Гасіть світло! Дешева електрика закінчилося

"Українську громадськість зараз просто готують до підвищення цін на електроенергію", - шепнув "Оглядачу" директор енергетичних програм Українського центру досліджень ім. А. Разумкова Володимир Саприкін. Зізнатися чесно, нас відвідала та ж думка, прочитавши минулого тижня в газетах: "НКРЕ збирається підвищувати тарифи на електроенергію для населення на 33%". В цей же час члени Кабінету міністрів Віктора Януковича коректно дистанціювалися від такого непопулярного (і це ще м'яко сказано!) "Рішення НКРЕ". І зробили вигляд, що не мають на цей орган абсолютно ніякого впливу. Мовляв, "радять в НКРЕ з червня 2007 року підвищити ціни на електроенергію - так це їх монопольне слово, уряд тут ні при чому".

На жаль, всі тарифи в нашій з вами країні постійно підвищують, як у тій казці - "за щучим велінням, за моїм хотінням". Природно, що ні обгрунтованих розрахунків, ні хоча б хитромудрих таблиць з цифрами чиновники людям не дають. Та й навіщо? Раптом ми з вами ненавмисно усвідомлюємо, що з нас постійно роблять ідіотів?

http://www.greenpeace.org/international/en/

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, чому за більшістю своїх рішень влада завжди любить називати тільки "стільці", а не цілком конкретні особистості? Ну, наприклад: сказав не особисто міністр Бойко, а "Мінпаливенерго вирішило", не сам Янукович наказав, а "уряд постановив", не окремо взяті депутати пролобіювали, а "Верховна Рада проголосувала". І не треба бути семи п'ядей у ??чолі, щоб зрозуміти: за нинішнім бажанням НКРЕ підвищити для населення ціни на електроенергію теж стоять цілком реальні особистості зі своїми інтересами.

Чиї стільці винні в подорожчанні електрики?

Адже ми з вами, громадяни, як завжди, бачимо тільки вершину айсберга. Кажуть, що Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) - це незалежний орган державного регулювання. Який сам нам придумує тарифи на газ і світло. Вірите в його незалежність? Тоді дайте відповідь: чому ж за стілець керівника цієї комісії постійно йде запекла політична боротьба? Можливо, тому, що орган, який приймає такі серйозні рішення для всієї країни, апріорі незалежним бути не може.

Нагадаємо коротко історію. 8 грудня 1994 президент Леонід Кравчук видав указ, в якому вперше згадувалося про бажання створити Національну комісію регулювання електроенергетики. Ставши президентом України у липні 1994 року, Леонід Кучма тільки 14 березня 1995 згадав про ідею Леоніда Кравчука і написав ще один указ - № 213, тим самим затвердивши "Положення про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики України". І комісія на папері-то почала свою діяльність, але перший час перебувала під повним керівництвом тодішнього Міністерства енергетики України. Ніхто зараз і не пам'ятає, хто сидів у кріслі голови комісії до 1999 року. Активна "прихватизація" в енергетиці почалася лише з 1998 року - саме тоді держава втратила контрольний пакет в семи енергопостачальних компаніях. Користуючись прогалинами в законодавстві, власники приватних "обленерго" стали класти в кишеню зібрані зі споживачів кошти на розподільчий рахунок енергоринку. І тоді нашому з вами улюбленому Кучмі стало ясно - ці грошики можна отримати тільки через "рекетира" НКРЕ, яка видає ліцензії. Тому в 1999 році її голови Олександра Светеліка і дізналися в обличчя все приватники-олігархи, які не доносять у.о. на Банкову та Грушевського.

У 2000 році прийшли з "дніпропетровського клану" віце-прем'єр, який курирує ПЕК, Юлія Тимошенко і прем'єр-міністр Віктор Ющенко не відразу знайшли спільну мову з НКРЕ Леоніда Кучми. Комісія спочатку спробувала активно "обламувати" парочку - не підтримала ініціативу Тимошенко про введення зовнішнього управління у кількох "обленерго". А Ющенко у відповідь на це не погодився з введенням абонентної плати за доступ до електромережі, чого дуже чекали "обленерго". Тоді восени 2000 року НКРЕ видала кілька нормативних документів, необхідних для введення абонплати. Саме ці документи і стали однією з причин відставки навесні 2001 року тодішнього її голови Олександра Гридасова. Адже абонплату "обленерго" з подачі Кабміну Ющенко проігнорували, і, за чутками, тоді саме Віктор Андрійович і Юлія Володимирівна вплинули на Кучму, умовивши замінити Гридасова. Так що з березня 2001 НКРЕ очолив Юрій Продан.

Коли 21 листопада 2002 року в Кабмін після Анатолія Кінаха прийшов Віктор Янукович, то своїх "фе" Продану він не висловлював. Але, трохи тільки закріпившись у владі, донецькі тихенько пріболталі Кучму навесні 2004 року поставити головою НКРЕ "свого" - Сергія Тітенка. Ну, а з січня 2005 року, після Помаранчевої революції, комісію очолив Валерій Кальченко. І тільки 16 серпня 2006 його змінив на посту Олександр Рогозін. Символічно, що Валерій Кальченко, як і всі його попередники, був призначений на посаду голови НКРЕ указом президента України (Віктора Ющенка) - а в серпні 2006 року Олександр Рогозін очолив НКРЕ вже згідно з постановою Кабінету міністрів України Віктора Януковича. Однак на початку цього місяця, 1 лютого 2007 року, віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв знову представив Сергія Тітенко в якості голови Національної комісії регулювання електроенергетики. Олександра Рогозіна відправили в якості директора в державне підприємство "Енергоринок", яке, нагадаємо, в 2000 році вже очолював "помаранчевий" Юрій Продан. Коло замкнулося - тепер у "донецьких" свої стоять майже у всіх ключових енергетичних структурах. Всі попередні дванадцять років поспіль до комісії входили люди, наближені до президентів України - адже голови НКРЕ глава держави призначав на посаду та звільняв з посади в установленому законодавством порядку. Однак після вступу в силу поправок до Конституції тепер голови НКРЕ призначає Кабінет міністрів України. Це - короткий офіціоз про історію тіл, по черзі знаходяться на стільці глави НКРЕ. Однак загострити свою увагу ми вам радимо на двох особистостях - Юрія Продана та Сергія Тітенко. Перший - креатура "помаранчевих", а другий - "біло-блакитних".

Юрій Продан - добрий друг колишнього міністра палива та енергетики Івана Плачкова. Спекотна дружба між ними зав'язалася за рік до Помаранчевої революції, коли Продан після зняття Кучмою з посади голови НКРЕ відправився в мерію Києва начальником Головного управління палива, енергетики та енергозбереження. А Плачков в цей час якраз був головою правління та гендиректором "Київенерго". Після перемоги "помаранчевих" Іван Плачков став міністром палива і енергетики, а Юрій Продан - першим його заступником. І НКРЕ знову, як і до 1999 року, стала "тінню" Мінпаливенерго - практично всі ключові ідеї керівництва Мінпаливенерго були благополучно втілені в життя через слухняного Кальченко в НКРЕ. Тоді ввели єдині тарифи на електроенергію, домовилися про тимчасовий порядок накопичення палива на складах ТЕС.

Але в 2005 році один з членів НКРЕ Юрій Кияшко подав у відставку, протестуючи проти ініціатив керівництва Мінпаливенерго. За ним скаржитися на Плачкова і Продана пішли строєм інші члени комісії. Більшість членів НКРЕ не тільки не радувала ідея введених єдиних тарифів, а й злила покірність голови НКРЕ Кальченко, що ходить по струнці перед Іваном Плачковим і його кампанією. Влітку 2006 року НКРЕ все ж прийняла рішення про значне збільшення цін на природний газ для населення, бюджетників і підприємств комунальної теплоенергетики, точнісінько виконавши директиву уряду Юрія Єханурова. А в жовтні НКРЕ знайшла можливість трохи знизити їх для населення - щоб пропіарити прийшло уряд Віктора Януковича.

Однак зараз на паливно-енергетичних "любих друзів" Ющенка "донецькі" настали з такою силою, що ледь всіх з вереском не передаючи. І при тому орудують руками віце-прем'єра з ПЕК Андрія Клюєва. Нинішній голова НКРЕ Сергій Тітенко був генеральним директором їх промислово-інвестиційної корпорації "Укрпідшипник" - дітища братів Андрія і Сергія Клюєвих. Однак Клюєви самі нині й не приховують той факт, що Сергій Тітенко - наближений до них чиновник.

Так що підняти ціни на електроенергію з першого червня порадили саме донецькі міністри, а не окремо взятий "стілець" голови в Національній комісії регулювання енергетики.

Своїм - дорожче, ніж чужим

Ну що ж, українці, вам не звикати затягувати тугіше пояси на тулубах - уряд руками НКРЕ вже приготувало нове підвищення тарифів на електроенергію. Тиждень тому, 7 лютого, з подачі того ж самого Андрія Клюєва в кампанії з нинішнім міністром вугільної промисловості Сергієм Тулубом Верховна Рада України вже прийняла в першому читанні законопроект № 1221 "Про державне регулювання енергетики України", дозволяє НКРЕ самостійно встановлювати енерготарифи для всіх галузей економіки . І, в першу чергу, для населення.

А слідство і не змусило себе довго чекати: на наступний же день Сергій Тітенко віщав на всю країну, що НКРЕ вже за календарем розписало, коли і як збирається підвищувати ціни. При тому його виправдання з цього приводу аж надто нагадують постійні запевнення столичного мера Леоніда Черновецького (коли той підвищував тарифи в Києві в три рази) про те, що "буде введена диференційована оплата". Правда, Титенко пообіцяв, що для населення, яке споживає електроенергії не більше 125 кВт • г на місяць, ціни на світло залишаться колишніми.

Однак, як і у випадку з київським мером, обгрунтованості підвищення цін на електроенергію для народу уряд Януковича теж не дає. Зараз, за ??словами пана Тітенка, тариф на світло для населення становить 24,36 копійки за кіловат-годину (4,87 цента). За інформацією ж, отриманою "Обозревателем" від компетентних експертів, в деяких регіонах ця ціна досягає і 26 копійок. Однак ще більше обурює нас наступне: а чи знаєте ви, що Україна за кордон електроенергію продає набагато дешевше, ніж власному населенню? .. При тому контракти на постачання електрики іншим країнам - це "комерційна таємниця". Коли ж до нас надійшла інформація про те, що вартість кіловат-години української електроенергії для європейських країн складає всього лише 19 копійок (!), Ми зв'язалися з завідувачем сектором із взаємин із ЗМІ Міністерства палива та енергетики України Михайлом Грищенко, попросивши надати нам більш точні цифри. "Інформацією про ціни української електроенергії, що продається закордонним компаніям, володіє тільки" Укрінтеренерго ". Однак такі дані - це комерційна таємниця, яку вам ніхто не розкриє ", - запевнив нас пан Грищенко. А коли "Обозреватель" згадав ціну в 19 копійок для іноземців в порівнянні з 22-26 копійками для власного населення (і то цю ціну уряд ще зібралося підвищувати!), То працівник прес-служби Мінпаливенерго заперечив: "Ціни на українську електроенергію для європейських країн вище, ніж ціни енергоринку. А в тих випадках, коли це не так - то це викликано об'єктивними причинами. Наприклад, ми не можемо відключити Молдову від своїх мереж, адже через неї плекаємо електроенергією весь південь одеської області ".

Спочатку дивувало, що з приводу підвищення тарифів на електроенергію для народу мовчить опозиційна до Януковича Банкова. Як раптом в історії з українською електроенергією чадним чином появився і ще один "донецький" - секретар РНБО, власник "Індустріального союзу Донбасу" Віталій Гайдук. Наприкінці минулого місяця українські ділові видання натякнули, що Гайдук в 2006 році нібито сприяв основним покупцям української електроенергії в країнах Євросоюзу (Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії). Іноземці закуповують нашу електроенергію оптом і задешево.

У прес-службі державної компанії "Укрінтеренерго" сказали, що підвищити закупівельні ціни на українську електроенергію, яка буде поставлятися в Європу в 2007 році, не вдалося саме через протидію угорської державної енергетичної компанії "MVM", що працює в інтересах "System Consulting" , підконтрольної члену угорського парламенту Ласло Капойі. Згідно з офіційною інформацією "Укрінтеренерго" (контролюється нині "біло-блакитними"), ці компанії задешево поставляють частину української електроенергії заводам, що належать корпорації "Індустріальний союз Донбасу" ("ІСД"), одним з акціонерів якої і є Віталій Гайдук. За їх даними, в 2006 році "System Consulting" поставила 76,1 МВт електроенергії металургійному заводу "Dunaferr Rt.", Купленому ІСД ще в 2004 році. Компанія "Energy Capital" була постачальником електроенергії на це ж підприємство і в 2005 році, а "Zomar" поставила в 2006 році близько 25 МВт електроенергії на польський меткомбінат "Huta Chestochowa", теж належить "ІСД" (який позаторік забезпечувався електроенергією " Korlea Invest ").

Сам Гайдук від коментарів з цього приводу відмовляється. Чи причетна його компанія до закордонних поставок електроенергії чи ні - тема для окремої статті. Ясно зараз тільки те, що це справа темна. Але хто б нині не бився перед ЗМІ за продаж української електроенергії (будь то Гайдук або Ахметов), нас з вами хвилює одне: як пережити чергове підвищення цін, на цей раз вже на електрику? .. Аргументували цифр ми з вами все одно не доб'ємося , адже Кабмін та НКРЕ тепер будуть постійно переводити один на одного стрілки. А в разі, якщо і президентський ставленик Гайдук таки має свою частку від поставок української електроенергії за кордон, то Віктор Андрійович навряд чи посміє зупинити "на скаку" "біло-блакитних" олігархів (наглеющего не по днях, а по годинах) в їх бажанні підвищувати ціни на енергію для населення. Так що незавидна перспектива нас з вами чекає - затягуйте до літа пояси тугіше ...