Візьміть участь
у розіграші
планшету на Android Взяти участь
Приз
КияниМедОбоз

/Блоги - City

Бог все бачить?

5.8тЧитати матеріал російською

Пасочку я не святила, бо, якщо чесно, то православна прихожанка з мене так собі. Це довга тема для обговорення, тому не будемо тут розводити філософію буття. Але цей святковий день треба було якось вбити, задавити, аби не відчувати себе вигнанцем суспільства.

Я довго вагалася, але все ж вирішила поїхати на роботу. Робота прекрасна тим, що навіть якщо ти явишся туди, коли Христос Воскрес, завжди знайдеться що робити. А у нас на проекті скоро зйомки, тому поле непахане, яка там пасочка, про що ви? Горять святі дедлайни.

Мені почати працювати завжди тяжко, найважче - це вийти з дому і доїхати до роботи. Я не люблю метро, не люблю людей, тому кожного ранку (ладно, кожного обіду) я їду в офіс на таксі, мотивуючи це тим, що якби в мене була своя машина - я б витрачала на неї значно більше кровно зароблених грошей. Так я себе заспокоюю. Кожного ранку (ладно, обіду) у мене з таксистами різні історії. Наприклад, сьогоднішній казав мені "Пока, красівая, харошего дня тебе, милашечка".

Але цей пост не про таксистів. Цей пост про Бога.

От сиділа я собі в офісі і різала рибу візиток учасників проекту. "Різати рибу" - це, наприклад, коли ти записала годинне інтерв'ю з героєм шоу, і з цього інтерв'ю тобі треба зробити дві хвилини, в які поміститься усе його життя. Процес вибору найголовнішого в нашому телевізійному світі так і називають "нарізати рибу".

І от ріжу я рибу. Телефонує мені о шостій вечора продюсер проекту і радісно так каже:

- Оксанка, Христос Воскрес!

- Воістину... - бурмочу я, бо Великдень, як не як, а я ні пасочки не зїла, ні крашночкою ні з ким не стукнулася.

- А ти там чим занята? - питає продюсер, яка платить мені гроші.

- Рибу нарізаю...

Чую нервове мовчання в слухавку.

- Програми рибу, не подумай, я ж ненормальна людина, який там святковий стіл, як ти могла подумати? Не сьомгу і не окуня ріжу, а наших прекрасних учасників.

- Фух! Тобі воздасться, Оксанка, от реально воздасться, ти не переживай! - каже радісно продюсер

- Як саме? - уточнюю я, сподіваючись на премію за мою неймовірну віддачу невпинному робочому процесу.

- Бог все бачить, - тихо каже мені продюсер.

- А чи бачить Бог мою премію, він раптом не казав?

- Ні, про премію нічого не казав. Але казав, що на проекті лишніх грошей нема, - сумно відповіла продюсер.

"Бог все бачить", - подумала я. "Цікаво, чи є в планах Бога зробити так, аби, коли наступного разу Христос Воскресне, я б все ж таки нарізала окуня за святковим столом, а не хєрячила на роботі, як проклята, аби людям було що нормальне по телевізору дивитися у святкові вихідні дні?"

Публикацію взято з Facebook-сторінки Оксани Шаварської.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги