Андрій Недовєсов: "ми - не наколоті апельсини, ми - здорові" плоди "!

Легенди про нього почали з'являтися ще задовго до того, як він сказав своє перше слово журналістам. За великим рахунком, через Нєдовєсова голова облдержадміністрації Олексій Данилов потрапив під шквальний вогонь "помаранчевих" опонентів. Останнім не склало великої праці розкопати заведені на в.о. зама кримінальні справи, які сьогодні, після довгих поневірянь, закриті. Тоді Данилов напір витримав: членом своєї команди жертвувати не став.

Проти Нєдовєсова почав війну найлютіший ворог луганських губернаторів нардеп Юрій Кармазін (ще перед виборами він закидав владні структури запитами, в яких сповіщав про вкрадені Олександром Єфремовим мільйонах гривень). Місцева преса цих мотивів підспівувала на всі голоси. Але сам Недовєсов, щодня дізнаючись про себе масу небилиць, зберігав мовчання, чим і заробив імідж таємничого графа Монте-Крісто. "Може, йому не чим крити?" - Думали недруги.

Тридцятитрирічний бізнесмен тільки вчиться бути публічним політиком. Він каже, що без злоби сприймає критику, закликає всіх до "Злагоди", і не вважає свою посаду манною небесною. Він терпляче чекає президентського рішення своєї долі, яке має позбавити його від приставки "в.о.". Недовєсов щодня ходить на роботу, намагається розібратися в складних розкладах складній області. Про результати, напевно, дізнаємося не раніше 2006-го року. А поки небагато відкриємо завісу над особистістю, від справ якої значною мірою залежить результат парламентських виборів у регіоні, де не живлять особливого пієтету до всього помаранчевого.

- На Луганщині більшість жителів проголосувало за противника Віктора Ющенка. Як у такому випадку можна говорити про створення масової народної партії? Які можуть бути варіанти, крім, умовно кажучи, КПРС - тобто, масового прийому до лав "НС" Наша Україна "аморфних, а то й вороже налаштованих" партійців "?

- Я точно знаю - під час передвиборчої кампанії 2004-го року на Луганщині йшла активна промивка мізків. Провладні ЗМІ озвучували думку тільки однієї сторони, воно насаджувалося до тих пір, поки не вийшов ефект зомбування. Було складно працювати в умовах інформаційної блокади. Зараз, на щастя, інформація про діяльність прихильників Ющенка "розблокована". Люди нас дізнаються, придивляються ... Якщо є недовіра, наше завдання - розсіяти це недовіра. Мені зустрічалися люди, які вже зараз підходять і кажуть: "Не такий страшний вовк, як його малюють!", - І Недовєсов не такий страшний, і Ющенко, виявляється, нормальна людина, і Юлія Володимирівна ... Тобто, дуже багато людей за ці 3-4 місяці з подивом розуміють, страшні прогнози "зомбімейкеров" не збуваються, Донбас не обгородили колючим дротом. Це - до частини вашого запитання з приводу "вороже налаштованих" жителів Луганщини ...

Тепер про "масовий прийомі". Народ сам почне підтягуватися, адже сьогодні все більше людей говорить, що "помаранчевий" - це найулюбленіший їх колір. Думаю, вони й самі вже в це вірять, тому зараз уже важко відрізнити who is who. А перед "Нашою Україною" ставиться, насамперед, "якісна" завдання: члени партії повинні працювати. Я за те, щоб в НСНУ були бізнесмени, щоб там були інтелігенція, лікарі, педагоги - люди, які цінують особисту незалежність, добробут своєї батьківщини ...

- Ви обіцяєте, що в "Нашу Україну" не вступатимуть "заводами", як це нещодавно практикувалося?

- Я обіцяю, що силоміць, через контролера, який на прохідній збирає заяви і вручає партквитки - такого не буде. Це точно. Ми просто зробимо все можливе, щоб люди на нас звернули увагу.

- Опишіть в такому випадку, якими методами буде здійснюватися "партбудівництво"! Ці методи характерні для всіх обласних організацій, або враховується "луганська" специфіка?

- Лідери багатьох партій часто використовують високі слова "демократія", "відкритість", "європейський вектор розвитку" і так далі. Їм, як правило, не вірять. А ми повинні на практиці довести, що це все - "демократія", "відкритість" працює. Це не просто слова. Ми готові звітувати за все, що робимо. Ми готові сприймати критику. Критика завжди дає чітке розуміння реальності, а в політиці це розуміння дуже важливо.

Щодо специфіки нашої роботи в Донбасі, то, звичайно, в нашому регіоні негативний вплив попередньої кампанії було максимальним: тому й працювати з людьми, свідомість яких було під ударними дозами пропаганди, складніше. Тут потрібно більше зусиль, щоб встановити контакт і довіру. Ось у цьому і "специфіка": більше зустрічей, більше дій, більше витрачати сил та енергії на те, щоб подолати бар'єр недовіри. Перехідний етап - складний етап, але сама життя влаштоване так, що ми на цьому етапі тільки і можемо активно розвиватися.

- 19 травня на установчій конференції обласної організації НСНУ не обійшлося без скандалу. Частина журналістів під час реєстрації не змогла потрапити в будівлю, в якому проходила конференція. Охорона щось говорила про відсутність у частини представників ЗМІ акредитації. Що ж насправді сталося?

- Це було відвертим організаційним промахом. На жаль, масштаб заходу, кількість запрошених - все це внесло певне сум'яття на початку акції, і ми не змогли оперативно відреагувати на дії охорони по відношенню до журналістів. Тому, я готовий принести вибачення всім журналістам, які не змогли потрапити на конференцію.

Спочатку захід планувалося провести в приміщенні українського драмтеатру. Оскільки там всього 450 місць, то було прийнято рішення перенести партійну конференцію в зал обласного російського драмтеатру - там 770 місць. Ближче до проведення конференції виявилося, що кількість бажаючих потрапити на неї в кілька разів перевищувало загальне число місць в приміщенні. За нашими даними, було близько 3-4 тисяч заявок. Залу такий місткості просто немає в Луганську. Ми змушені були скласти списки, за якими охорона пускала запрошених до зали. Люди не могли потрапити до зали тільки з технічних причин: або вони не потрапили до списку, або зал уже був переповнений і пізно було щось міняти

14 травня я зустрічав гостей з Києва і був зайнятий до самого початку конференції. Повідомлення про те, що в зал не пускають журналістів, отримав по телефону. Після цього я втрутився в процес і дав розпорядження пропустити всіх.

- На політичній розкладці Луганщині зараз дві реальні сили - "нова влада" на чолі з Олексієм Даниловим і старі "батьки губернії" Єфремов і Тихонов. Як ви вважаєте - які карти вони спробують розіграти на наступних виборах, і що їм зможе протиставити ваша партія?

- Якби політики, які виступали на минулих виборах проти нас, розуміли, що цікавить народ, простих людей, якби вони все-таки ходили по землі, а не дивилися на все з вікон кабінетів і затемнених стекол машин, то вони б не програли. І, може бути, ще довго не знайшлося б тієї сили, яка б змогла їх роз'єднати і подолати.

У чому сила нашої партії? Я постараюся пояснити. Ті, хто були при владі 10 років, навряд чи можуть сказати: сьогодні ми - з народом, що ми його відчуваємо, розуміємо, знаємо його проблеми, біди. Старі політики давним-давно вже живуть в іншому вимірі, а ті люди, які прийшли, як нова влада, вони ж ще недавно були з "інший" боку, вони ходили по землі, були самі під ударом, багатьом жертвували. Можливо, хтось зміниться, не витримає спокуси владою, почне періодично відриватися від землі. І народ на це буде реагувати. Я впевнений - як раніше більше не буде.

Звичайно, тут на Сході підтримку ще належить завоювати. Але ми хочемо довести, що ми не "наколоті апельсини", а здорові плоди "помаранчевої революції", зі здоровими підходами і великими планами, які ми тепер можемо реалізувати. Я думаю, цю можливість ми не упустимо ... І народ не пошкодує, що підтримав нас.

- Так що все-таки з "Регіоном"?

- У мене вже є інформація, що підтверджує - там розкол. Крім того, ми бачимо, що немає згоди і в згуртованих (як здавалося простому луганчанину) "біло-синіх" рядів. Розкол відбувається через те, що немає віри в людину, яка веде за собою всіх. Крім того, без адмінресурсу "регіонали" працювати не вміють. Тому люди скоро про них забудуть.

Вони самі не вірять у своє майбутнє. Їхня віра пропала разом з відходом Л.Кучми. Без команди зверху вони не звикли приймати стратегічних рішень, будувати власну політику. Тому вони програли ...

- Сьогодні в центрі Луганська з'явилися біл-борди: намальований людина праці (шахтар, сталевар) і підпис: "Захистимо Донбас! Трудова Україна "! Це сильно нагадує плакати із зображенням Януковича і Голубовича із серії" Донбас. Характер, який перемагає! "Спрогнозуйте обсяг бруду, яка виллється під час" вибору-2006 "!

- Ця нова сила, яка починає свою кампанію на Донбасі - це погано забута стара. Психологічний і моральний ресурс Партії регіонів вичерпано. І якщо є якийсь найменший шанс у людей з ПР претендувати на щось, то тільки під іншим брендом, як у випадку з "Трудової України". Змінюється вивіска, люди залишаються ті ж - і результат буде той же, незважаючи на кількість вилитої бруду.

- Чи не вщухає скандал з вашими судимостями. 6 травня депутат Кармазін опублікував в "Голосі України" депутатське звернення, де дорікає вас у створенні "організованого злочинного угруповання". Я, трохи знаючи цю тему, звернув увагу, на дрібні неточності - переплутані ініціали, дати відрізняються від тих, що були вказані у вашому кримінальній справі ...

- Там не тільки дати переплутані. Один факт. Харківська судово-бухгалтерська експертиза підтверджує повну правоту наших дій. Вона повністю ставить крапки над "і" з цими кримінальними справами. У Кармазіна йдеться про те, що судово-бухгалтерська експертиза доводить провину мого підприємства та його керівника. Це відвертий переворот на 180 градусів. Така "недбалість" при складанні "депутатського звернення" говорить про те, що мова йде про чисту інформаційній війні, а не реальних подіях.

А що? У нас нардеп - досить захищена людина, тому має можливість користуватися цим сповна. Можна робити дуже багато речей, які стоять на межі фолу. І залишатися при цьому в стороні від відповідальності.

- Всі пам'ятають, скільки вправності проявив Кармазін, доводячи українцям, що екс-губернатор Єфремов вкрав 76 мільйонів виділених на створення робочих місць в "депресивних" шахтарських містах. І ось тепер, коли, за логікою, цю справу можна довести до кінця, він переключається на Данилова з Нєдовєсова ... Чому?

- Я розповім ту частину версії, в якій повністю впевнений. У тяжкий для Кармазіна час він починає розслідування якихось злочинів Єфремова, вони були розпочаті, запущені у виробництво, але не доведені до кінця. Цей факт мене наводить на думку, що результат його, швидше за все, не цікавив. Для нього це був особистий піар-проект, поки було актуально, він цим займався.

Кармазін піднімає свій рейтинг, для цього йому потрібен обов'язково образ ворога. Друга складова - я впевнений, що замовник є. Кармазін не знає мене як людину, не знає суті питання. Тобто, він подає інформацію приблизно в такому вигляді, в якому подають йому. Я впевнений, що є замовник. Або одна людина, або група людей. Швидше за все, група, інтереси, яких збіглися.- Це пов'язано з вугіллям?

- Швидше, з посадою, яку я можу зайняти найближчим часом.

- У вас є конкуренти?

- Я не настільки дорожу цим кріслом, як багато хто з колишньої влади. Вони, сідаючи сюди хоча б на місяць, сприймали крісло як джерело доходів. Для мене - це не цінність. Я знаю, що місяць нічого не змінить - тут потрібна довга системна робота, розуміння, робота в команді. Так що велика ймовірність, що Юрія Кармазіна таки використовують. Це мої здогадки. Велика ймовірність того, що у когось є мета, - спочатку відрубати праву руку, потім ліву. Коли залишиться один тулуб з головою, буде дуже легко убити навіть невеликими ударами. Олексій Данилов призначений указом Президента. Це думка Президента покладено на папір. Змінити щось у цьому випадку дуже важко, тому люди, які виступають проти, намагаються дробити одне питання на кілька дрібних і таким чином досягати своїх цілей ...

- Все одно читачі не повірять, що ви не знаєте замовника ...

- Я не хотів би називати прізвища. Швидше за все, це люди, які раніше сиділи в цих кабінетах. У них була впевненість, що влада - це надовго, навічно, вони вважали себе царьками, князьками і навіть у спадок передавали вже свої повноваження (є такі приклади). Луганська область - це їх губернія, а луганчани для них - не громадяни, а кріпаки, у яких не може бути свого часу. Досі не повіривши в свою поразку, вони продовжують боротися брудними методами.- Ви активно працювали з вугіллям, а зараз, наскільки мені відомо, розробляєте план реорганізації вугільної галузі. Як, по-вашому, слід розв'язати шахтарські проблеми?

- Три місяці пішло на збір матеріалів з цієї проблеми. Наша команда дотримується такої точки зору: будь-який вид діяльності повинен будується, перш за все, на економічній основі. Відкривати цю шахту або закривати, збільшувати видобуток вугілля або залишити її на цьому ж рівні - всі ці рішення повинні прийматися виключно з точки зору економічної доцільності. Це головна "фішка". Нікому не потрібен мільйон тонн вугілля - потрібні тисячі кілоджоулів, потрібна теплова енергія від цього вугілля. Потрібно, щоб собівартість вугілля була низькою, щоб ціна на електроенергію була низька і доступною для наших громадян, адже складова електроенергії є в кожному товарі.

Вугільна галузь - це серйозна галузь, вона інертна, розпорядження або указ, виданий "на-гора" сьогодні, дає плоди, може бути, тільки через рік - так як тут зайнята велика кількість людей, так як тут постійно крутяться величезні гроші, так як у вугільній галузі використовуються постійно дотації з бюджету. Тому, кожне рішення повинно бути добре продуманим.

Всі ці 100 днів пішли на збір матеріалів і думок. Приблизно в червні проходитиме одне з ключових засідань Кабміну в Донецьку, на якому будуть виноситися рішення щодо формування концепції розвитку вугільної галузі. Я думаю, в найближчі два місяці я зможу чітко відповісти на ваше запитання про концепцію, про те, як ми її збираємося реалізовувати. Головне - ми повинні отримати не дотаційну галузь, а прибуткову.

- І ваш прогноз: коли вас затвердять на посаді першого зама?

- Я не можу знати, коли буде підписаний указ. Це вирішує Президент. Як би він не вирішив, це буде правильно. Накази Президента не обговорюються. Я можу тільки правильно жити, правильно працювати, показати, що я можу бути корисний тут в Луганській області. Я кожен день заходжу в цей кабінет, починаю роботу і вважаю, що від моєї роботи є користь.

Розмовляв Ярослав Гребенюк

Читайте також: Бюджет вугільних генералів: дотації - по мільярду, годинник - по $ 100 000, мобілки - по 20 000