок з 10 до 25)
Казахстан 16,75
Єгипет 19
Іран 23
Аргентина 29
Туреччина 37
Венесуела 59.12
