"Дімон"-Шенцев йде по стопах Васі Салигіна
Добре відомий в кримінальних колах "король" грального бізнесу регіону намагається запанувати на Харківщині. За підтримки "політичних зомбі" і "збитих льотчиків" - з такою біографією ставку робити більше нема на кого?
"УК" вже докладно знайомила своїх читачів з "художества" харківських градоначальників "Допи" - "Гепи" і хронікою безславного закінчення кар'єри регіонального латифундиста-невдахи Василя Салигіна (він же "Вася-земля людям"). Але є на Харківщині ще один небезінтересний персонаж, якому молодцювато-придуркуватий зовнішній вигляд і недорікуватість не заважають миготіти на політичному горизонті Першої столиці та регіону. Цей персонаж - Дмитро Олексійович Шенцев, більш відомий в кримінально-міліцейських колах як "Дімон". А також як головний неофіційний підозрюваний у скоєнні фатальних пострілів у спину Є.Кушнарьова під час сумнозвісної "ізюмської полювання".
Широкому колу виборців про Д.Шенцева поки відомо небагато: народний депутат ПР останніх двох скликань, Глава ХОО Партії регіонів, активний учасник анти-помаранчевого руху, а віднедавна "керівник публічної виборчої кампанії" майбутнього кандидата на пост Президента України В.Януковича. Залишимо на совісті партійного керівництва призначення на відповідальні політичні пости людини, який вже встиг увійти в ТОП "ворогів преси в Україні", що має відверто кримінальну біографію, і відзначився в ВРУ хіба що участю в рейдах "дуроломов" на захоплення трибуни. Краще скажемо кілька слів про те, що "Дімон" ретельно приховує від земляків і колег по партії.
Крім вічно актуального питання про роль Д.Шенцева в загибелі Є.Кушнарьова (про що ми рано чи пізно обов'язково дізнаємося - після того, як Шенцев перестане ховатися за депутатською недоторканністю і почне давати свідчення слідчим прокуратури), є ще кілька цікавих моментів біографії "Дімона ", на яких хотілося б зупинитися детальніше.
Насамперед, потрібно відзначити один цікавий факт, який може зробити прямий вплив на подальшу кар'єру Д.Шенцева і навіть на результати голосування за В.Януковича. На тлі загальної популістської риторики на тему "об'єднання в ім'я країни", "консолідації здорових сил" тощо, "Дімон" після безуспішних спроб затвердити власний авторитет серед представників місцевої та столичної еліти, вирішив скучковалісь навколо себе всіх "терпил" і "збитих льотчиків ", які не знайшли свого місця в нинішніх політичних розкладах. У підсумку, на орбіті Шенцева виявилися такі непіддатливі остаточного розкладанню політичні "зомбі", як:
- В.Шумілкін - колишній мер Харкова, переметнувся між першим і другим турами виборів-2005 зі штабу В.Януковича в команду В.Ющенко, який брав активну участь у цькуванні Є.Кушнарьова-2005-2006, потім з тріском програв вибори Харківського міського голови М.Добкіна. Після трирічного затишшя В.Шумілкін примудрився помпезно вступити в ЄЦ і зайняти пост заступника голови партії за кілька місяців до відставки В.Балоги;
- О.Протаса - харківський бізнесмен і колись активний діяч місцевого НСНУ, який мріяв спочатку отримати призначення на пост глави ДПАУ в Харківській області, а потім просто "красиво зіскочити" з Харкова на будь-яку ліпшу посаду в Київ. У підсумку, О.Протаса, як і В.Шумілкін, після нетривалого з'ясування стосунків зі вчорашніми соратниками кооптувати до лав ЄЦ, що подарувало йому можливість цілих пару місяців попрацювати на посаді заступника голови ДАБК України;
- В.Салигін - колись нардеп трьох скликань, друг покійного Макса Скаженого, активний учасник знаменитого Сєверодонецького з'їзду сепаратистів, а нині просто заможний маргінал і "політичний клоун" місцевого масштабу. Усунутий в 2007 році самим же Д.Шенцева з поста голови Харківської облради та голови ХОО Партії регіонів. Пару місяців тому перед "Васею-землеміром" замаячила перспектива виключення з лав ПР, що змусило його забути кривдникам всі колишні наруги і піти на добровільну співпрацю з вчорашніми опонентами. В іншому випадку надмірна принциповість могла обернутися ще принизливим жебрацтвом у ПСПУ депутатського мандата до Харківської облради наступного скликання;
- Е.Картавих - колишній депутат Харківської міськради від ПР, який прославився тим, що став першим в Україні депутатом місцевих рад, у якого були відібрані депутатські повноваження з ініціативи рідної парторганізації (в кращих традиціях українського політичного зрадництва, руку до цього тоді доклав особисто В. Салигін);
З такими соратниками - хоч у вогонь і воду! ..
Відчувши себе "ватажком місцевого дворянства" і роздирається внутрішніми владними протиріччями, в середині липня нинішнього року Д.Шенцев зробив відчайдушну спробу зміщення А.Авакова з посади губернатора Харківщини і воцаріння на його місце екс-мера Харкова В.Шумілкіна. Проте щось "не склеїлося", і було прийнято рішення законсервувати губернаторське крісло разом з його нинішнім господарем до закінчення президентської кампанії.
Якщо переможе В.Янукович, то губернаторство, на думку "Дімона", і так буде отримано в якості бойового трофея і персонального бонусу за видатні успіхи в роботі. А то несолідно людині з такими солідними корешами, на п'ятому десятку років життя, "бикувати" біля парламентської трибуни разом з Лук'яновим і Журавкою!
Будь партійні товариші "Дімона" поразборчівее в кадрах, вони б прикинули "око до носа", що по такому шляху вже йшло одне незаконнонароджене дитя Харківщини - Вася Салигін, "кучковаться" навколо себе незрозуміло кого і гребшій все, до чого дотягувалися руки. Все закінчилося втратою 100 000 голосів виборців за період між черговими парламентськими виборами-2006 і позачерговими-2007.
Примітно, що під час недавнього візиту В.Януковича до Харкова, незважаючи на всі зусилля з боку Д.Шенцева, спрямовані на те, щоб не допустити зустрічі В.Януковича з дітьми Є.Кушнарьова на могилі загиблого батька, така зустріч все ж відбулася і тривала близько двох годин. Судячи з усього, обговорювалося не тільки аморальна поведінка Шенцева в майнових питаннях, а й перспектива розблокування слідчого процесу у справі про загибель Є.Кушнарьова.
Як відомо, стараннями Д.Шенцева (так і не дав свої свідчення - ред.) Слідство вдалося "затупіковать", офіційного обвинуваченого Завального звільнити і винести постанову Апеляційного суду про припинення кримінальної справи за фактом загибелі відомого політика. Тепер єдиною інстанцією, яка може перешкодити "спускання справи на гальмах", залишається Верховний Суд України. Куди має намір звернутися сім'я Кушнарьова, незадоволена тим, що трагічна загибель пенсіонера Олійника в мисливських угіддях депутата Лозинського спричинила загальнонаціональний резонанс, а справу про загадкову загибель впливового українського політика ризикує перетворитися на фарс.
Цікаво, що виявиться більш важливим для В.Януковича, як істинного християнина і людину з чіткими життєвими принципами: порятунок шкури Шенцева або відновлення справедливості в пам'ять про соратника ... І поки найрейтинговіший кандидат у Президенти України вирішує для себе цю доленосну дилему, політичні конкуренти У . Януковича можуть зліпити з цієї справи повноцінну "атомну бомбу" під рейтинг В.Януковича. І не тільки на Харківщині.
Є ще один цікавий факт. Під час недавнього візиту в Україну Глави РПЦ Патріарха Кирила, Д.Шенцев об'їздив всю країну в складі почту разом з іншими відомими регіоналами, що мало символізувати близькість "до тіла" В.Януковича і до духу православ'я. Однак, за словами учасників патріаршого туру по Україні, Д.Шенцев так і не удостоївся ні благословення Патріарха, ні особистої аудієнції.
На відміну від Митрополита Харківського і Богодухівського Никодима, не особливо перебірливого в походженні церковних пожертвувань і репутації жертводавців, Патріарх Кирило не захотів компрометувати себе "фотокарткою на пам'ять" з людиною, що зіграв фатальну і не до кінця ясну роль у смерті Є.Кушнарьова (у цьому справі Шенцев вже порушив, як мінімум, половину з Десяти Заповідей), а крім того, що є господарем 99% салонів ігрових автоматів у Харківському та прилеглих регіонах. Справа в тому, що Російська Православна Церква справедливо вважає цей популярний у українських депутатів вид бізнесу не інакше як "хабарництвом" і прирівнює до сутенерства, нарко-та работоргівлі.
В незалежності від політики і конфесійної приналежності, за таку принципову позицію слід віддати належне повагу як Патріарху Кирилу, так і Російської Православної Церкви. Але от куди дивляться "батьки" Партії регіонів? ..
