"Дніпрообленерго": коли за державу прикро

В Україні за останні два-три роки слово "рейдер" стало настільки широко вживається страшилкою, що скоро їм вже почнуть лякати дітей, як у старі добрі часи лякали Бабаєм та іншими персонажами народної міфології.

Причому дуже часто використовують його зовсім не "до двору", як якийсь ярлик, не обтяжуючи себе заглиблюватися в суть поняття і необхідні передумови його застосування.

Найяскравішим з недавніх прикладів такого неадекватного ставлення до проблеми стало висвітлення багатьма "незалежними" ЗМІ ситуації навколо зборів акціонерів енергопостачальної компанії "Дніпрообленерго" 30 квітня. Дана подія підносилося в наступному ключі: нібито держава в особі Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" (НАК ЕКУ) підтримало нібито незаконні збори акціонерів в інтересах "Привату", а кадрові перестановки за його результатами названі, звичайно ж, рейдерською атакою. Хоча людині, хоч трохи орієнтується в питанні, подібні формулювання відразу здадуться, м'яко кажучи, побитими і сумнівними. Адже подібне вже неодноразово повторювалося щодо всіх п'яти проблемних енергокомпаній. Крім вищеназваної, держава ніяк не може навести порядок ще в "Дніпроенерго", "Київенерго", "Одесаобленерго" та "Луганськобленерго". Загальне положення справ таке, що держкомпанія не може встановити де-факто свій контроль над об'єктами, які де-юре їй належать. "Оглядачу" вдалося отримати ексклюзивну інформацію з проблеми "Дніпрообленерго" з "перших рук" - від безпосередніх учасників подій в Дніпропетровську 30 квітня і 6 травня з боку НАК "Енергетична компанія України".

Спробуємо викласти історію розвитку та істинні підстави конфлікту, як їх бачить держкомпанія.

Невелика справочка: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго "" - це найбільша компанія України, яка передає по своїх мережах і постачає споживачам до 27% всієї електроенергії в країні. Веде ліцензійну діяльність на території Дніпропетровської та суміжних областей площею майже 32 тис. кв. км і забезпечує електроенергією майже 24 тис. підприємств, установ і організацій і 1,5 млн побутових абонентів. За даними ЕКУ, 75% акцій "Дніпрообленерго" належать державі і знаходяться в управлінні ЕКУ, 15,9% - компанії Larva Investments Limited (Кіпр), інші - міноритарним акціонерам, серед яких і структури, пов'язані з Донецької паливно-енергетичною компанією (ДПЕК ) Ріната Ахметова.

Щороку, в березні-квітні, проходять планові (чергові) зборів акціонерів всіх енергокомпаній, держчастками в яких управляє НАК ЕКУ, де слухаються і затверджуються річні звіти виконавчих органів, наглядових рад і ревізійних комісій, фінансова звітність, розподіляється прибуток між акціонерами за результатами діяльності за рік, а також, у разі необхідності, вносяться зміни до статуту і внутрішніх нормативних документи, відгукуються і обираються члени наглядової ради, ревізійної комісії, а іноді і члени виконавчих органів. І це - абсолютно нормальна, планова практика для всіх підприємств такого профілю, єдиний дієвий інструмент контролю в руках держави.

За загальноприйнятими правилами замислювалося і збори в Дніпропетровську 30 квітня, де, крім інших питань, планувалося замінити персональний склад у керівних органах. Підставою послужив той факт, що чинний нині вже близько року топ-менеджмент "Дніпрообленерго" сформований в основному з людей з ДТЕК, в той час як держава в особі ЕКУ володіє навіть не половиною, а трьома чвертями (!) Акціонерного капіталу АТ, а у ДТЕК - міноритарія, немає і 10%. Пояснити це явище нескладно, пригадавши політичну конфігурацію влади в 2007 році.

Згідно з чинним законодавством, держава в особі НАК ЕКУ має законне право призначати на керівні пости обленерго своїх представників пропорційно пакету акцій, яким володіє. А в даному конкретному випадку малося більш ніж серйозна підстава - незадовільна робота Дирекції, яка проявилася у невиконанні фінансового плану 2007 року.

Зрозуміло, що колишньому менеджменту така ситуація не особливо-то до душі, хоча глибинні причини присутності ДТЕК в керівництві на "Дніпрообленерго" криються навіть не в бажанні оперативного контролю над найважливішим підприємством. Але про це трохи пізніше.

Так от, колишня Дирекція та особисто Генеральний директор "Дніпрообленерго" Едуард Соколовський просто проігнорували підготовку та саме проведення зборів акціонерів, заплановане на 30 квітня. Тому збори не вдалося провести (як і у випадку з "Дніпроенерго") в анонсованому місці, так як приміщення просто-напросто було закрито на замок, що послужило приводом для деяких "незалежних" експертів говорити про нелегітимність заходи.

Проте одним лише саботажем протидія колишнього менеджменту не обмежилася. Несподіваним для всіх, що прибули на збори, було раптова поява судового виконавця, який пред'явив постанову Господарського суду, чомусь, Одеській (!) Області про заборону ВАТ "Фінансова компанія" Укрнафтогаз "проводити збори і реєструвати акціонерів. Тиск на цього відомого в Україні реєстратора здійснюється вже давно, так як компанія відмовилася вносити зміни до реєстру акціонерів, зокрема, після додемісії в "Дніпроенерго". Пов'язані з ДТЕК менеджери намагаються замінити непоступливого реєстратора на іншого, більш поступливого. При цьому в НАК ЕКУ позицію "Укрнафтогазу" з зволіканнями називають цілком обгрунтованою і юридично коректною, оскільки проведення додемісії оскаржено в суді. Саме нібито у зв'язку з передбачуваними проблемами з судовими заборонами "Укрнафтогазу", а також майбутніми святково-вихідними днями, пан Соколовський і оголосив за тиждень до зборів про перенесення дати проведення чергових загальних зборів акціонерів з 30 квітня на 30 червня. Дії керівника компанії - незаконні, оскільки виконавчий орган ні статутом АТ, ні законодавством не уповноважений приймати рішення про перенесення зборів. В результаті, в таких вельми непростих і, в прямому сенсі, незручних умовах представники НАК ЕКУ і деяких міноритарних акціонерів все ж змогли провести збори - до участі зареєструвалися акціонери, які володіють у сукупності 75,003% акцій компанії, чого більш ніж достатньо для кворуму.

Із запланованих для обговорення на зборах питань вдалося ухвалити рішення щодо розподілу прибутку за підсумками 2007 року, внести зміни до Статуту і внутрішніх документів Товариства, повністю змінити персональний склад наглядової ради товариства та ревізійної комісії. Також було затверджено звіт ревкоміссіі, а робота Дирекції за підсумками 2007 року, як вже було зазначено, визнана незадовільною у зв'язку з невиконанням фінансового плану компанії. Інші ж питання порядку денного - заслуховування звітів Дирекції та Наглядової ради не були розглянуті через неявку представників останніх. Акціонери також вирішили зняти питання про відкликання та обрання голови та членів Дирекції компанії, оскільки дані питання входять у компетенцію наглядової ради.

Однак, одним лише проведенням зборів історія не закінчилася. 5 травня члени новообраного наглядової ради ухвалили рішення про відкликання Соколовського з посади Генерального директора "Дніпрообленерго" і призначили на цей пост Андрія Мартинюка. Наступного дня, 6 травня, представники НАК ЕКУ прибутку до адміністративної будівлі підприємства для представлення нового керівника трудовому колективу Мартинюка і ознайомлення Соколовського з рішенням НС про його відкликання.

На теплий і привітний прийом, зрозуміло, ніхто не розраховував. Делегація ще по дорозі побачила за парканом підприємства кілька рядів воєнізованої охорони. Охоронці також очікували і в декількох автомобілях у дворі. Неприємно здивувала представників НАК і приготовлена ??для розгортання колючий дріт. Але найбільше вразив вантажівка з підйомним майданчиком, загородивши прохід до будівлі. Працівники пояснили таке використання техніки (саме в той момент) необхідністю зняти прапор перед входом. Загалом, все побачене і дуже переконлива аргументація підказували представникам НАК, що їм тут не раді. І колишнє керівництво просто так владу на підприємстві віддавати не збиралося, готуючись до найжорсткішого варіанту, можливо навіть, аж до кровопролиття. Хоча в НАК ЕКУ неодноразово заявляли, що ніколи не підуть на силове захоплення якого б то не було об'єкта, а всі конфлікти готові вирішувати виключно законними цивілізованими методами.

Коли делегація попрямувала до прохідної, невідомі особи, що представилися працівниками "Дніпрообленерго", не допустили всередину. Андрію Мартинюку, який представився новопризначеним наглядовою радою В.о. Гендиректора підприємства, в доступі до приміщення і до робочого місця було відмовлено без будь-якого обгрунтування. Крім того, "з'ясувалося", що Соколовського побачити також немає ніякої можливості, оскільки той, перебуває на лікарняному, а його заступники відсутні. Так що чотирьом делегатам ЕКУ не залишалося нічого іншого, окрім як скласти акт про таке кричуще беззаконня, як недопуск легітимного керівництва на підприємство, і ... піти.

Так коротко виглядали події останніх днів на "Дніпрообленерго". Однак справжня підоснова цієї історії, як це часто і буває, дещо глибше і не складається в одному лише оперативному контролі над підприємством.

Пост Генерального директора "Дніпрообленерго", як найбільшої енергопостачальної компанії країни, має колосальне значення для прийняття рішень у Раді Оптового ринку електроенергетики (ОРЕ). ОРЕ - це асоціація всіх ліцензованих Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) енергокомпаній, яка об'єднує в єдину систему генерацію (енерговиробників), дистрибуцію (енергопостачальні підприємства), а також Мінпаливенерго, НКРЕ, держпідприємство "Енергоринок", НЕК "Укренерго" та аудитора ОРЕ, які входять до складу Ради ОРЕ, але не мають право голосу. Так от, до Ради ОРЕ входить 10 обраних ліцензіатами "голосуючих директорів" від генерації й дистрибуції, які приймають рішення про перерозподіл значних фінансових потоків, у тому числі і для інвестування, кредитування, погашення заборгованостей енергокомпаній. Тобто, хто має вплив хоча б на частину з цієї "золотої десятки", отримує реальну можливість пролобіювати для своїх структур виділення кругленьких сум на розвиток чи інші цілі.

В даний час ситуація така, що шестеро з голосуючих директорів в Раді ОРЕ представляють інтереси ДТЕК (серед яких і вищезгаданий пан Соколовський), один - приватизованих обленерго і лише троє представляють інтереси держави в особі НАК "Енергетична компанія України" і НАЕК "Енергоатом". Тобто, розклад сил явно на користь тих, чия частка в балансі виробництва і постачання електроенергії значно менше і не відображає реальний стан в балансі інтересів учасників ринку. В результаті державні енергокомпанії не в змозі відстоювати в Раді свою позицію. У 2008 році 7 разів зривалося засідання Ради ОРЕ, що не давало можливість затвердити звіти ДП "Енергоринок", аудитора і банкіра ОРЕ. В даний час блокуються будь-які спроби змінити склад голосуючих директорів, що призводить до паралічу інституції та хаосу в роботі енергетичного ринку в цілому.

Визначальним у всій цій епопеї з "Дніпрообленерго" є призначення на 23 травня чергових зборів членів ОРЕ, на якому планується повністю переобрати його Рада. НАК ЕКУ робить всі зусилля для того, щоб нормалізувати роботу Ради ОРЕ, інакше буде втрачений ще один рік. Саме тому так принципово важливий пост Гендиректора "Дніпрообленерго": в силу значущості та величини цієї енергопостачальної компанії її представник так чи інакше буде переобраний до Ради. У НАК ЕКУ впевнені, що спроби блокування зборів акціонерів у Дніпропетровську 30 квітня і недопуск нового керівництва на підприємство 6 травня здійснювалися лише для того, щоб не дати замінити Соколовського на представника ЕКУ в найближчі два місяці. Слід згадати також, що термін, на який Соколовський хотів перенести збори акціонерів "Дніпрообленерго", - 30 червня - якраз відповідає тому проміжку часу, якого достатньо для вирішення всіх основних завдань з перерозподілу грошей Радою ОРЕ.

Резюмуючи вищесказане, викликає здивування, коли окремі ЗМІ (виконуючи замовлення зацікавлених фінансово-промислових груп) абсолютно необгрунтовано називають держкомпанію, а значить і держава в цілому "рейдером".

НАК "Енергетична компанія України" по суті лише намагається повернути собі фактичний контроль над об'єктами, що входять до сфери її корпоративного управління.

При цьому представники НАК ЕКУ відверто зізнаються, що часто не мають достатньо дієвих інструментів для протидії істинним загарбникам, що іноді може навіть виглядати як безпорадність держави перед справжніми рейдерами. Виходить, що держава як власник позбавляється свого законного права брати участь в управлінні компаніями, що входять в її структуру і виконувати тим самим основну місію, заради якої НАК ЕКУ власне і була створена. Нагадаємо, що завданням НАКу, як ставленика держави на енергопідприємствах, є захист державних інтересів та забезпечення національної енергобезпеки в цілому. А також - підвищення ефективності роботи менеджменту контрольованих підприємств. Саме тому кадрові ротації на ввірених ЕКУ підприємствах не варто сприймати як політичні чи бізнес-розправи.

Що ж до звинувачень менеджменту компанії в лобіюванні бізнес-інтересів відомих фінансово-промислових груп, то ці інсинуації є не більш ніж контр-піаром тих структур, з якими у ЕКУ виникають конфлікти за оперативний контроль над енергокомпаніями.

А все інше, як висловився один зі співрозмовників, "це від Лукавого".

Так хто ж після всього цього рейдер?

Далі буде