"Азартна" проблема, або Навіщо Україні легальний гральний бізнес?

Ось уже два роки як в Україні заборонений гральний бізнес. Все почалося з сумно відомої трагедії в Дніпропетровську, де в гральному клубі сталася пожежа, що спричинила жертви. У казіносерьезно порушувалися норми пожежної безпеки, не дотримувалися нормативи з розміщення гральних автоматів і комп'ютерів в приміщенні клубу. Які ж висновки були зроблені з того, що сталося? Замість того, щоб на місцевому та державному рівні посилити контроль за роботою гральних закладів, покарати загрузли в корупції місцевих чиновників, які видали дозвіл на розміщення казино в житловому будинку, влада вирішила продемонструвавши популістську псевдо турботу про моральні цінності суспільства і взагалі заборонити гральні заклади по всій країні . Як же інакше, адже все відбувалося напередодні виборів. При цьому геть забули, що перед тим, як забороняти, треба продумати наслідки заборони для економіки.

Втрачені мільярди

Одні з найбільш жорстких умов для роботи гральних закладів були створені в Києві, але не на практиці, а на рівні актів міської влади. Заклади грального бізнесу було заборонено розміщувати в житлових будинках, дитячих, медичних, навчальних закладах, культових спорудах, банківських установах, бібліотеках, музеях і виставкових галереях, у виробничих приміщеннях. Гральний бізнес у столиці не міг розміщуватися в приміщеннях органів влади, на територіях і в будівлях, які є об'єктами культурної спадщини, на станціях метро і в підземних переходах, зупинках громадського транспорту. Крім того, встановлювалася заборона на розміщення даних закладів на відстані менше ніж 500 м від дитячих, медичних, культових споруд та навчальних закладів. Хоча умови були створені досить жорсткі, але не вистачало лише одного: такого ж жорсткого контролю з боку чиновників, а не порожній політичного базікання. У підсумку, за 2 роки заборони маємо такі результати:

У тому ж Києві та інших великих містах масово працюють ігрові клуби з автоматами під вивісками "інтернет-клубів", процвітають підпільні казино "для своїх". І навряд чи змінить ситуацію той факт, що 19 травня парламентарії прийняли Закон, що містить нову редакцію терміну "гральний бізнес" та "азартна гра" з метою їх розповсюдження на інтерактивні заклади та комп'ютерні симулятори.У цілому, за підрахунками експертів, середньомісячний оборот тіньового грального ринку становить 350 млн. грн., А в рік ці цифри сягають 4,2 млрд. грн. і при цьому держава не отримує в бюджет ні копійки з цих коштів у вигляді податків з грального бізнесу.

Зарубіжний досвід

Поки Україна два роки не здатна ні повністю заборонити, ні адекватно відрегулювати гральний бізнес, в інших країнах вже давно знайдені універсальні механізми роботи цієї галузі бізнесу. Наприклад, в сусідній Росії виділили чотири спеціальні зони для грального бізнесу: Алтайський і Приморський край, Калінінградська область і межі між Ростовською областю і Краснодарським краєм. У Франції теж відвели спеціальні місця, де бажаючі отримати порцію азартного адреналіну можуть пограти. У Великобританії та Румунії існують чіткі розмежування видів ігрових апаратів: одні можна розміщувати тільки в казино, інші - в барах. При цьому ввели обмеження щодо максимально можливого виграшу. Днями Уряд Молдови встановило держмонополію на гральний бізнес. Тепер державна компанія АТ "Loteria Nationala a Moldovei" контролюватиме всі лотереї, казино та ігрові автомати в цій країні, а діючі гральні заклади продовжать працювати до закінчення ліцензії. Дана міра допоможе захистити дітей від азартних розваг, а близько 25-50 відсотків всіх доходів від казино повинні піти на підтримку культури і спорту.

Терміново потрібен баланс

Фактично, з різноманітності існуючих варіантів регулювання ринку азартних ігор в інших країнах, в Україні вже почали розглядатися декілька:

1. На початку 2010 року Держкомітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, розробив проект Закону, згідно якого гральний бізнес може бути легалізований у Києві, Львові, Одесі, Донецьку, Київській, Львівській, Одеській або Донецькій області, а також у Криму. У тексті проекту, сказано, що єдиним місцем організації та проведення азартних ігор, в яких дозволяється розміщувати гральний заклад, є розважальні комплекси. Статутний капітал організатора азартних ігор повинен становити не менше десяти мільйонів гривень. Законопроект забороняє допуск до участі в азартній грі осіб, які не досягли 25-ти років.

2. На початку 2011 року Мінфін заявив, що планує за дорученням прем'єр-міністра Азарова в 1 кварталі 2011 року розробити законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо збору за здійснення діяльності у сфері азартних ігор". Передбачається, що даний проект закону буде врегулювати питання оподаткування у сфері азартних ігор. Обіцяли подати єдиний урядовий проект Закону ще в квітні, але як з'ясувалося, в питаннях грального бізнесу існують певні протиріччя між Міністерством інфраструктури та Мінфіном. За заявами в пресі віце-прем'єра Колеснікова, урядовий проект Закону незабаром все-таки побачить світ і передбачатиме роботу казино в п'ятизіркових готелях, з кількістю номерів не менше 60, і в цих казино повинні бути виключно класичні види гри, тобто без ігрових автоматів.

3. 18 квітня 2011 нардеп Осика С.Г. подав до Парламенту проект закону "Про азартні ігри", в якому пропонується скасувати заборону на гральний бізнес в Україні і пропонується встановити державну монополію на організацію державних грошових лотерей та інших азартних ігор. Крім того, передбачається, що державні грошові лотереї та азартні ігри в казино може проводити Національний організатор азартних ігор або інші юридичні особи, які придбали відповідну ліцензію в обсязі, передбаченому угодою з Національним організатором азартних ігор.

У висновку підкреслю, що який би не був би обраний варіант з вже запропонованих, цілком очевидно, що Україні необхідно впровадити такий механізм регулювання індустрії азартних ігор, який би створював розумний баланс між потенційною соціальної небезпекою цієї індустрії та перевагами для держбюджету, витікаючими з її прибутковості . Адже не потрібно забувати, що легальний, але при цьому жорстко контрольований державою гральний бізнес, це - чималі податки, робочі місця, спонсорування суспільно важливих програм і т.п. А якщо згадати, що в 2012 році Україна прийме Євро-2012, то економічна вигода від легалізації грального бізнесу зростає в рази, і в першу чергу для Києва та інших міст, які прийматимуть гостей Чемпіонату. Але якщо Україна зробить вибір саме на користь легалізації індустрії азартних ігор, то впровадження цієї моделі має проходити виключно під жорстким державним регулюванням, а завдання місцевої влади, в свою чергу, забезпечити контроль на місцях. Влада не має права повторити помилку дворічної давнини.