29 вересня • оновлено в 13:57
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

"Сімейні" обійми державних закупівель

Тим часом, документи, оприлюднені на цьому тижні, свідчать, що наші підозри виявилися дуже навіть обгрунтованими. Йдеться про копії практично всіх документів реєстраційної справи Тендерної палати, яке ведеться Мін'юстом, що потрапили в розпорядження редакції. Деякі з них були оприлюднені заступником міністра юстиції Інною Богословською на прес-конференції 13 вересня о УНІАНі.

Усвідомлюючи всю вибухонебезпечність цієї інформації та щоб не бути звинуваченим у поширенні недостатньо перевірених відомостей, кореспондент "ДТ" домігся, щоб у Мін'юсті йому були пред'явлені оригінали реєстраційної справи Тендерної палати і що міститься в ньому протоколу з'їзду ТПУ від 26 січня ц.р. З мокрими печатками, підписами, прошивкою і т.п.

Виявилося, що знаходяться у нас копії повністю відповідають оригіналам. Ці документи дають серйозний привід привернути до діяльності цієї організації більш пильну увагу СБУ та ГПУ, останнім часом зберігають по темі держзакупівель досить дивне мовчання. Вони також свідчать, що Антон Яценко (як і його родичі) мав безпосереднє відношення до діяльності Тендерної палати як мінімум аж до січня 2007-го. Втім, аналіз документів породив цілий ряд нових, не менш важливих питань ...

Досі Статут спілки громадських організацій "Тендерна палата України" залишався невідомим широкій публіці: палата публікувала на своєму сайті лише загальні положення із закону про держзакупівлі, що регулюють її діяльність. У реєстраційній справі знаходяться дві версії Статуту. Перша датується 2005 роком, коли союз мав місцевий, київський статус (останні зміни зареєстровані Київським міським управлінням юстиції 13 січня 2006). Другий Статут відноситься до 2006 року - він був затверджений 17 березня 2006-го позачерговим з'їздом ТПУ, на якому було також ухвалено рішення про її реорганізацію в союз з всеукраїнським статусом.

Ключові повноваження між різними органами союзу розподілені таким чином. Так, в п.4.1. Статуту 2006 прямо говориться про те, що керівними органами палати є з'їзд її членів і правління. Виконавчим органом палати є правління, яке забезпечує поточну діяльність палати і виконання нею своїх цілей і завдань. Глава правління від імені ТПУ підписує документи або доручає їх підписання іншим особам.

Судячи за Статутом, почесний президент, перший віце-президент та інші віце-президенти Тендерної палати мають функції "весільних генералів". Ніякими реальними повноваженнями вони не наділені. Як виявляється з п.4.7, вони вибираються з'їздом палати "з метою сприяння виконанню статутних цілей і завдань" палати і "популяризації її ідей", зокрема "ідеї прозорого та економного витрачання держкоштів". А також для представництва інтересів палати в органах державної влади та місцевого самоврядування та сприяння активізації її діяльності.

Зазначені особи виконують свої функції на громадських засадах. Таким чином, помилковим є теза, часто повторюваний останнім часом главою правління ТПУ В.Лаба, що, мовляв, палатою "керували" і керують президент і віце-президенти. Усі ключові повноваження і відповідальність лежать на з'їзді і правлінні з трьох осіб!

Це, звичайно, не знімає відповідальності з колишніх і нинішніх віце-президентів за суспільно-політичну легітимізацію ТПУ. А також не означає, що на практиці вони задовольнялися лише декоративною роллю ...

Контролюючим органом палати є Ревізійна комісія, очолювана, як відомо, Сергієм Осикою. Нарешті, відповідно до закону про держзакупівлі та Статуту ТПУ, її дорадчим органом є наглядова рада, що складається з представників центральних органів виконавчої влади та народних депутатів. Окремим пунктом Статуту обмовляється, що члени ради не мають права втручатися в поточну діяльність палати.

Відповідно до закону про об'єднання громадян, зміни в статутних документах громадської організації підлягають реєстрації органом влади, який її легалізував. У випадку з ТПУ - це Міністерство юстиції України. Однак у редакції Статуту 2006 відсутні які-небудь вказівки на те, що він був змінений після набрання чинності в березні ц.р. чинній редакції закону про держзакупівлі. Нагадаємо, що повноваження ТПУ цим законом були серйозно змінені.

Як звернула нашу увагу директор компанії "Правовий консалтинг і практика" В.Крат, в самому законі відсутні положення, які зобов'язують вносити зміни до статуту палати. Правда, така вимога закріплено в пункті 10.3 самого Статуту ТПУ: "у разі змін у законодавстві України" Тендерна палата України "приводить свою діяльність (у відповідність. - А.М.) c вимогами законодавства та вносить зміни до Статуту". Чи означає це, що палата працює на підставі Статуту, який не відповідає чинному законодавству про держзакупівлі? Питання відкрите ...

Найбільш "вибухонебезпечними" з опублікованих минулого тижня документів є, безумовно, відомості про членів Тендерної палати, які надавалися до Мін'юсту за підписом глави її правління і датуються серпнем 2006-го і січнем 2007-го. На 9 серпня 2006-го таких налічувалося 29, а на січень ц.р. - 30.

"ДТ" публікує копію протоколу № 1/5 позачергового з'їзду Тендерної палати України, який відбувся в Києві 26 січня 2007 року. Назви громадських організацій-членів говорять самі за себе, а деякі жваво нагадують тости славного генерала з "Особливостей національного полювання". З 26 учасників з'їзду тільки представники Української асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів (президент В.Маланчук) та Центру розвитку антимонопольного права і конкуренції (глава правління С.Легойда) не відносилися явно до родин Яценко та Врублевський. Представники 13 громадських організацій носили прізвище "Яценко", а 11 - "Врублевський". Частина цих організацій була в той чи інший період часу зареєстрована за тією ж адресою, що і ТПУ: Київ, Хрещатик, 6.

Нинішній 79-й номер списку БЮТ Яценко Антон Володимирович очолював правління "Спілки" Антікорупціонер ", а також такі організації, як" Інформатизація - шлях у майбутнє "," За прозорий бюджет "," За гласність "," Шляхом громадського Суспільства "," Громадськість, реформи, порядок ". Дані Держкомстату та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, опубліковані в "ДТ" (№ 32 за 1 вересня 2007), підтверджують, що Антон Яценко був головою правління цих організацій станом на 15 вересня 2006-го або 30 серпня 2007-го.

Висновок очевидний: принаймні, в серпні 2006 року і січні 2007 року ключові рішення Тендерної палати контролювалися групою приватних осіб, пов'язаних родинними узами. Про родинні зв'язки свідчать не тільки прізвища, імена та по батькові. Згідно з офіційними документами, наявними в розпорядженні редакції, ці люди були прописані за одним і тим же адресами. Нагадаємо: до березня ц.р. Тендерна палата мала право робити "висновки", простіше кажучи - давати дозволу на проведення найбільш корупційно небезпечних тендерних процедур - закупівель у одного виконавця. Йдеться про багатомільйонні, якщо не мільярдні суми, відданих на відкуп кільком сім'ям ...

4 вересня ц.р. ТПУ опублікувала на своєму сайті список 20 громадських організацій, які, за твердженням палати, є її членами. З них п'ять значаться і серед членів ТПУ на 26 січня 2007-го. Це "Сузір'я", Рада молодих підприємців, комітет "Назустріч третьому тисячоліттю", "Асоціація консультантів по вопросам тендерних процедур" (голова правління - В.Врублевського), асоціація черепно-щелепно-лицевих хірургів. Переважна більшість інших - регіональні організації з красномовними назвами: "Законність в економіці - добробут у суспільстві" (Кіровоград), "Громадськість за Прозоров економіку" (Житомир), "Молодь Криму за Прозорість в органах ДЕРЖАВНОЇ влади" (Сімферополь) і т.п .

Цілком імовірно, що на зазначену дату вони дійсно були членами ТПУ. Зрештою, рішення про переформатування складу членів з'їзд палати міг прийняти хоч 3 вересня ...

Тим часом, назви цих регіональних структур спливали в інформаційному просторі ще в січні 2006-го. Тоді 20 громадських організацій звернулися до президента країни з проханням підписати редакцію закону про держзакупівлі, згідно з якою ТПУ отримувала воістину неосяжні повноваження. Дев'ять з них значаться в "відомостях" про членів ТПУ, які були подані до Мін'юсту тодішнім главою правління О.Фадеевим разом з протоколом № 3 позачергового з'їзду палати 17 березня 2006. У цей день, коли вступила в силу згадана редакція закону, з'їзд ТПУ ухвалила рішення про надання палаті всеукраїнського статусу.

Власне, цими дев'ятьма регіональними організаціями та вичерпувалися всі члени палати на той момент. Чому їх не виявилося серед членів спілки в серпні 2006 року, залишається загадкою. Наприклад, в інтерв'ю "Контрактам" у червні 2006 року тодішній перший віце-президент А.Яценко заявляв, що "ми приймаємо щотижня одну-дві організації". У цьому інтерв'ю він згадував про прийняття в члени "львівського Союзу організацій інвалідів", "Асоціації хірургів" (по всій видимості, мається на увазі Українська асоціація черепно-щелепно-лицевих хірургів), "Асоціації підприємств-постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб "(голова - В.Доброскок). А згідно з повідомленням на офіційному сайті ТПУ про серпневий з'їзді 2006 року, тоді в її ряди було прийнято 28 громадських організацій. Регіональні організації були виключені за непотрібністю? Бо рішення простіше приймати у вузькому сімейному колі?

Цікава інформація про президента Української асоціації черепно-щелепно-лицевих хірургів Владиславе Олександровича Маланчук, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри щелепно-лицевої хірургії Національного медичного університету ім. Богомольця. Він фігурує в заявці в Київське міське управління юстиції на реєстрацію ГО "Асоціація консультантів з питань тендерних процедур" (датується серпнем 2005 року) як один із засновників, крім Яценко В.П. і Яценко Т.Н., Врублевської Т.В. і Врублевського В.С. (Згідно з випискою з Єдиного держреєстру, на 30 серпня ц.р. засновником є ??один Врублевський В.С.).

А ось як повідомляв телеканал "1 +1" 6 Грудня 2002 року, "завідувачем відділу в головному управлінні з питань внутрішньої політики (Адміністрації Президента. -А.М.) Повинен стати відомий лікар, президент Української асоціації ... Владислав Маланчук .. . ". У вже згадуваному інтерв'ю Антона Яценко "Контрактам" наведена його біографія: в 2002-2003 роках він теж був завідувачем відділу Адміністрації Президента. Якраз в той час президентська Адміністрація, Кабінет міністрів видають доручення про необхідність дотримуватися прав інтелектуальної власності на різноманітні види тендерної документації тощо Ці права спочатку належали А.В.Яценко і В.С.Врублевскому ...

Саме тоді й почав розвертатися сюжет нинішнього дійства на ринку держзакупівель. Сюжет, який обов'язково в майбутньому надихне послідовників Ільфа і Петрова. Розмах сьогоднішніх Бендеров вражає: вони вже не дрібні шахраї, що обманюють вдів і чинуш місцевого значення, а ляльководи не тільки спілок громадських організацій, а й могутніх політичних сил і навіть вищих органів виконавчої та законодавчої влади цілої країни. Лідери якої поки не в змозі зруйнувати монопольну пастку фактично для всієї держави, створену спеціально розробленим і прийнятим конституційною більшістю законом.

Кілька фізичних осіб, у тому числі які претендують нині на статус народних депутатів України, разом зі своїми родичами створили мережу громадських організацій, які, завдяки законодавчим нововведенням останніх років, отримали права і повноваження з контролю над сферою держзакупівель. Сталося це під ширмою дуже навіть правильної і красивої ідеї про необхідність здійснення громадського контролю за прозорістю та ефективністю витрачання державних, тобто наших з вами, коштів.

Робили і роблять вони це зовсім не за безкоштовно. Бюджет втратив, завдяки цьому контролю, за деякими оцінками, понад 7 млрд. грн.

Нагадаємо, раніше тему про корупційні схеми в ТПУ піднімав один з лідерів Партії Вільних демократів Сергій Одарич.

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Новини політики

Топпублікації

Топблоги