Навіщо дівчаткам подруги?

Навіщо дівчаткам подруги?

В мене в житті було два питання, на які я не знала відповіді (мій святий вчитель з математики би сміявся, але він мене, слава Піфагору, не читає).

Перше було від мами, яка перешкодила мені заволодіти шматком справжнього мамонта, спитавши "Доця, навіщо тобі мамонт?" Я не знала, що відповісти. Всі 6 років мого життєвого досвіду кипіли в мозку фіолетовими вибухами і не придумали, що б такого відповісти. Я просто стояла на сходах, за крок від справжнього мамонта і тотального щастя, аж поки прийшла доглядачка музею і не відігнала мене подалі.

Друге було від племінника, от щойно: "Навіщо дівчаткам подруги?" Цього разу мій мозок вибухав мільярдами картинок, цілими бомбами почуттів і просто кишів словами - тільки вибирай і складай в слова.

Та як тут складеш? Як можна вибрати, що сказати, коли ти о третій ночі їж кавун ложкою на пляжі в Одесі: трохи з піском, трохи солоний, трохи крадений кавун. І вас там п'ятеро, ложка одна і ще є пів пляшки сухого білого.

Коли твоя подруга, яка ще вчора пекла такі торти, що ти різко з ХS стала слоном індійським середнього формату, кидає цю святу справу і не їсть з тобою макарони, ну як не їсть, тільки надкусує - кожен з десяти кольорових кружечків акуратно надкусує, бо дружба - то вам не ЗОЖ, то на все життя.

Коли твоя подруга - найкраща СММ-щиця в світі і безкоштовно дає пораду на мільйон: "Ой, Марта, ти б запостила голу дупу і написала "всім чмокі", то зразу б було плюс пів сотні підписників. Правда, турків. І мінус пів сотні теж зразу, але вже наших, хрещених"

Коли твоя подруга приносить сукню, за яку б побилися проститутки в Амстердамі, але ти все одно це одягаєш і ви йдете пити ламбруско "в те нове місце" і зустрічаєте всіх-всіх, бо як ж інакше.

Коли твоя подруга їде до Грузії і не привозить чурчхелу - єдине, що тобі вкрай треба, бо чурчхелу любить мама - і ви розпочинаєте операцію "знайди чурчхелу у Львові" - з гонками, переслідуваннями і вечірніми забігами по магазинах. Чурчхела наша, хай живе генецвалє!

Коли твоя подруга вже пів року лягає спати друга ночі, бо їй треба першій прочитати, що там ти понаперекладала за сьогодні. Вона розказує, що й так не спить, сова вона, бачте, але я ж знаю. І вона знає, що я знаю. Без неї ніяк.

І що тут відповісти? Кажу просто: "Бо без них ніяк!"

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

УкраїнаLviv.CityKharkiv.CityKyiv.CityOdesa.CityZaporizhzhia.CityMariupol.City