Сталін у пальто або кінь з яйцями?

Сталін у пальто або кінь з яйцями?

Після того, як бюджетні ігрища в парламенті стали частиною новітньої української історії, депутати зрозуміли, що пора займатися чимось більш піднесеним. Лідер кримських комуністів Леонід Грач, наприклад, зібрався долучитися до високого світу мистецтва. У рамках реалізації задуманого він для початку вирішив поспілкуватися з одним з видатних майстрів сучасності Зурабом Церетелі.

Правда, про чистому залученні до мистецтва мова поки не йде. Спершу головний комуніст АРК хоче попросити московського метра, щоб той не поспішав передавати груповий портрет лідерів Великої Трійки, тобто Рузвельта, Сталіна і Черчілля в дар місту-герою Волгограду, який мало не на повному серйозі збираються знову перейменовувати в Сталінград.

Формальний привід у Леоніда Грача начебто є. Спочатку Церетелі створив скульптуру цей груповий портрет для дворика в Лівадійському палаці, де шістдесят років тому тоді ще живі прототипи, вирішивши питання з післявоєнним переділом світу, позували фотографам. Однак ідея припала до смаку далеко не всім. Особливо обурювалися кримські татари, від яких, як відомо, батько народів зачистив кримську землю незадовго до зустрічі з колегами. І кримських татар можна зрозуміти. Мало того, що цілий народ був висланий до Середньої Азії, так ще й діти тепер питаннями замучать. Адже в школі на уроках історії їм розповідають про зловісну роль Йосипа Віссаріоновича в долі їхніх батьків, а на екскурсії вони раптом бачать на постаменті милостивого дідуся з трубкою в компанії лідерів світової демократії.

Відео дня

Зрозуміло, що з пісні слова не викинеш, але для чого стільки бронзової патетики? Тим більше що в самому палаці є постійна експозиція, присвячена Ялтинській конференції. При цьому не потрібно забувати, що кращий друг фізкультурників мав відношення не тільки до депортації кримських татар. За ним крім іншого ще й голодомор числиться ...

Словом, тоді процес застопорився. Тепер, схоже, все повертається на круги своя, оскільки у справу втрутився Лівадійський селищна рада, який 29 березня прийняла рішення про те, що пам'ятнику - бути. Ось тут-то Грач і вирішив вийти на Зураба Костянтиновича. Для чого комуністам у Криму Сталін, загалом-то, зрозуміло. Для цих же цілей там як і раніше стоять і численні Леніни. У Криму взагалі багато пам'ятних місць, пов'язаних з ідолопоклонством різних народів. Але навіщо Україні стільки Церетелі? Одну скульптурку вже торік встановили. До 350-річчя Харкова. Причому кінну. Тепер на початку проспекту Леніна на високому постаменті в сідлі сидить билинний засновник першої столиці козак Харько і дивиться на пам'ятник Леніну, який стоїть на площі Свободи. Причому харків'ян найбільше радує точність передачі анатомічних подробиць статури коня.

Єдине, що в цій ситуації втішає, так це те, що кінь - НЕ слон. А то, не приведи Господи, могло бути як у Нью-Йорку. Туди свого часу з якоїсь африканської країни в дар ООН прислали скульптуру африканського слона в повному розквіті сил і можливостей. Причому таких, що навіть звичне до всякого роду винаходам сучасного мистецтва оонівських начальство африканським натуралізмом було вельми спантеличено. В результаті перезбудженого слона помістили в затишному куточку, подалі від людських очей.

Але якщо вже кримські ленінці так люблять творчість Зураба Костянтиновича, то, може бути, є сенс вибрати з двох зол менше.

У сенсі попросити у Лужкова церетелевскіх казкових персонажів. Тих, що до жаху корінних жителів російської столиці були виставлені на Манежній площі у Олександрівського саду. У Лужкова з'явиться прекрасна можливість затіяти чергову реконструкцію історичного центру, москвичі будуть в повному захваті, а Церетелі у разі необхідності ще навая. Він плідний. А в Ялті бетонними звірятами можна буде спотворити Поляну казок. Але все одно це краще, ніж нетлінний образ дядечка Джо.

Але якщо з Лужковим все ж не вийде, то що, власне, заважає товаришеві Грачу піти шляхом обачних чиновників ООН і не поставити церетелевскій шедевр, скажімо, у себе на дачі? По-перше, відразу зніметься питання про порушення як кримського, так і українського законодавства щодо норм встановлення пам'ятників, які в повному обсязі були проігноровані при прийнятті Лівадійської селищної ради історичного рішення від 29 березня. По-друге, до лідера кримських комуністів напередодні виборів відразу розшириться народна стежка. По-третє, у прокуратури, куди має намір звернутися з протестом народний депутат Рефат Чубаров, не буде підстав даремно витрачати народні бюджетні гроші, опротестовуючи рішення селищних обранців.

Ну а якщо Леонід Грач з якоїсь причини до твору скульптурного мистецтва раптом охолоне, то і тут є вихід. Або здати у вигляді брухту в найближчий пункт прийому кольорових металів (це, правда, варварство), або ж (що набагато перспективніше) подарувати Велику Трійку місту Тегерану. І тим самим відновити історичну справедливість. Адже саме в іранській столиці лідери країн-союзниць вперше разом вийшли на люди. Про це навіть кіно зняли. Пам'ятайте, "Тегеран-43" називається? З Аленом Делоном, Арменом Джигарханяном і Наталією Белохвостіковой.