Пасивність Америки робить світ ще небезпечнішим
Переклад тексту зроблено спеціально для сайту "Обозреватель". Оригінал на The Washington Post.
Протягом більш ніж 50 років лідери національної безпеки збиралися на Мюнхенській конференції - свого роду конклаві, усталеному з часів Холодної війни як місце зборів західних союзників, що протистоять комуністичній загрозі. Я був привілейованим відвідати майже половину цих зустрічей - починаючи з епохи надій і хвилювань, яка слідувала за падінням СРСР на початку 1990-х, і аж до десятиліття важких воєн після подій 9.11. Але жодні з тих зборів не були настільки неспокійними, як ті, що відбулися в цьому місяці.
Все тому, що світ ніколи не здавався таким небезпечним і позбавленим керівництва, як зараз. Тільки екстремісти і хулігани сьогодні діють сміливо, і тому вони перехопили ініціативу. Це - момент в історії, що змушує згадати слова В.Б. Єйтса: "Кращі з нас втратили впевненість, в той час як найгірші сповнені ентузіазму".
Читайте: Пентагон сумнівається, що Росія буде дотримуватися перемир'я в Сирії
Очевидний факт - те, що наразі світ є найнестабільнішим, ніж будь-коли з кінця Другої світової війни. Джерелом загрози служать експансіоністські країни, такі як Іран, Росія і Китай, а також терористичні агресори, такі як Ісламська Держава і Аль-Каїда.
Тим часом Сполучені Штати, які взяли на себе глобальне лідерство після Другої світової війни з метою захисту нашої внутрішньої безпеки, процвітання і свободи, зайняли найпасивнішу позицію в світі.
Відсутність організації з боку США, звичайно, не є єдиною причиною нестабільності, але все ж підсилює і навіть заохочує її. У той час як загроза зростання ісламістського екстремізму існувала протягом кількох десятиліть, військове і політичне невтручання США створило вакуум в самому серці Близького Сходу. Цей вакуум експлуатувався найнебезпечнішими антиамериканськими угрупованнями регіону: тоталітарними сунітськими фанатиками та ісламською республікою Іран. Результат - створення терористичного святилища безпрецедентного рівня та іранське домінування в численних столицях арабських країн.
Читайте: Керрі заявив про "план Б" США щодо Сирії
Президент Росії Володимир Путін також почав експлуатувати цей вакуум, захопивши Крим і вирушивши у східну Україну в 2014 році. США відреагували на порушення світового порядку словами обурення і жменькою санкцій проти Москви, але, як і раніше, відмовляючись поставляти Україні техніку для самооборони, яка могла б значно підняти ставки для російських авантюр або навіть припинити їх. Замість того, щоб утримувати Росію від подальшої агресії, наша нерішучість щодо України дала Кремлю зрозуміти, що Сполучені Штати можуть бути придушені, якщо Росія буде діяти нахабно і рішуче.
Путін незабаром повторив цей маневр у Сирії, куди спрямував військові сили в минулому році, щоб розгорнути хід конфлікту на користь Башара аль-Асада, що слабшає. Незважаючи на передбачення "непролазного болота", яке стало наслідком втручання Росії.
У Мюнхені в цьому місяці Сполучені Штати підтвердили свою слабку позицію, досягнувши угоди щодо Сирії, яка зміцнює становище Росії, чинить тиск на сирійську опозицію і майже не залишає можливості закінчення кампанії безладного насильства, що проводиться режимом Асада проти багатостраждальних сирійців.
Ймовірно, найкращим виходом із ситуації, що склалася, для США буде відновити їх історичну провідну роль - але діючи не одноосібно, а спільно з міжнародною мережею союзників і друзів, які вже давно скучили.
