29 вересня • оновлено в 14:21
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Принцип Робін Гуда

Влучні стрілки з провладної більшості Київради і цього тижня "настріляли" чимало дичини. Головний трофей той же - земля. Природно, без аукціонів. Як кажуть, у "багатого" бюджету забрали - "бідним" депутатам роздали. Тут же, не відходячи від каси, на всякий випадок і покаялися - благо, Леонід Михайлович священика в сесійний зал запросив. Таким чином, можна констатувати, що на сьогоднішній день, незважаючи на дудки, крики і навіть силові атаки грішників від опозиції, команда Черновецького не тільки остаточно згуртувалася в прагненні ігнорувати сесійний регламент, а й у силу багатогранної підтримки "згори" набрала більшу потужність і непохитну впевненість. У безкарності. Це по-перше. По-друге, наступне сесійне засідання має всі шанси дотриматися традиції більшості і поставити ефектну крапку в році, що минає. На кону - бюджет-2007. Але якщо провладні панове "від сохи" (землі) коментарі на цей рахунок дають неохоче, то опозиціонери ведуть себе більш активно і вже встигли зробити кілька гучних заяв. Таким чином, вже зараз можна позначити ряд тривожних тенденцій.

Основним аргументом опозиції насувається боротьба за столичний бюджет стали "драконівські" вилучення коштів з міської скарбниці на користь держави. Так, виходячи з дохідної частини консолідованого бюджету Києва в 14 млрд., держава обмежила витрати столиці 11 мільярдами з хвостиком і "забрала" на власні потреби 2,7 млрд. грн. Такої суми Київ ще ніколи не віддавав. Опоненти Черновецького, звинувачуючи мера в пасивності, кивають у бік його попередника: мовляв, Сан Санич подібного собі не дозволяв і боровся з Кабміном за кожну копійку. Під час його перебування останнім, Київ поділився з держбюджетом 2006 700 мільйонами. До того ж всі пам'ятають і торішній скандал за мільярд додаткових доходів, які Мінфін ніяк не хотів повертати столиці. Шуму навколо було багато. Серед причин ж, на думку опозиції, не так протиріччя в законодавстві, скільки тверда позиція Омельченко.

Першим про делітантізме новоспеченого мера в бюджетному питанні заявив колись заступник Омельченка, а нині народний депутат Валерій Борисов. Сьогодні про це говорить і голова бюджетної комісії Київради Володимир Присяжнюк (фракція "НУ"). "Чотирикратне збільшення суми вилучення пов'язано насамперед з відсутністю у мерії аргументів при відстоюванні цієї цифри в органах виконавчої влади, - вважає депутат. - А таких аргументів насправді достатньо. По-перше, Київ - не просто місто, це столиця, самоврядування в якій чітко регламентовано законом. До речі, саме в законі про столицю є положення про те, що які б то не було вилучення з бюджету Києва строго заборонені. По-друге, стратегічно важливий для країни місто дійсно знаходиться на межі катастрофи. Критично зношені всі підземні комунікації. При цьому мається всього один стічний колектор: якщо щось трапиться - запасного немає. А хто буде будувати транспортні розв'язки, добудовувати Подільський міст - об'єкт стратегічного значення? ".

Доповнив картину народний депутат Євген Кирильчук, що засідає в профільному комітеті парламенту. "Бюджетне законодавство дійсно має на увазі дотації вирівнювання, в результаті чого столиці з її високими доходами довелося поділитися з бідними регіонами. З одного боку, це справедливо, - вважає парламентарій. - Якщо врахувати, до того ж, що Київ отримав і додаткових півмільярда субвенції на відправлення функцій столиці. Однак, з іншого боку, в ході роботи над бюджетом з'явилося відчуття, що столична влада таки зайняли якусь угодовську позицію. Практично не було жодної дискусії в комітеті. Дивує і той факт, що після серйозного підвищення тарифів місто не став претендувати на збільшення своєї частки в субвенції державного бюджету на виплату субсидій, тим самим зваливши весь фінансовий тягар на плечі городян ".

Як нам стало відомо, позицію мерії у верхах відстоював все той же головний фінансист столиці Віктор Падалка - відомий з історії з "Хрещатиком", на якого столична влада ефектно повісила "втрату" банку. Але якщо у випадку з "Хрещатиком" пан Падалка чинності тільки йому відомих причин відмовив "Дзеркалу" у своєчасному коментарі, то в ситуації з бюджетом, мабуть, завбачливо вирішив розділити відповідальність з товаришами по зброї.

"Я не вважаю, що ми слабо захищали свої позиції, - стверджує пан Падалка. - Давайте все-таки не забувати про те, що таке зростання вилучення пов'язаний насамперед із збільшенням ставки податку з доходу фізичних осіб (це 894 млн. грн.). До того ж як якоїсь компенсації ми отримуємо 561,6 млн.грн. субвенції з держбюджету. Якщо ж порівняти сьогоднішній показник вилучення з бюджетом-2006, то він збільшився в 1,85 рази і в умовному співвідношенні мало чим відрізняється від попередніх періодів. Крім того, зростання вилучення вплинув на видаткову частину бюджету, оскільки порівняно з 2006 р. фінансовий ресурс, який залишається в нашому розпорядженні, збільшився на 507 млн. Варто пам'ятати і про те, що Україна підписала європейську хартію місцевого самоврядування, згідно з якою пропонується захищати фінансово слабкі місцеві громади. Так що ділитися Києву доведеться. Питання тільки - в яких обсягах ".

Відповідь на це питання має дати не тільки парламент, врегулювавши нарешті протиріччя між Бюджетним кодексом і законом про столицю, пояснивши скільки, коли і куди повинен віддавати Київ, щоб і інших не образити, і самому в накладі не залишитися, а й сама столична влада, визначивши основні пріоритети розвитку міста. І вже виходячи з них відстоювати свої позиції, знаходити аргументи, ініціювати законопроекти, що забезпечують стабільність, а не скандальність або податливість у відносинах з виконавчою владою. Нарешті, не давати приводу тієї ж опозиції схиляти наліво і направо кожен свій крок.

Проте сьогодні у мерії інші завдання. Мости ми будуватимемо на закордонні кредити, транспортні розв'язки і колектори, мабуть, теж. Нинішню середню зарплату в 1700 грн. в 2007 році хвацько підгонимо під закладений для столиці показник Мінфіну - 2400 грн. А як відомо, саме з середнього заробітку і розраховується основне джерело поповнення бюджету - податок на доходи з фізичних осіб. У цій ситуації столична влада чомусь відмовилася пояснити Мінфіну, що наступного року Київ, можливо, не стане місцем укладання вигідних угод з продажу банків, акціонери яких поповнили київський бюджет цього року майже на 400 мільйонів. Таким чином, як стверджують експерти, при завищеному показнику середньої заробітної плати для виконання дохідної частини бюджету владі доведеться неабияк попітніти.

І заслужено. Але ми-то тут при чому? На це питання пан Падалка не знайшов відповіді, філософськи зауваживши лише, що в житті все можливо. Дійсно, при сьогоднішній владі, і особливо під Новий рік, в столичній житті можливо все.

Так, одним з основних передсвяткових сюрпризів нового бюджету можна вважати програму "Турбота", на яку мерія виділила 1,2 млрд. грн. Знову-таки, зауважимо, що в 2006-му Омельченко в турботі про киян обмежився сумою в 250 млн. І то допитливі опоненти не одного разу звинуватили його в підкупі виборців за бюджетні кошти. А тут що таке? Благо, що 380 мільйонів, за словами головного фінансиста, підуть на міські субсидії. Знову-таки допоможемо громадянам за їхні ж гроші. Інші ж 900 (!) Млн. - "На допомогу пенсіонерам, ветеранам, хворим та малозабезпеченим". Ситуація, проте ж.

До речі, статті витрат у програмі "Турбота", як і в багатьох інших, виписані недостатньо ретельно і включають таку цікаву графу, як "та інші". Так що розібратися, куди все-таки підуть гроші в результаті ручного управління бюджетом (а під графу "тощо" потрапляє практично 1/5 його частина), важко. Але пан Падалка і тут знайшовся. Каже, мовляв, "такі стандарти бюджетної класифікації, а якщо хочете, щоб вам до кожної копійки і кожного стільця все розписували, так це не до нас - до уряду".

Проте туди, боюся, теж не за адресою. Тут вималювалася ще одна досить показова тенденція, яка чітко розставляє акценти політики нинішньої виконавчої влади та адреси її додатки. У той час як Мінфін під проводом "регіоналів" рапортує про збільшення частки місцевих бюджетів у головному фінансовому документі країни, київські "регіонали" голосують за переорієнтацію фінансових потоків управління охорони здоров'я столиці з районів в місто. Голосують вночі. Швидко. Без обговорення. Таким чином підтверджуючи, що закритість і непрозорість - основний пріоритет політики нинішньої влади і в центрі, і на місцях.

У нашому випадку мова про перебування на посаді яскравого представника ПР пані Качурової. Про "прозорості" її сходженні на трон "ДТ" докладно писало. Тоді ж у пресі промайнула і мудра думка про те, що медицина завжди була ласим шматком і беручкі "регіонали" його навряд чи упустять. І що ви думаєте? Двох місяців не минуло, як Людмила Качурова зважилася на кардинальну революцію в галузі - в частині перерозподілу фінансових потоків "під себе". Який там Бюджетний кодекс? Які там "послуги повинні бути ближче до людей, і гроші теж"? Це в Еропе так, а у нас не буде!

Два місяці йшла війна нового керівника відомства з районами, які цілком обгрунтовано боялися втратити поліклінічну службу. Опонентами Качурової стали і голова бюджетної комісії Київради, і комісія з охорони здоров'я. Чи не візував проект рішення, таки запропонований депутатам на засіданні, і сам пан Падалка, проявивши в цьому питанні небачену принциповість, обумовлену чи то залишками радянського досвіду, чи то ситуативною перемогою здорового глузду. Ось тут би й восторжествувати справедливості, адже все вирішили за неї боротися?! Проте ж секретар ради Довгий ставить питання на голосування, і "компетентне" більшість із яскравих представників Блоку Черновецького, ГАКу, "регіоналів", соціалістів і "литвинівців" голосує. Віват "регіони"! Ваше справжнє обличчя як ніколи яскраво визначається саме на місцях, де від прийняття до реалізації рішення всього один крок, а не роки, як може статися з будь-яким законом в парламенті.

Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся

Новини політики

Топпублікації

Топблоги