ПерсонаЮлія Воборнікова-Головко7 СтатейКоротка біографіяВійськова 73-го морського центру спеціального призначення Сил спеціальних операційДетальніше
Публікації автораДитинство цинічного снайпера: як малі художники кота розмалювалиВ дитинстві я було дитиною вкрай непосидючою, активною і допитливою, чим неодноразово доводила бабцю до нєрвного тіка лівої п'ятки і спустошенню залежів корвалолу і валеріанки"Ураган, Ваші очі майже мертві..."На війні у нас палають очі, в яких хтось баче світло, а хтось вогонь самого пекла12:2727 грудняДитинство цинічного снайпера: як я скарби шукалаЯ би прижилася в піхоті. От зуб нашого старшини даю, що прижилася би. Бо найкрутіший скіл – копати, засвоїла ще в глибокому босоногому дитинстві12:2030 вересняПро французьку кухню, або Як мале чортеня село до делікатесів хотіло привчитиНа війні мені доводилося їсти багато всякої гидоти. Сухпай 15-го, з його галетами, якими якщо в голову сепару попадеш, то і вбити можна, це ще не найгірший варіант17:3324 вересняВас не омине війнаРано чи пізно ми закінчимося. Загинемо або будемо списані після поранень11:4214 вересняДитинство цинічного снайпера. Як я рятувала бабцю від смертного гріхаВиринувши, як літучий голандіц з туману, із погріба, я з ужасом зрозуміла, що ці прокляті дрожді тре викинуть так, щоби бабка не найшла. А то не буде спасіння її грішній душі18:2429 серпняЗаписки цинічного снайпера, або Як мене колись вкралиСказати, що він був красивим, то, курва, нічого не сказати. Про такого мій бойовий товариш і командир групи ССО Сірьога сказав би коротко: "Гарний як весна". І залицятися вмів, подлюка, як ніхто19:3219 серпняПоказати більше
Дитинство цинічного снайпера: як малі художники кота розмалювалиВ дитинстві я було дитиною вкрай непосидючою, активною і допитливою, чим неодноразово доводила бабцю до нєрвного тіка лівої п'ятки і спустошенню залежів корвалолу і валеріанки
"Ураган, Ваші очі майже мертві..."На війні у нас палають очі, в яких хтось баче світло, а хтось вогонь самого пекла12:2727 грудня
Дитинство цинічного снайпера: як я скарби шукалаЯ би прижилася в піхоті. От зуб нашого старшини даю, що прижилася би. Бо найкрутіший скіл – копати, засвоїла ще в глибокому босоногому дитинстві12:2030 вересня
Про французьку кухню, або Як мале чортеня село до делікатесів хотіло привчитиНа війні мені доводилося їсти багато всякої гидоти. Сухпай 15-го, з його галетами, якими якщо в голову сепару попадеш, то і вбити можна, це ще не найгірший варіант17:3324 вересня
Вас не омине війнаРано чи пізно ми закінчимося. Загинемо або будемо списані після поранень11:4214 вересня
Дитинство цинічного снайпера. Як я рятувала бабцю від смертного гріхаВиринувши, як літучий голандіц з туману, із погріба, я з ужасом зрозуміла, що ці прокляті дрожді тре викинуть так, щоби бабка не найшла. А то не буде спасіння її грішній душі18:2429 серпня
Записки цинічного снайпера, або Як мене колись вкралиСказати, що він був красивим, то, курва, нічого не сказати. Про такого мій бойовий товариш і командир групи ССО Сірьога сказав би коротко: "Гарний як весна". І залицятися вмів, подлюка, як ніхто19:3219 серпня
