УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Патріарх тисне на Україну авторитетом. Тому що Патріарх

Патріарх тисне на Україну авторитетом. Тому що Патріарх

Приїзд будь-якої людини, що має авторитет, вплив або певні ресурси - це завжди втручання

20 липня розпочався третій за рахунком візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну. Як повідомляється, мета візиту - виключно пастирська: провідати православних мирян, провести служби, освятити храми, відвідати пам'ятні місця ...

Чи можна сьогодні говорити про реальний поділ церкви і держави? Чи може надавати яке б то не було вплив на політику країни (внутрішню і зовнішню) візит першого духовної особи сусідньої країни? Наскільки щирі українські політики, що демонструють на камери свою побожність?

На ці питання в прес-центрі "Обозревателя" відповіли: директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський і політтехнолог Сергій Гайдай .

Приїзд будь-якої людини, що має авторитет, вплив або певні ресурси - це завжди втручання

Чому візиту церковного діяча приділяється така увага з боку держави? На думку Михайла Погребинського, в цьому немає нічого дивного: адже мова йде про духовне обличчі першої величини, статус якого аналогічний статусу духовного лідера католиків. "Коли в Україну приїжджав Папа Римський, нікого не дивувало те, що перекривали вулиці і т.д.", - сказав політолог.

Проте, зрозуміло, у візиті Патріарха можна простежити і "чисто політичний елемент", - додав Михайло Погребинський. "Відтоді, як Патріархом став Кирило, його присутність в інформаційному та політичному просторі, не тільки Росії, але й інших країн, якісно змінилося". На думку політолога, Патріарх Кирил є не тільки духовним лідером, а ще й "неординарним громадським діячем Росії", що висловили ідею "Русского мира".

Сергій Гайдай також не побачив "нічого дивного і дивного в тому, що відбувається". Політтехнолога більше цікавить інше: "наскільки в принципі етично і морально взаємодія релігії, віри, церкви з політичними аспектами". Він нагадав, що і минула, і нинішня влада використовували і використовують "ресурси певних конфесій" - зрозуміло, різних. Але суть від цього не змінюється.

І все ж - чи має місце бути тиск Патріарха Кирила на українську політику і політиків? Обидва учасники прес-конференції визнали, що однозначної відповіді на це питання не існує. "Будь візит будь-якого авторитетного людини не може не мати політичного контексту, особливо якщо у нього є паства, є маса прихильників", - сказав Михайло Погребинський. "Приїзд будь-якої людини, що має авторитет, вплив або певні ресурси - це завжди втручання", - додав Сергій Гайдай.

Політики потрапляють у пастку, а всі ми живемо у величезній системі лукавства

Затвердження про відділення церкви від держави - декларація чи реальний стан справ в Україні? "Починаючи з Кравчука, у нас були постійні спроби втручання церкви в державні справи, при Ющенку ці спроби дійшли про апогею", - зауважив Михайло Погребинський. Сам політолог вважає це неприпустимим, але "може бути, віруючі вважають це бажаним?" - Уточнив він. Політолог розповів, що жителі європейських країн ставляться до релігії як мінімум іронічно. За його словами, "зараз в Європі йде війна проти релігії, а у нас - навпаки".

Сергій Гайдай, в свою чергу, сказав, що не розуміє, "чому так легко і в Росії, і в Україні сприймається лукавство, якщо церква відділена від держави". За його словами, лукавство почасти полягає і в офіційно визнаному кількість воцерковлених людей - "у мене є багато знайомих, по-справжньому воцерковлених, і навіть вони розуміють, що в суспільстві їх 2-4%", - розповів політтехнолог.

Лукавство полягає також і в тому, що з метою підкорення електорату той чи інший політик на час виборчої кампанії стає прихильником відразу всіх конфесій. Таким чином, "політики потрапляють у визначену пастку, а всі ми живемо у величезній системі лукавства", - сказав Сергій Гайдай. Він пропонує народним обранцям: хочете будувати православну державу - так і скажіть, але без лукавства - "можливо, це не найгірший вектор".

Чому політики ходять до церкви? - Запитав читач "Обозревателя". Це, швидше, данина етикету, ніж прояв щирої віри, - поділився своїми спостереженнями Сергій Гайдай. "Питання віри - справа інтимна, чим менше людей про це знають, тим краще - це твій особистий діалог з Богом", - додав він. Політтехнолог розповів, що знає декількох політиків, які не афішують свою релігійність - "значить, є підозра, що вони істинно віруючі", - але таких, на жаль, меншість.

Зате Михайло Погребинський, якому пощастило поспілкуватися з усіма президентами України - попередніми і справжнім - стверджує: "і Янукович, і Ющенко справляють враження істинно віруючих людей". "Але у них сфера віри не має ніякого відношення до всіх інших сфер самореалізації", - додав він.

Віруючі люди не ображаються, бо образа - прояв гордині

Чи мають підстави громадяни України, які не вважають себе православними, відчувати себе ображеними при вигляді пишної зустрічі православного Патріарха? Михайло Погребинський упевнений, що, приїдь сьогодні в Україні Папа Римський, понтифіка зустрічали б з не меншими почестями. Крім того, політолог переконаний, що "віруюча людина повинна абсолютно спокійно ставитися до почестей, які виявляються церковному авторитету церкви, в яку ти не ходиш". "Віруючі люди в принципі не ображаються, бо образа - прояв гордині", - додав Сергій Гайдай.

Відповіді на запитання читачів дивіться тут

Читайте тематичні новини:

Патріарха Кирила зустрічають як Папу Римського

Янукович і Ющенко - істинно віруючі люди

Дивіться тематичні відеосюжети:

Україна може стати новим ковчегом

Візит патріарха Кирила має політичний підтекст

Патріарх Кирило = Папа Римський

Янукович і Ющенко істинно віруючі люди

Патріарх тисне на Україну авторитетом. Тому що Патріарх