Податкова історія для кредиторів

Депутати вирішили навести порядок у сфері діяльності бюро кредитних історій, зареєструвавши законопроект, покликаний, на думку народних обранців, створити належні правові підстави для повноцінного функціонування цих організацій. У першу чергу, стверджують нардепи, законодавчі зміни повинні посприяти загального збільшення обсягів кредитування в Україні і зменшити ризики неповернення кредитів. Так, згідно зі статистичними даними одного з бюро, з наявних у його арсеналі більше ніж 28 млн кредитних історій, понад 2 млн є негативними. Виходить, що кожен десятий позичальник, будь то юридична або фізична особа, має проблемний кредит. Не так вже й мало.

Найбільш значущою зміною законопроекту є намір розширити функції Державної податкової адміністрації України, зокрема, доповнити ст. 8 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" пунктом 20. В результаті цих змін ДПА буде надавати в електронному вигляді в режимі реального часу інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків іншим органам державної влади, органам фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та бюро кредитних історій , як того вимагає ЗУ "Про організацію формування та обігу кредитних історій".

Станом на сьогоднішній день законодавство, яким регулюються питання функціонування відповідних державних реєстрів та визначається порядок отримання інформації з них, не враховує положень закону про права бюро кредитних історій і не зобов'язує відповідні державні органи, що забезпечують функціонування державних реєстрів, надавати на запит бюро кредитних історій запитувану інформацію про особу. На думку авторів законопроекту, така законодавча колізія створює перешкоди для бюро кредитних історій при зборі відомостей для формування кредитної історії особи і, відповідно, впливає на повноту та достовірність інформації, що надається користувачам, в т. ч. банкам.

З іншого боку, ніхто не зможе перевіряти, для чого бюро збирають ту чи іншу інформацію з реєстрів. Тому є висока ймовірність, що кредитні бюро будуть зловживати своїми функціями, вивуджуючи цінну інформацію про платників податків (у т. ч. заможних українцях або успішних компаніях). Правда, подібна практика і так давно вже існує, коли кредитор, перевіряючи платоспроможність потенційного позичальника, використовує для цього як офіційну, так і неофіційну інформацію.

Ну і ще один аргумент не на користь запропонованих змін. Якщо врахувати, що багато українців отримують зарплату в конвертах і, відповідно, подають декларації, виходячи з формальних, а не реальних доходів (якщо подають взагалі), для бюро кредитних історій, так само як і для банків, така інформація про фізосіб буде вельми непрактичною. А ось податкова інформація про юросіб дозволить чітко зрозуміти, чи можна фірмі надати кредит.

Єгор Желтухин, "Судово-юридична газета"