Блог | "Першому гравцеві приготуватися": майже документальна фантастика
"Першому гравцеві приготуватися" - дивовижний фільм. По-перше, це чарівна ностальгічна фантазія, у якій дорослі дядьки марять про часи, коли все було легко і просто. Тусуєшся з друзями, граєш у всяку нісенітницю, пригоди, Годзилла, любов, суперництво.
Оскільки і я дорослий дядько, мені туди теж хочеться. Так було, наприклад, і з "Аватаром" - в цей світ хотілося вірити, хотілося потрапити. Мені здається, для фільмів це дуже крута характеристика.
По-друге, це абсолютно моторошне кіно. Світ майбутнього - взагалі не утопія. Людей хвилює тільки те, що відбувається в їхнбому віртуальному маленькому світі, а окремого жаху додає те, що це зовсім не фантастика. Ти сидиш в кінотеатрі в спеціальних окулярах для тривимірності, щоб щільніше зануритися в ірреальне - і дивишся на екран, де люди в спеціальних окулярах занурюються в ірреальне. Ще дрони і там, і тут літають. І гри наші з кожним роком стають все більш всеосяжними. Загалом, років через п'ять-десять це кіно цілком може стати документальним.
А в цілому це пригодницьке, наївне і світле кіно. Я дуже люблю, коли автори розкидають відсилання до різних інших творів і ніби підморгують тобі: о, так, друже, я знаю, що ти знаєш, я знаю, що ти зрозумієш мій натяк! "Першому гравцеві приготуватися" - це один суцільний натяк на "Кінг Конга", "Лару Крофт", "Назад в майбутнє", "Володаря кілець" і купу всього іншого. Упевнений, гіки влаштовуватимуть на цьому фільмі чемпіонати з пошуку посилань.
Цікаво ще ось що. Є плеяда режисерів, які вважаються майстрами несоромно популярного кіно. Будь-якого їх фільму чекають. Рідлі Скотт, Джеймс Кемерон і таке інше. Але Спілберг ніби знаходиться десь високо над ними.
Останні півстоліття кожне десятиліття виходить як мінімум парочка його видатних фільмів. Таких, які моментально влітають в список кращих з кращих. "Щелепи", "Близькі контакти третього ступеня", "Індіана Джонс", "Парк юрського періоду", "Список Шиндлера", "Врятувати рядового Райана", "Термінал", "Війна світів", "Бойовий кінь", "Міст шпигунів "- ну і це, ясна річ, не всі. Половину століття чувак знімає шедеври, це взагалі легально? Особисто у мене вже років двадцять як виробився рефлекс: Спілберг? - давайте квиток.
А цим фільмом він ніби підводить підсумок: ну, хлопці, дивіться, що ми всі разом понавигадували за останні півстоліття і до чого прийшли зараз. Тепер йдемо далі, тільки обережненько.
Ще у фільмі немає жодного абсолютно негативного персонажа. Навіть головні лиходії в кінці роблять хоча б по одному хорошому вчинку. В по-справжньому наївній фантазії не може бути досконалого зла.
Одним словом, сходіть. А щоб в цьому пості був хоч один спойлер, давайте так: вбивця - дворецький.
