Особливості жіночої національного полювання

Як тільки в Україні відкрився сезон полювання на пернату дичину, так відразу майже півмільйона мисливців вийшли на промисел. З мужиками зрозуміло: ганятися за здобиччю у них в крові. Але, виявилося, є в наших широтах і пристрасні мисливиці. І чого жінкам будинку-то не сидиться? Та і яке продолжательнице роду по звірині палити? З'ясувати це кореспондент "КП" вирішив з перших рук. Валентина ЗАГАЛЬСЬКИЙ - єдина в Україні з пращурів мисливиця. З нею ми і вирушили на полювання до старому руслу Десни під Києвом. Але з угодою: цього разу нікого вбивати не будемо!

У нашої героїні - майже 13 років мисливського стажу. В її родині всі чоловіки були мисливцями: батько, дід, прадід і, напевно, прапрадід. Вперше Валю взяли в ліс в 14-річному віці.

- Прийнято вважати, що жінка і полювання - речі несумісні ...

- У мене це на генному рівні! Але я на полювання ходжу не заради м'яса, а заради красивої роботи собак. І взагалі вважаю, що без собаки полювання перетворюється в стрілянину і п'янку. Ось у мене три собаки. Два пойнтера - 5-річний кобель Вик і однорічна сука Еллі, а ще-дворшнауцер Оболонський Чіпс-мерзавчік (сміється). Живу я на Оболоні, а Чіпе колись прибився до нас. З тих пір ми нерозлучні. А раніше у мене жила мисливська такса Клякса, пойнтер Греді - це мама Віка, була і лайка, але її вкрали.

... У цей момент ми перетинали великий луг, порослий невисокою травою. Не встигла Валя договорити, як бігає неподалік чорний пойнтер (лягава) раптом витягнувся в струну і немов вріс у землю. Валя моментально забула про мене і скомандувала Віку: "Дай!". Пес зробив кілька кроків і знову завмер у стійці, потім ще крок ...

- Десь попереду в траві сім'я куріпок причаїлася, Вик мені вказує на них,-шепнула Валентина. - Зараз він їх підніме на крило, і можна буде стріляти.

І точно! Через п'ять секунд з трави раптом здійнялася ціла зграя птахів завбільшки з ворону.

- Бах-бах, - зімітував постріли Валя. - Бачиш, як близько - метрів 15. Звідси парочку куріпок точно поклала б. Але головне не це. Бачив, як Вік спрацював? Чи не гавкав, не бігав, а підвів нас впритул, так що птах вилетіла перед самим нашим носом! Ось в цьому і є весь кайф полювання!

- А як щодо у багаття посидіти після полювання, горілки випити, байки потруїти?

- Не без цього, звичайно, - заусміхалася моя співрозмовниця. - Але мені це не так цікаво, як мужикам. А якщо серйозно, то ніяка полювання не обходиться без посиденьок біля вогнища.

- Зізнайтеся, серце не розривається, коли чуєте крик пораненого звіра?

- Звірів дуже шкода. Тому ходжу в основному на птицю - з нею простіше. Пам'ятаю, колись ходили на лося. Потрібно було відбити у лосицю одного з двох лосенят, тобто відвести його в бік від матері. Я мало не плакала, так мені шкода було малюка. Тоді й зареклася ходити на копитних. А коли заєць-подранок кричить, цього не те що люди-собаки не витримують. Моя Греді якось не стерпіла і сама Дода кричущого зайця. Хоча вона цьому не навчена і ніколи такого не робила! І собаче серце не камінь.

До речі, при обробленні трофея більшість мужиків ридають як діти.

- Траплялися на полюванні небудь незвичайні ситуації?

- Всяке бувало - за стільки-то років! Одного разу своєї Гредьке вухо дробом прострелила. У мене вже рушниця була підкинута (пойнтер підняв птицю), я натискаю на курок, а тут в створі рушниці з'являється моя собака! Бах! Вона як завиє! Підлітаю до неї, а у Греді-ки в очах таке здивування: мовляв, ти че, господиня, зовсім здуріла? Але нічого, обійшлося.

ТТХ рушниці

• Виробництво - червень 1946 (Німеччина)

• Калібр -12

• Вага - 2,8 кг

• Довжина стволів - 72 см

• ствольної звуження -0,25 мм ("пташине" рушницю)

• Патронник - 70 мм • Ціна - 300-400 у.о.

Олексій СТЕПАНОВ, "Комсомольська Правда"