Хто повинен бути арбітром у парламентських справах?

Оскільки парламент не здійснює владні повноваження і управлінські функції щодо народних депутатів України, а також інших фізичних осіб, Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні позову Арсенія Яценюка до ВР України про визнання незаконними дій парламенту щодо зміни Закону про пенсійну реформу, у зв'язку з яким українські пенсіонери втратили додаткові 334 грн кожен.

Крім цього, суд мав зобов'язати відповідача привести текст ЗУ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у відповідність з редакцією, прийнятою ВР 8 липня 2011 р., а також зобов'язати відповідача оприлюднити рішення суду у цій справі в офіційних друкованих виданнях у порядку офіційного оприлюднення нормативно-правових актів.

Однак Вищий адмінсуд не знайшов підстав для зміни пенсійної реформи , а предмет судового захисту визнав відсутнім на тій простій підставі, що ВАСУ не наділений повноваженнями зобов'язувати парламент приймати рішення. Згідно ч. 1 ст. 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб та інших суб'єктів при здійсненні ними владних і управлінських функцій на основі законодавства. Водночас з пп. 1 і 7 ч. 1 ст. 3 КАСУ випливає, що необхідним і єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій. Т. е. один суб'єкт повинен бути уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а інший - підкорятися, причому відбуватися це повинно в рамках правовідносин, з приводу яких виникає суперечка, інакше компетенція адмінсуду на спір не поширюється.

У зв'язку з цим виходить, що ВР не має необхідних ознак суб'єкта владних повноважень, оскільки, відповідно до ст. 75 Конституції України, є органом законодавчої влади України - її повноваження реалізуються спільною діяльністю народних депутатів на засіданнях ВР під час сесій. Крім того, згідно з Регламентом ВР, здійснення окремих стадій законодавчого процесу є виключно компетенцією ВР, яка при цьому реалізує свою законодавчу, а не владно-управлінську функцію.

Таким чином, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади і брати на себе повноваження з вирішення питань, які Конституція відносить до компетенції парламенту, вважають у Вищому адміністративному суді.

Арсеній Яценюк з таким трактуванням адміністративної юстиції категорично не згоден. "Верховна Рада приймає закони, обов'язкові до виконання, у неї основна владна функція - законодавча. Що стосується юридичних аспектів, у нас позиція була бездоганна, - вважає позивач. - Жодного доказу того, що Верховна Рада була права, відповідач не надав. У нас було кілька судових засідань, суду були надані всі докази прямого порушення Закону і Конституції. Мало того, що за 226 депутатів голосують 50, так ще й те, за що голосують, не відповідає тому, що підписується Президентом України. Я вже не кажу про соціальний аспект питання, коли ВР неконституційно вилучила статтю закону, що зобов'язує Кабінет міністрів збільшити для 10 млн пенсіонерів пенсію на 334 грн ", - додав А. Яценюк.

Навіть якщо визнати, що обгрунтування відмови ВАСУ у задоволенні позову не позбавлені сенсу, виникає закономірне питання про підсудність справ про порушення Закону про регламент ВР. Виходить, відповідний інститут в Україні відсутня.

"Тут треба вносити зміни до КАСУ. Буду готувати законопроект, тільки його не приймуть. Тут абсолютно нетипове справа, це справа не про конституційність, а чітко про порушення норми закону ".

Як би там не було, депутати від опозиції вже звернулися до Конституційного суду України щодо неконституційності Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

"Але КСУ не прийняв до провадження і не призначив дату розгляду справи, хоча це передбачено прямою нормою закону, а два місяці вже пройшло", - окреслив ситуацію народний депутат.

Все це наводить на думку, що суди, зокрема КСУ і ВАСУ, банально не хочуть бути арбітрами для інших гілок влади в такому гострому і неоднозначному соціальному питанні, як пенсійна реформа.

Катерина Бутовченко, "Судово-юридична газета"