На спікера рівняйсь, струнко ...
Важко без співавтора ... Мій любий друзь Льоня Луцький в заростях тропічних лісів Папуа-Нової Гвінеї вивчає тамтешнє політичний устрій і, до речі, обіцяє сенсацію. А ми тут все тим же зайняті - намагаємося безуспішно зрозуміти, хто з ким і хто за кого на нашому політичному Олімпі. Справа абсолютно безперспективна. Ні зрозуміти, ні прорахувати неможливо. Як на світовому футбольному чемпіонаті. Хто проти кого - вирішує жереб. А хто виграє-програє - визначає фортуна і трошки тренер.
Ось тут вся заковика і вся відмінність ... Тренерів у наших політиків ніколи і не було. Всі, хто ними бути могли, животіють на пенсії, а хто могли б стати - шукають інші доходи!
Але тут мені на вушко один інформоване парламентарій нашептав геніальне рішення. Є, виявляється, світочі розуму і в нашому законодавчому органі. Так от ідея, як все геніальне, проста, як варене яйце.
Значить, беремо Верховну Раду і перетворюємо її в військовий підрозділ. Ну, щось типу дивізії, або якщо на дивізію не тягнуть, то нехай будуть полком. Великі фракції стануть батальйонами, а маленькі - ротами. Відповідно голови фракцій стануть командирами підрозділів. При них створяться штаби, всякі там політруки і санінструктори. Загалом, роздолля в плані посад. Одні зручності.
Найголовніше - дисципліна буде відмінна! Порушив депутат Статут караульної служби, тобто, вибачте, Регламент Ради, його раз - і на гауптвахту. Ну а там нашими споконвічними методами повиховував, він і перестане Статут порушувати. Жорстко, говорите ... Ну тоді 3 наряди поза чергою. Нехай на кухні чергує або туалети миє. Теж економія. Від обслуговуючого персоналу можна буде відмовитися. І з коаліцією ніяких проблем. Вийшов з коаліції - дезертир. Ну а з дезертирами - за законами воєнного часу. А якщо пильність втратив, і його інша фракція взяла в полон - означає "мовою" став. А "мови" покладено катувати, і всю правду щоб про своє батальйоні розповідав.
Знову ж ніяких блокувань президії влаштовувати не треба. Провели штабні навчання, потиркать по карті і розійшлися. Чого дарма стільці ламати. Сьогодні це погоджувальна рада називається, але немає в товаришах згоди. Немає і не буде. Може, по-солдатському домовляться. Хоча навряд чи. Але в зірницю пограють. Карти, штаби, військові навчання, польова зв'язок ... Яка романтика. Може, поутіхомірятся трохи і почнуть працювати, як люди? А то ведуть себе, як глухарі на токовище, або, як моя колега Іра Меньшикова вважає, - як невідомі мені Північні Барани . Може, солдатська форма прочистить їм мізки, і хоч на другий рік, після всіх віджимань і пробіжок, стануть вони людьми, а не "нардухамі ганебними".
А ще той же нардеп розповів, коли ця ідея відвідала геніальну голову народного обранця. Виявляється, весь минулий тиждень парламентський комітет з національної безпеки і обороні обговорював: чи потрібні країні, армії і народу нові військові звання - бригадний генерал і капітан-командор. Звичайно, потрібні! У нас же мало генералів, а адміралів взагалі по пальцях двох рук можна перерахувати. Генералів всього 165, треба додати ще сто. Тоді все буде в ажурі. Солдатам нарешті буде до кого прийти поскаржитися на падлюк-офіцерів або, навпаки, похвалити старшин і сержантів. Ну а з флотом зовсім непорядок. Військово-морські сили розпухли аж до двох бригад надводних кораблів, матросів дівати нікуди, а адміралів немає. Так нехай хоча б командори з'являться. Головне - їм форму покрасивее придумати. Щось помпезне. Щоб одним видом вселяли повагу, так як кораблів все одно на всіх не вистачить. Але хіба це проблема. Головне - посад додати, щоб так красиво генерали, адмірали, командори туди-сюди снували, як у великих ... Як у сусідів. Все-таки армія. Залишилося тільки про генералів замислитися. Тоді зовсім все в ажурі буде, і головне - як боєздатність наша підніметься. На крайняк всіх еполетами закидаємо!
А можна ще ось що зробити. Нехай всі народні обранці стануть цими самими капітан-командорами, але з правами солдат строкової служби. Звучить красиво, виглядає расфуфирісто, повагу знову ж таки. А виховувати їх, як солдатиків. Ну а тих, хто вдруге обрався, вже до надстроковиків можна прирівняти. Нехай прав побільше, роботи поменше, і дедовать новачків можна якщо не за законом, так за традицією. Куди не глянь - одна вигода. Загалом, треба нашим законодавцям замислитися. Нехай строєм ходити вже починають вчитися. Ну а сикеру доведеться розучити нові команди: равянйсь, смирно, вільно, розійтися, оговтатися. А що, теж оригінально, а то він тільки голос зриває на фразі "звільніть президію, дорогі колеги ...". Вже набрид усім, як попка, одне і те ж майже півроку. Право слова, можна вже там папугу в клітці повісити. Загалом, нехай вивчає новий лексикон, в будь-якому випадку стане в нагоді.
Питання залишився один. До яких частин полк Рада віднести. Я думаю, до піхоті. Танки їм давати небезпечно, а на стратегічне озброєння вони не тягнуть. Масштаб не той. Глибиною думки не вийшли, та й термін у них занадто короткий.
