БлогиСвіт

Чи справді так потрібні Україні кредити МВФ?

3.3тЧитати новину російською

Без кредитів Міжнародного валютного фонду, як заведено вважати, наша держава на нинішньому етапі свого життя не зможе звести кінці з кінцями. Але навіть побіжного аналізу ситуації достатньо, аби зробити висновок: внутрішні ресурси дозволять знайти суму, значно більшу, ніж обіцяні кредити.

І якщо позичені гроші треба буде повертати, то "внутрішні" кошти – ні!

Загалом в цьому році, за словами Міністра фінансів України Наталії Яресько, наша держава планує залучити приблизно 10 мільярдів американських доларів. Приблизно половина з них – кредити МВФ. З одного боку, це добре. З іншого – не дуже, оскільки всі ці кредити змушені віддавати наступні наші покоління, з якими ніхто це не погоджував. Але про "повернення грошей" нинішня влада намагається не говорити.

Водночас, ніхто не заперечує того, що в нас половина або й більше економіки в тіні. Тобто, від цієї половини до державного бюджету не надходить нічого. Крім цього, як пише економіст Володимир Лановий, 200- 300 млрд гривень – корупційна складова, від якої також нічого не надходить до бюджету і ніколи не надходитиме, зокрема – після повної ліквідації цього явища.. Приблизно стільки ж можна грубо списати на контрабанду.

Підсумуючи лише згадане, виходить, що якби нам вдалося побороти лише тіньову економіку, і корупцію, і контрабанду, доходна частина державного бюджету України – навіть при збереженні структури її економіки – могла би становити приблизно 1200-1300 млрд гривень.

Очевидно, що наведений підрахунок не ідеальний, адже, зокрема, одна стаття тягне іншу і т.д. Але ясно одне: обсяг обіцяних кредитів менший, ніж можливі додаткові надходження до державного бюджету за рахунок подолання тіньової економіки, корупції, контрабанди тощо. Тобто, завдяки наведенню порядку в згаданих сферах нашої держави, можна добитися додаткових щонайменше 40-50 млрд американських доларів у держбюджет і відмовитися від зовнішнього кредитування. А боротися із згаданими та іншими негативними явищами в нашій державі ми обіцяли і власному народу, і за кордоном.

Аби бути коректним, слід виходити з того, що згадане наведення повного порядку може тривати 2-3 роки, а не рік. Отже, Україна в найближчі роки може жити за позитивними і негативними сценаріями.

Перший виглядає так: не випрошувати зовнішніх кредитів, наводити порядок у згаданих сферах і таким чином забезпечувати додаткові надходження; або ж жити за іншим позитивним сценарієм - поборювати негативи, мати додаткові надходження, брати вигідні кредити для розвитку економіки. За таких обставин зростали б і зовнішні інвестиції.

Другий сценарій: нічого не міняти, брати зовнішні кредити і жити за принципом – "після мене хоч потоп".

Очевидно, що такий вибір вимушений, оскільки розвиток згаданих негативних явищ відбувся в останні 24 роки. Крім цього, ще на початку відновлення незалежності України були проігноровані напрацювання кількох поколінь українських державників, включаючи економічний блок НРУ, зокрема – щодо реструктуризації економіки України від імперської, тобто, радянської, до незалежної тощо.

Зокрема, пропонувалося поступово заміняти імпорт за рахунок створення і розвитку українських малих і середніх підприємств. Очевидно, це було можливо лише за підтримки влади – як центральної, так і місцевої.

На жаль, ідея була проігнорована.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги