Ліквідація: "Тихо, я Гоцман! Даю! Знайшли собі давалку ..."

Ви дивилися серіал "Ліквідація"? Дуже сподобався. Ось зібрані всі цитати з нього ...

1 серія. - Давай! - Даю! Знайшли собі давалку! - Шо? - Та ні шо! - Ну ладно, поїхали, тут недалеко моя маруха живе. - Дава, а шо Ада Ізральевна? - Померла, ще до війни. - До війни? А я зібралася до неї піти ... - Так уже не поспішайте. - Усім сидіти, я Гоцман! - Давид Маркович, так ми вип'ємо? - Можна. - Як же ми підемо тепер? - Так! Чи не швидко! - Дава, я вибачаюся, але ти таки, босяк. Нема кому дупу надерти, п'ять пістолетів - не забруднивши цигарок, вони таки стріляють. Ну ти ж не вікно в жіночій лазні - навіщо в тобі дірка? - Так він з дитинства такі номери відколював. На Пересипу якось раз три некрасивих пацана підвелися на дорозі як шлагбауми, повитягалі з кишень пір'я, кастети і самі такі сміливі стоять з понтом на мордах зробити нам недобре. Так Дава жодного разу не подумавши, потиснув їм з ходу щелепу. Вони від такого "здрастє" пообронілі свій металобрухт, схопили ноги в руки і до хати - набрати ще п'ять-шість солістів до ансамблю. Так треба ж бігти. Так ні, він встав стовпом і м. .. м. .. м. .. Так що доктор слухати? - Фіма, закрий рот з того боку, дай доктору спокійно зробити собі думку. - Мені не заважає. - Ось бачили - інтелігентний чоловік. - А де у нас сталося? - Пара непомітних дрібниць. Вам щось захотілося, мадам Шмукліс? - Трішечки дрібку солі. Емік, таке щастя, недбало глоссік. - Скажіть будь ласка, два великих розлади, недбало глоссіка? - Таки да. - Цілого? Або одні плавнички? - Виляє хвостом як сажнів. - Треба смажити. При такий густий спеці довго не витримає. - Так я за що. Емік ухнув пачку солі в помийницю. - Так шо, якщо помиї посолити, вони будуть краще пахнути? - Ой, Фіма, я Вас благаю, Ви ж знаєте за Еміко - він якщо не зламає, то упустить. - Мама, він прокинувся і не хоче. - Не чіпай ножик, халамидник. Мама сказала: "Анітрохи не чіпай!". - Що Ви кричите, мама! Я розумію слів! - Ні, ви бачили цього ідьета? Іди синочка за мною. - Ну що скажете за мій діагноз? - Встав, погуляв і полегшало. - А якщо б він визнав тебе, да дірку в тобі зробив, не для ордена, а так, для протягу. - А до чого ти попер один на п'ять стволів? Народ там з душком, очок не носить! Чому один, як броненосець? - Андрій Остапич, да якщо б я не взяв цих пацанів на бзду, вони б шумлять почали, і стільки б пальби вийшло - волосся холоне, а тут дитина скрипку пиляє, матуся вмирає на хвилинку. - Шо ти ходиш тут, як скипидарний, туди-сюди, туди-сюди. - Доктор сказав ходити - ходю! - Ти не гони мені Сеня, не гони, тут Кримінальний Розшук, а не баня, нема ні голих, ні поганих. Там відбитки, Сеня, відбитки, як клопи по всіх шафах. - Та я на стрьомі стояв, я не чіпав Шкапа. - Сеня, друг, не дай бог звичайно. Шо ти мені істерику мастерірішь. Поглянь навколо і тверезо затремтіть. Ти вже наговоріол на вишку. Тепер тягни на пролетарське поблажливість суду. Мудре, але незговірливих. - Сема, поверни награбоване в мозолясті руки, тобі ж з них ще їсти, сам подумай. - Який ДЕЦ тебе з ранку вкусив? За Фіму промовчимо, але поясни: з чого? - сємачки, сємачки, лушпайки самі спльовувати, сємачки, сємачки! - За що сємачки? - За п'ять. - Це боляче. - Давай за три з недосипом. - Давай за чотири з гіркою. - Давай, хороший, давай. - Усім три кроки назад і дихати носом. - А поки не роби мені нерви, їх є ще, де зіпсувати. - Мені б вогнику? - Ага, і два ковша борщу! - Обіцяв не доводити до вишака! Ти мамою клявся на свідках! - А я сирота, Сеня, і моя мама зустріне тебе там хорошим Дринь, не кажучи за тих, кого ти гримнув. Так що молися за 25, як та ворона за голландський сир! - І шо мені робити? - Не знаю! Чи не розчісуй мені нерви! - Ще раз пропустиш - з'їж! - Так за Вас хоч Кримінальний Кодекс, з усіма тлумаченнями. - Шо ти кип'ятити, як той паровоз? Доктор, розумна душа просив тебе не хвилюватися і ходити. - А я от і ходжу, і ось що, Фіма, ще побачу, що ти тирішь реквізовану річ - посаджу. - Це ти за шо? - Не роби мені невинність на обличчі! - Шо? Я у вуличні попки? - А шо такого? Шо такого? Я цільний рік був на підхваті, цільний рік! - Ні, мені це подобається: я стою в кокарді у всієї Одеси на очах, і це приниження мені пропонує друг, мій колишній кращий друг. - Я ж як варіант. - Давид Гоцман, йди кидайся головою в гній, я Вас не знаю. Мені нецікаво ходити з Вами по одній Одесі. - Фіма, ти говориш прикро. - Неее, я тудою. - Але так-то ближче. - Давид Гоцман, йдіть, як хочеться. - Васька, я щас зійду. - Шо заколисало, Давид Маркович? - Мабуть, з такого голосу недовго і понос! - Так то ж секретна зброя на бандитів! - Від тебе, Наїм, навіть спирту на морозі не хочу, в горло не полізе! - За Баха ближче до ночі, ти за Еву! - Ось така бірочка. Я цікавлюся знати, з якого складу воно спливло. - Що значить мало? Сара теж кричала: "Мало!", Потім няньчила сімох бандитів, не рахуючи дівчаток! Я маю дещо сказати. - Є грамотні люди, вони не хочут, щоб їх портрети друкували в газеті "Правда", таки мають право, я їм показав ті бирки - вони мені показали склад, я дав комірнику трошки спирту в зуби, і він напряг мізки за ту партію обмундирування. - І будеш вчити Кримінальний Кодекс від великої літери "У" до тиражу та друкарні. - Дава? Я Вас благаю. Та він добрий, як Теляк. - Полдгода мучився, аж зуб кришився, а там прийшов фашист - було чим зайнятися. - Я ні-ні, а думаю, може я неправильно жив, треба ж брати гроші у багатих і давати їх бідним, а таким як ти давати по морді, шоб у світі була краса і гармонія. Так шо ти мені скажеш за той папірець, Родя? - Ні, дякую, справ за гланди. 3 серія - Від ти босота оката, Шош ти кишені відкопилюватися, як фраєр? - Давид Маркович, я прошу пардону, люди хочуть переконатися, що Ви таки без зброї, чисто формальний шмонец. - Не по закону, а по душі, а той, хто Фіму порішив - розтоптав останнє. - Ну шо, підіб'ємо бабки. - Шукаємо до здрастє тих виродків, шо подумали, вони розумніші за нас. - Картина маслом. Всі вільні. - Ріж! Роби маму сиротою! Не шукай ножики, я їх прибрала! - Ось поважаємо Вас, але тьфу Вам під ноги за Ваше кам'яне серце! - Я вирву їй ноги! - Мама я вб'ю себе зовсім, але я вирвуся до неї! - Іди, іди, убий свою маму ! - Давид, не розходяться мені останній нерв! Маршал ходить серед людей, не дай Бог, хто кине руку! - Посміхайся, падла краваток! - Сирота? - Підкидьок. Цигаркою почастуєш? 4 серія -Дядько, а от у Вас, що за години? - Ну як, командирські ... - Візьми і викинь! У мене маршальські! Сам товариш Жуков подарував! Так що, дядько, хто з нас способней ще два рази подивитися! - Ну шож це робиться? Ну шож це робиться то? Ну хто ж це витримає? Давид Маркович, я до турків подамся, переводять мене дівки своїм тілом ууу ... - Льоша, одружитися тобі треба! - Ну, а я за шо? Ха-ха-ха! Але шоб жінька жодна була, а штук п'ять-шість, ні менше! Ех, ось так от ех, змилять, як дам ось зараз до Туреччини контрабандою! - Льоша, відріжуть тобі турки твою контрабанду геть! - Та добре, наган краще Посторожите, що-небудь отанется! - Даваід Маркович у хаті? - У хаті, А шо? - Так ні шо? - Шо? - Так відчепися ти! - Вася, скажи мені, як комуніст Комуністи, ми сьогодні будемо їхати чи повісимо табличку "На похорон не квапити"? - Звільніть, будьте ласкаві. - Чоловік, скажіть , а що, Сивий Грек виявився не та людина? Я просто запитую. - Та не, просто знайшли в його будинку невідомого таргана - паспорти нема, вусами ворушить не по-нашому, ось веземо до з'ясування. - А до чого тут Сивий Грек? - Так тій тарган в кишеню до нього заліз і не вилазить, ось тож разом з кишенею і веземо. - Люба, Люба, мене тут вважають, що я хвора на голову, а самі везуть Сєдого Грека до уголовкі. - Льоша, організуй стакани, бекіцер! - Ша, Нора, я без другого слова все розумію. 5 серія. - спокон, спокон, нехай для початку заявлять товар. - Я що-то погано не зрозумів. - Ти мені манси тут не співай. - Купи собі півня і крути йому бейци, а мені крутити не треба! - Дивись синочка, кака звуруга! - Яка тут тобі дружина, тут твоя мама, у тебе є мама! - Ти вганяє маму в труну і навіть глибше! - цілісні три, повинен скнокать! - Шо гроші? Гроші - сміття, тобі вишак маячить. - Не понял ти мене, Сеня, думав розумніший єврейського рабина. - Давид Маркович, мене ж на ремені поріжуть! - А я за що?! - Шикарні у Вас штиблети, громадянин начальник. 6 серія - Я що, тихо питаю? - Мама, я забув трохи грошей. - Мама через Вас нам немає життя, що Ви нам щастя переїхали?! - Ви хочете вийти - йдіть уже! - Але нам з тієї радості одні збитки. - А шо, трапилося шо? - Чи не починай! - Ви вибачте, я тут пошумел ... - Та нічого. - От тільки тон, молода людина, підвищувати на мене не треба. На мене вже підвищували. Це погано скінчилося ... для мене ... - І що мені тепер робити? - Людиною ставати. - І на хрена мені це? - Куди попрямував? - Відлити, вже не в моготу. - Павлюк, проводь. - Щоб потримав? - Треба - потримає, треба - відірве. - Люди постановили сьогодні не працювати. Ти що, стахановець? Закон не поважаєш? Хто навчив тебе, босяк, з трояка мастиріть писку? Копієчкою треба працювати, рукопомойнік. - Мадам, Ви сумочкою за гвоздик зачепили ... - Раз, два, три. Як замовляли. Гаразд, Штехель, живи пока! - У Вас інтуїція, а у нас "дупа горить". - І який шлемазл це вигадав? - Жуков. - Так, шлемазл беру назад. - Тобто спати накрилося, щас почнуть гуляти хлопці - мама, не ходіть до вітру, там вовки. - Поїхали! - Кудою? - тудою! 7 серія - Я не баба, щоб злобу по кишенях ховати. - Тоді світ? - Перемир'я. - Всі розумні - пора мені на спокій. - Кому пощастило - нескоро буде. Це мені пощастило. Я б собі в житті не пробачив, якщо б упустив такий соковитий фукт. Ти, Родя, обійди всю Одесу, від Лонжерона до Слобідки - не знайдеш людини, щоб радів за тебе, як я це роблю. Навіть твоя мама б відпочила. У мене ж до тебе розмов - мови не вистачить. - Не знаю, нічого не знаю. - Звичайно, без другого слова. - Ой, знову за рибу гроші. - Сумую, Родя! - А мені, думаєте, весело? - Ну шо , підіб'ємо бабки? - Шо ви за мною тут усюди ходите? - Шукаємо зі спини Вашу талію, мадам. - Дивіться, де талія, вона колись там була. А за корзинку забудьте, а то нарветься собі пачку неприємностей, я вам кажу. - Ні, дівчина, на сироту Ви не схожі. Ну з голосу ж чутно, що Ви красуня, яких не видно. - Ну не тягни кота за всі подробиці. - Не просто терміново, бігом на всіх опорах. Картина маслом. - Зрозумів, взяв мізки. 8 серія -Вбийте собі в мозок - беззаконню ша. Погроми припинити. Вночі має бути тихо, що вночі в лазні. Всі ввічливі до поносу. Хтось не зрозумів - два кроки вбік, щоб не забризкати інших. - Ніхто за ним не йшов? - Ішов. - Хто йшов? - Я йшов. - Ось. Вам квіти. - Навіщо? - Від мене Вам. - Спасибі, не треба. - Чому? - У черзі за хлібом не стоять з квітами. - А я можу Вам без черги взяти. - Давид Маркович це нерозумно, я ж Вам все сказала , а Ви наполягаєте, навіщо? - Ось що Нора, ось Вам букет, і хочете метіте їм вулицю. Увечері чекаю Вас перед оперним театром. Будемо оперу слухати. Жінка дивіться у свій бік. Все! - Ви тільки не дивіться на себе в дзеркало - осліпнете. - Мама, Ви народили ідьета. Мама, чому Ви йому не відірвали руки? - Буде костюм солідний, не так на похорон. 9 серія - Вставай, Давид, Тебе вбили. - Та ти што? На смерть? - Давай, Міхал Міхалич, здавай його робочим, вони отнянькают його по повній. - Доктор прописав мені спокій для серця, і я буду спокійний. Значить або ти мені зараз скажеш, що трапилося, або я гепну тебе в морду з усією моєю любов'ю. - Що за шмурдяк ти пив? 10 серія - Я ж не наган, який може нескінченно стріляти, я ж зламатися можу! - Якщо можливо, давайте на Ви. - Ви-ежіваться будеш в ви-хідні, а зараз гуди, як паровоз, за своє минуле. - Будуть втрати. - Ну, подивимося кому більше. У мене теж пацани нема з сосками бігають. - Ну шо ти мені мавпу гониш. . - Ось ти шлемазл, Чусов, яких світ не відовал. - Так, що у нас знову за зустріч? - Так ось, Михал Михалича жінки не люблять. - Так що за вишак я, звичайно, погарячкував, але четвертний Вам сяє, як клятва піонера. Так що я б послухав, що товариш майор Вам пропонує. 11 серія - Ви зламаєте мені руку. - Не страшно. - За стопятьдесят і огірочок? 12 серія - Слухай Льоня, розповідаю один раз. Значить, до війни у нас у відділі був Льова Рейгель, хороший хлопець. Шукав відомого бандита Муху, ганяв за ним по всій Одесі, майже зловив, але Муха вчасно втік з Одеси. Рейгель засмутився, взяв відпустку і поїхав до Гагри відпочити. Вранці вийшов на Приморський бульвар і носом за ніс зіткнувся з цим самим Мухою. - І што? - Той Муха був Паганіні у стрільбі з пістолета. Швидкий морг. І треба було Рейгелю так відпочити. - Давид Маркович, а Ви до чого цю історія розповіли? - Льоня, не чекай поїздку в Гагри, шукай. - Будь ласка, дівчина, не треба кричати - візьміть і напишіть. -Дівчина, у мене дуже болить голова. - Є квартирка на Преображенської .. уууй .. на Радянської Армії, господарів немає, де - невідомо, а мадам Коротка мается з двома детями-паразитами у комнати неважливого розміру. Потрібно тільки черкнути: "Підтримую клопотання". По-сусідськи. - Як мадам звати? - Коротка. - Емік, у нас є майор Різний, до пари твоєї Короткої, я йому передам твоє прохання. - А шож Ви не самі, Давид Маркович? - За відділ ОБХСС він відповідає, йому і карти в руки. - Я так зрозумів, що ви заперечуєте .... - Сильно заперечую ... Так заперечую, Емік, що буде час, я тобі юшки отвінчу. - Стривай, ти, що відмовляєшся виходити за мене? - Ні . - Тоді шо Кобен? Грубо сказав? - А я і не Кобен. - Тоді пішли! - Що стоїш? На вихід! 12, 13, 14 серії - Емік, що Ви втратили в тому ресторна, Ви мені скажіть. - Ви не бачили красивого життя! - А що, хіба не можна поїсти зі смаком вдома? Я ж з ранку вже все приготувала: і гефілте-фіш, і форшмак, і синенькі ... - Ой, Ви, мамо, не смішіть мене! - Ой вей, як ніби у нього немає будинку, у цієї дитини. Ця Циля звідки взялася на мою голову, Гембель, поводиться, як румунська повія. Яке щастя, що твій тато не дожив до цього дня, коли він бачив, щоб дитина пішла до ресторану від мами. Мама готує цілий день ... - Іди сюди. Ну і сука ти, майор. - Як відступ? - Як у сорок першому. - Віталій, не дави на мозоль. Ти от краще запитай, чому Гоцмана крутить контррозвідка, а за сином його повинні стежити ми? - Ну і чому? - Не знаю! - А може тебе шльопнути? - Спробуйте. - Вибачайте, якщо шо не так. Картина маслом. - Як Ви, Давид Маркович? - Нічого, Міхал Міхалич, мені доктор прописав ходити - я і ходю (с) stolirakis

Кажуть, що тут можна скачати :

Маршал Жуков в опалі. Він відправлений в заслання до Одеси, де немає спасу від крадіїв, вбивць і вимагачів, а зухвала безжальна банда повадилася грабувати військові склади. Всім заправляє невловимий німецький шпигун Академік, якого ніхто не знає в обличчя. І тільки начальник карного розшуку Гоцман та Жуков можуть врятувати місто. Вони замислюють складну і небезпечну операцію ...