Премія "Страуса": русофобія Путіна, ефект Барни-Добкіна, "Отче наш" для Ради

Дідусь Зигмунд Фрейд, напевно, сотню раз би перевернувся в труні, якби почув заяву Володимира Путіна про русофобію керівництва України.

"У них (українців. - Ред.) залишився тільки один товар, яким вони успішно торгують, - це русофобія", - заявив президент Росії на саміті G20.

Дивно навіть не те, що Путін у черговий раз збрехав - бач дивина, для людини, "не втручався" в американські вибори і "не відправляв" війська на Донбас. А те, що ВВП в одній короткій фразі примудрився збрехати багаторазово.

По-перше, найзапекліших русофобів виховує не Україна, а Росія, і цей незаперечний факт знає кожен школяр країни скріп. Ще в початкових класах юні росіяни зазубрюють поетів, один із яких написав "Прощавай, немита Росіє", а другий - "чорт здогадався мене народитися в Росії з душею і з талантом!".

А по-друге, ніде, крім як у Росії, не ставлять пам'ятники і не називають великими правителями головних русофобів в історії людства. Наприклад, поставили пам'ятник Івану Грозному, який, як відомо, знищив майже все населення двох найбільших міст країни Новгорода і Пскова. І попутно, за допомогою опричників неабияк "прорідив" сучасну йому еліту країни. Інший русофоб - товариш Сталін, який перевершив Грозного і відправив до таборів і на плаху мільйони росіян, визнаний на батьківщині Путіна найбільшим із найбільших людей Росії.

По-третє, - хіба не найзапекліший русофоб міг позбавити Росію місця у великій вісімці, приректи на руйнівні санкції свою економіку і викликати щиру ненависть у колись "братнього" народу? Скажіть, як звати цього русофоба?

Ну і по-четверте, вибачте, Володимире Володимировичу, ну який же русофобія - товар? В яку частину світу не приїдеш із русофобією - все одно, як у Тулу зі своїм самоваром. Ось спробуйте продати русофобію: Макрону, Маккейну, Трюдо або Качинському...

Тут Володимир Володимирович, даром, що колишній полковник ФСБ, а опустив себе до рівня унтер-офіцерської вдови, яка, пам'ятається, відшмагала себе сама, та ще й привселюдно.

Ефект Барни-Добкіна

Зараз експерти пишуть довгі аналітичні статті про те, як так сталося, що Верховна Рада все ж дала дозвіл на арешт нардепа Михайла Добкіна. Що змусило депутатів піти наперекір негласним правилом кругової поруки і віддати єдинокровного побратима в руки правосуддя?

Можливо, ключ від скриньки цієї великої і страшної таємниці лежить на поверхні. І безпосередньо пов'язаний із інцидентом, який стався з нардепом Олегом Барною в день голосування.

За кілька годин до голосування з приводу Добкіна активісти руху "Автомайдан", які вимагали скасування імунітету народних депутатів, закидали яйцями Олега Барну, який необережно залишив будівлю на Грушевського.

Як з'ясувалося, в Україні є люди, для яких недоторканність депутатів не має настільки ж святий і сакральний вигляд, як для НАБУ і Генпрокуратури. На щастя, "слуги народу" прочитали натяк правильно і приємно здивували своїх виборців - які в той вечір сповна насолодилися ненудними обличчями братів Добкіних.

Правда, не виключено, що в цьому випадку Михайло Добкін просто трохи перебрав із фразою "в СІЗО теж люди живуть і навіть краще, ніж тут". Ось нардепи і вирішили ближче познайомити Михайла Марковича з "кращими людьми" країни.

Пройде час, і політологи, вивчаючи цей казус, назвуть його ефектом Барни-Добкіна або дивом дотику до недоторканного. У разі поширення закону Барни-Добкіна і на інші сфери державного управління, що буксують українські реформи можуть отримати несподіване, але дуже радикальне прискорення.

"Отче наш" для Ради

Згода на арешт Михайла Добкіна, судячи з усього, серйозно похитнула і так неміцне душевне здоров'я низки нардепів.

Інакше, як пояснити той факт, що депутати Оксана Білозір, Павло Унгурян, Юрій Мірошниченко, Андрій Шипко розробили законопроект, який передбачає читання молитви "Отче наш" кожен раз після відкриття пленарного засідання у Верховній Раді?

Мало того, що він дискримінаційний стосовно депутатів, які сповідують іслам, іудаїзм, буддизм і адептам Церкви Летючого макаронного Монстра.

Немає сумнівів, що під час поправок деякі фракції зможуть досягти права на використання килимка для п'ятикратного намазу і права стати обличчям до Каабі - навіть якщо це буде непристойно стосовно спікера. Опоблок виб'є для Добкіна-молодшого право постійно сидіти за колоною - як єдиному місці в залі, де нардеп за п'ять секунд може досягти стану бодхісатви.

Ну а немаленька частина парламенту напевно не зможе почати засідання без читання тори. Більш перспективним для наших нардепів мала б вигляд не молитви, а закладеної в регламент процедури публічного покаяння і сповіді. "Прости мене, народе України, за вкрадений мільярд на тендері такомусь" або "Грішний, Господи, що лобіював богопротивні поправки на користь тарифу Антанаріву+". Дивишся, якщо і не Господь, то вже точно детективи НАБУ і почули б цей безладний хор грішників із Ради.

Ваш страусовед, Роман Лазоренко