"І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!". Корисні поради міністру МВС

Останнім часом керівник Міністерства внутрішніх справ проявляє нечувану інноваційну активність у діяльності ввіреного йому відомства. Переймати досвід різних країн, навіть підписуються двосторонні угоди. Приклад такої співпраці - українсько-французький проект зі створення Центру підтримки громадського порядку. "Це Дуже ВАЖЛИВО для нас. І впоратися не позбав в фінансовій допомозі, а у взаємопронікненні досвіду французької жандармерії та внутрішніх військ, Які дозволяти побудуваті нам сучасне Міністерство ", - заявляв міністр МВС України Юрій Луценко на офіційній зустрічі з директором управління по військовому співробітництву та обороні МЗС Франції віце-адміралом Е . Жиро.

І з ним не можна не погодитися. Безумовно, цей досвід нам необхідний, як і давно назріле формування сучасної системи охорони громадського порядку в країні. Але чи тільки вчитися ми повинні у закордону, в черговий раз переймаючи їх досвід? Невже у нас нічого свого, вартого уваги і розвитку, за весь попередній час не було?

Смію стверджувати - було!

Якщо заглянути в не настільки далекий 1998 рік, то можна впевнитися, що в управлінні адміністративної служби міліції Київської області, з ініціативи її начальника полковника міліції Прошковського, успішно стартувала нова програма перепідготовки дільничних інспекторів міліції під умовною назвою "Шериф".

Перепідготовка проводилася на базі Київського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України в Київській області, в селі Хотянівка Вишгородського району з розрахунку 10 навчальних годин щодня, в посилено-екстремальних умовах.

Революційним, на ті часи, було вже те, що на 43 години лекційних та 54 семінарських занять, доводилося 55 годин практичних занять! Головна увага приділялася розвитку навичок з вогневої "обкатці" дільничних в ситуаціях, максимально наближених до реальних бойових, рукопашного бою (залучалися інструктора спецпідрозділу "Беркут") в обмеженому просторі і проти декількох супротивників, вмінню професійно і самостійно діяти на місці події далеко від населеного пункту .

Глибоко студіював основи криміналістики, психології, вивчалася тактика затримання озброєних і особливо небезпечних злочинців в багатоповерхових будинках, приватному секторі та в транспортних засобах.

Після закінчення курсів, разом зі свідоцтвом, кожен "Шериф" отримував восьмиконечную зірку з малим гербом України і особистим номером. Випускникам видавалася спеціальна форма, спец-чемоданчик, оснащений криміналістичними приладдям для ідентифікації відбитків пальців, фіксації слідів злочину, і т.д., а також спеціальні пояси, бронежилети, наручники, каски і помпові рушниці з гумовими кулями. Шоковий удар такої кулі, що не представляє, проте, небезпеки для життя правопорушника, здатний був охолодити найгарячішу або хмільну голову і вселити належну повагу до представника влади. Крім того, при пострілі впритул, гумова куля з першого разу вибивала замок в дверях, за якою ховався п'яний хуліган або озвірілий домашній дебошир.

За два роки таку перепідготовку пройшло близько 250 дільничних інспекторів Київської області. Багатьом співробітникам міліції це допомогло зберегти життя при затриманні реальних злочинців, а в області значно покращилася профілактика злочинів.

Підтримана деякими республіканськими ЗМІ (за що їм величезна подяка!), Ця програма перепідготовки освоїлася і в інших регіонах країни, особливо в тих, де на місцях перебували думаючі керівники, зокрема, в Запоріжжі та Запорізькій області.

На жаль, на затвердження програми перепідготовки дільничних "Шериф" в масштабах країни у рідного міністерства, як завжди, не знайшлося належного фінансування, і вона тихо розчинилася в метушливих міліцейські будні.

Ми наводимо цей приклад, в чомусь повчальний, в чомусь сумний, - щоб наші керівники мали привід і собою пишатися, і заглядати в очі іноземних "спеців" на рівних, - адже варто тільки пошукати в нашому ж минулому, та виділити хоч трохи грошей ...