УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

ТОП-5 найбільш кричущих випадків цензури в інтернеті

1,2 т.
ТОП-5 найбільш кричущих випадків цензури в інтернеті

Коли говорять гармати, музи, як відомо, мовчать. Чого не скажеш про користувачів інтернету. Вони діляться новинами з світом через мережу, за що ризикують потрапити під кулі

"Фінікова революція" в Єгипті відбувалася не тільки на вулицях найбільших міст, але і в мережі. Навряд чи можна вважати дивним той факт, що через блоги пересічних громадян світ дізнавався більше, ніж від світових інформагентств. Різка реакція влади на такий розвиток подій також стала цілком традиційною: блокування доступу в інтернет.

Спроби взяти інформацію в інтернеті під централізований контроль - не рідкість. Журналісти проаналізували "цензурну" політику різних країн і вибрали п'ять найбільш страхітливих сценаріїв, повторювати які Україні навряд чи варто.

У Єгипті інтернету більше немає

25 січня 2011 в Єгипті почалися масові акції протесту, учасники яких вимагають відставки президента Хосні Мубарака. Намагаючись зупинити протестуючих, влада країни ... відключили інтернет.

У п'ятницю, 28 січня 2011 р, в країні майже одночасно перестали працювати всі провайдери. Недоступними для інтернет-користувачів стали сайти уряду і президента країни, соціальна мережа Facebook і сервіс Twitter. Однак, як зазначає "Lenta.ru", це не змогло запобігти використанню мережі протестуючими - вони продовжили користуватися мікроблогами через мобільні додатки, SMS-повідомлення та мережеві "дзеркала".

Тим часом, повідомляє "Аль-Джазіра", передача SMS-повідомлень також у п'ятницю виявилася також блокована.

ЗМІ зазначають, що повне відключення від інтернету великої держави є безпрецедентним випадком. У країнах з інтернет-цензурою практикується тільки "фільтрація" вмісту мережі, або відключення окремих онлайн-сервісів. Наймасштабніше відключення доступу до інтернету відбувалося тільки на рівні міст.

Але навіть з такої, здавалося б, безвихідної ситуації підприємливі єгиптяни знайшли вихід. 31 січня в країні заробив сервіс Speak To Tweet, що дозволяє місцевим жителям відправляти голосові повідомлення в Twitter по телефону. Всі "твітти" в голосовому варіанті можна прослухати в мікроблозі @ speak2tweet.

У "бацьки" під контролем

З 1 липня 2010 року влада Білорусі взяли під контроль користувачів інтернет-кафе. Тепер всі інтернет-кафе країни зобов'язані фіксувати особистість своїх користувачів і сайти, які той переглядає. Ця практика введена указом президента Олександра Лукашенка "Про заходи щодо вдосконалення використання національного сегменту мережі інтернет".

Згідно з цим же указом, до 1 липня всі новинні інтернет-видання Білорусі повинні були пройти обов'язкову державну реєстрацію. Самі білоруські журналісти були не в захваті від цієї ідеї. Неодноразово говорилося, що указ дозволить державі посилити тиск на інтернет-ЗМІ і застосовувати до них жорсткі санкції за публікацію інформації, неугодної владі.

Першою жертвою "цензурного" указу Лукашенко став сайт газети "Вітебський кур'єр", який відмовився проходити офіційну реєстрацію. Водночас, провайдер "Белтелеком", який відключив видання, заперечував наявність тиску зверху. Зараз робота сайту "Вітебського кур'єра" відновлена.

Але чи варто нагадувати, що однією інтернет-цензурою Білорусь не обмежується. Під контролем знаходяться всі засоби інформації.

Росія-Грузія: війна в мережі

У серпні 2008 року між Росією і Грузією виник збройний конфлікт. Військові дії тривали 5 днів. Але набагато довше тяглася інформаційна блокада, в якій до цих пір залишилося багато "білих плям".

Міжнародна організація "Репортери без кордонів" так описала інтернет-війну Грузії і Росії: "Інтернет став полем битви, в якому інформація - перша жертва. З одного боку, головні грузинські провайдери закрили доступ до російських сайтів. З іншого - грузинські урядові сайти піддалися атаці російських хакерів ".

Так, з 20 липня по 9 вересня звучали заяви про DDoS-атаки на сайт президента Грузії, ресурси "Грузія Online", РІА "Новости", Russia Today.

З початком активних військових дій 8 серпня хакерських атак зазнали сайти урядових структур Грузії. Як стверджувало агентство "Інтерфакс", на головній сторінці сайту МЗС Грузії хакери помістили колаж з фотографій Адольфа Гітлера й Михайла Саакашвілі. Через це офіційні заяви представників грузинської сторони поширювалися через блог на майданчику Blogspot.

Офіційна інформація про події в Грузії також транслювалася на сайті президента Польщі Леха Качиньського в розділі Information about the latest developments in Georgia. Але і цей розділ зазнав хакерської атаки.

Як повідомляло агентство "РИА Новости", у відповідь ударом Грузії стала блокування всіх російських сайтів, розміщених в домені. Ru. Однак обмеження інтернет-серфінгу виявилося неефективним, так як користувачі продовжували відвідувати російські сайти через проксі-сервера. Через місяць доступ до Рунету відновився.

"Великий китайський фаєрвол"

У Китайській народній республіці встановлена ??система серверів, фільтруючих вміст Всесвітньої мережі. Саме тому глобальні інтернет-сервіси (пошукові системи Google і Yahoo!, енциклопедія Wikipedia, відеохостінги і блоги) в Піднебесній виглядають трошки "не так", як у всьому світі.

Так, наприклад, китайська версія ресурсу Wikipedia заблокована повністю. Крім того, користувачам недоступні багато статті з її англомовної версії. Більшість заборон стосуються згадок про події на площі Тяньаньмень (студентські демонстрації в 1989 року, які були розігнані із застосуванням армійських підрозділів).

У китайських пошукових навряд чи знайдуться сторінки за запитами "Тибет", "Тайвань", "рівноправність", "демонстрація", "антияпонський", "свобода", "демократія", "ВІЛ". Держава ретельно фільтрує контент і не пускає "небезпечні" слова в Інтернет.

Якщо такі слова з'являються на форумах і в блогах, вони автоматично замінюються на чорні точки, а містять їх повідомлення видаляються.

Згідно з останнім повідомленням "PC World", китайські сервіси мікроблогів (Sina, Tencent і Sohu) почали блокувати записи користувачів, що містять слово "Єгипет".

Задавши пошуковий запит на цих сервісах, що містить написане по-китайськи слово "Єгипет", користувач отримує повідомлення про те, що відобразити результати пошуку неможливо "відповідно до чинного законодавства".

Як вважає видання, влада таким чином намагаються ізолювати населення країни від повідомлень про події у Єгипті масових акцій протесту. Роботу найбільшого в країні інформагентства "Сіньхуа" також контролює уряд Китаю. Тому всі коментарі на сайті під невеликими і обмеженими звітами про події в Єгипті також видаляються.

З критикою китайської Інтернет-цензури неодноразово виступала компанія Google і влади США, однак видимих ??результатів це не дало.

Росія: бути блогером - небезпечно

Головними жертвами цензури в російському інтернеті стають блогери. Тільки за минулий рік сталося кілька гучних розглядів між власниками акаунтами на популярних майданчиках і владою Російської федерації. Так, наприклад, у травні 2010 року Федеральна служба безпеки заарештувала жителя Москви Алауддіна (Олексія) Дудко, який веде блог ingushetia_ru.livejournal.com. Офіційною причиною стали підозри в "зберігання вибухівки потужністю в 700 грамів тротилового еквівалента". Однак родина і друзі блогера впевнені, що насправді арешт викликаний висвітленням подій в Інгушетії в його блозі.

І такі випадки не поодинокі. Хоча й складно говорити про те, чи є арешти блогерів "масової" акцією російського уряду. Очевидно інше: від "ЖЖістов" росіяни отримують інформацію про актуальні події оперативніше, ніж з екранів телевізорів. Про теракти в Домодєдово першими розповіли блогери, а не центральні канали ТБ, які не спромоглися перервати розважальні програми екстреним випуском новин.

"Відомо, що велика частина російських засобів масової інформації так чи інакше контролюється Кремлем. Інтернет як простір для обміну інформацією в цьому сенсі став вільним у державі. Однак ця незалежність опинилася перед загрозою: у Росії переслідують блогерів і блокують опозиційні сайти ", - зазначають в організації" Репортери без кордонів ".

За даними цієї ж організації, в 2010 році в світі заарештували 152 блогера і користувача мережі Інтернет. Крім того, 504 засоби масової інформації відчули на собі тиск цензури, пишуть Коментарі.

При всьому при цьому, цензура - не найгірший варіант для Інтернету. Приміром, у Корейській народно-демократичній республіці (КНДР) навіть "цензурувати" нічого. Інтернет в звичному нам розумінні там зовсім відсутня. Доступ до мережі в КНДР є тільки у державних установ, список яких затверджується північно-корейським лідером Кім Чен Іром. А весь корейський Інтернет - це 2 державних сайту про Північній Кореї: "Ненара" і "Friend.com.kp".