Показове покарання

На засіданні Нацкомісії регулювання електроенергетики відбулося щось труднооб: регулятори застосували небачені за своєю жорсткістю фінансові санкції до ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", що є ліцензіатом на передачу і постачання електроенергії за регульованим тарифом. Не виключено, що, крім "наказательной", представники комісії переслідували ще одну мету - виховну. Так би мовити, решті наука.

За словами фахівців, хід розгляду комісії з "ЛЕО" в ході засідання нагадував бесіду наставника зі своїм учнем. Точніше, навіть не бесіду - показове покарання. Присутні експерти та представники ЗМІ почули переважно обвинувальні аргументи членів НКРЕ на адресу енергокомпанії. А ось відповідь представників луганських енергетиків, судячи з усього, нікого особливо не цікавив. Тому позиція луганчан за багатьма пунктами звинувачень взагалі не прозвучала.

Очевидно, одна з причин подібного неповаги - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" не вперше вислуховує звинувачення на свою адресу. Приводом для систематичних викликів, за словами експертів, є відсутність 100%-го збору за електроенергію, якої компанія забезпечує практично всю Луганську область (за винятком вугільних підприємств). На це є чимало об'єктивних причин, на які регулятор, знову-таки, вважає за краще не звертати уваги.

За час існування компанії сяк вдавалося знайти з регулятором спільну мову, але наслідки квітневого слухання виявилися катастрофічними. Комісія вирішила в ручному режимі скоротити оплату послуг ЛЕО до такого мінімуму, що грошей не вистачить навіть на виплату зарплат персоналу. Подібні санкції до енергокомпаніям ще не застосовувалися за всю історію існування регулюючого органу.

За словами експертів, покарання могло бути ще суворішим: подейкують, регулятор мав намір ввести тимчасового керуючого. Закон "Про електроенергетику" передбачає таку можливість, але не регламентує процедуру призначення керуючого, його права та обов'язки. Можливо, завдяки цьому прогалині, приймати кардинальні заходи комісіонери поостереглись.

І все ж, за словами аналітиків, одним з основних звинувачень стало непідписання з держпідприємством "Енергоринок" договору купівлі-продажу електроенергії на загальних умовах. Мовляв, чому інші енергопостачальники угоди вже уклали, а луганська компанія все впирається? Відповідь же лежить на поверхні: ЛЕО - єдина компанія, над якою в разі початку процедури банкрутства нависає реальна загроза відчуження майна. Нагадаємо, для держпідприємств встановлено мораторій на відчуження, а інші приватники розраховуються з "Енергоринком" справно і не мають боргів, або реструктуризували їх.

Типовий же договір з "Енергоринком" містить такі умови, при дії яких порушення справи про банкрутство - перспектива найближчого часу. Один з пунктів документа говорить, що збори за електроенергію зараховуються як поточна оплата, і лише після перевищення її 100%-го рівня йдуть на погашення старих боргів. У разі, якби ЛЕО під цим підписалося, то, отримавши позов "Енергоринку" про стягнення частини заборгованості, воно просто не змогло б відвернути кошти з поточної оплати, щоб в авральному порядку "залатати" виниклу діру. Як наслідок - максимально високі шанси того, що позов держпідприємства буде задоволений. Чого, власне, йому і потрібно. Бо якщо позов "Енергоринку" буде задоволений, тоді йому не потрібно буде зменшувати свої валові витрати. Водночас у разі задоволення позову "Енергоринку", ЛЕО повинне буде сплатити податки з неотриманого прибутку. А це робить роботу компанії неможливою. Але чому це має турбувати "Енергоринок"?

Проаналізувавши викладене вище, ЛЕО направило держпідприємству підписаний договір зі своїми змінами, зокрема, замінивши "поточну оплату" на "заборгованість колишніх років". Енергетики, за словами експертів, мали повне право вносити корективи, оскільки НКРЕ затвердила типовий договір, не маючи на те повноважень.

Але "Енергоринок" так не вважав. І відмовився визнати договір підписаним, хоча, стверджують експерти, не зміг дотримати юридичну процедуру з оформлення заперечень. Тому угода вважається підписаним на умовах ЛЕО, що підтвердив господарський суд Києва ухвалою від 28 березня.

Цікавий штрих: на засіданні в квітні НКРЕ навіть не заслухала пояснення юридичного департаменту ЛЕО. А ось у Голови Комісії Валерія Кальченка, недавно очолював "Енергоринок", точніше, у його колишнього юриста, часу ніхто не відбирав. Стало бути, апробували новий "революційний" підхід до врегулювання розбіжностей.

Розбіжності, до речі, гласно і негласно тривають. Остаточну крапку в суперечці про підписання договору має поставити суд - "Енергоринок", як і прогнозували експерти, оскаржив ухвалу господарського суду Києва. Правда, не зовсім зрозуміло, на якій підставі НКРЕ прийняла сторону держпідприємства-монополіста, і продовжує чинити тиск на луганську компанію. Можливо, на це відповість суд, а поки ...

Поки підприємство працює на знищення власних боргів та поліпшення розрахункових показників. Динаміка показує, що це цілком вдається. Але рішення проблеми неповної оплати безпосередньо залежить від того, скільки коштів вкладається в енергозбут і зниження втрат. Про які ж заходи можна говорити, якщо у компанії забрали все, не залишивши грошей навіть на бензин для контролерів?

Питань багато, а от відповідей, на жаль, поки що бракує. Фахівці відзначають, що навіть побіжний аналіз пред'явлених ЛЕО претензій свідчить про те, що реальна сума неефективно використаних коштів трохи перевищить 2 млн. грн. І навряд чи ця провину, навіть з урахуванням непідписання договору і неповних розрахунків, може стати приводом такого суворого покарання, яке в підсумку понесло ЛЕО. Комісіонери, і з цим ніхто не сперечається, можуть самі вибирати метод і спосіб покарання. Але подібними заходами, погодьтеся, не варто занадто захоплюватися. Адже йдеться про надійне енергозабезпеченні великої промислової області.

І останнє: справжнє призначення регулюючого органу не зводиться до однієї лише контролюючої функції. А члени НКРЕ ні на останньому засіданні, ні після, ні словом не згадали про глобальні проблеми в галузі. Напевно, сьогодні на тлі описаних вище конфліктів надання пільг споживачам без компенсації збитків, занижені тарифи для населення, складності при відключенні водоканалів та інші проблеми здаються Нацкомісії дрібницею, не заслуговує на увагу. Але ж рішенням саме цих питань і повинна сприяти Комісія. Адже її головне завдання - усунути першопричину бід в галузі, а не розпорошуватися на конфлікти-наслідки.