Луценко протягує Деркача в "Нашу Україну"

фото сайту "Енергоатом"Поки на поверхні триває жвава дискусія про склад, квоти і персоналіях "помаранчевого" мегаблоку, "на дні" йде активне збирання "нашоукраїнцями" всіляких ресурсів для майбутньої спринт-кампанії. Скориставшись "межсезоньем" напередодні активної фази передвиборчої гонки, пропрезидентський блок займається своєрідними "трансферами". Першими "оглядини" пройшли (правда, на різні "позиції") глава "Енергоатома" Андрій Деркач і все ніяк не охочий віддати всі свої сили науці академік Володимир Литвин.

"Помаранчеві" ОКРАС ГОЛОВНОГО атомників

Кулуарна чутка продовжує доносити невтішні для Олександра Мороза "зведення про втрати" у лавах соціалістів. "K:" вже писали про готовність головного спонсора Соцпартії - господаря Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Володимира Бойка - перейти в Компартію. Нині Печерські пагорби повняться чутками про можливе повернення під "помаранчеві" знамена хрещеника Леоніда Кучми Андрія Деркача.

За інформацією, прохідне місце у списку блоку "Наша Україна" - "Народна самооборона" для керівника "Енергоатому" пробиває лідер НС Юрій Луценко, нібито що доводять Андрію Леонідовичу старим другом. І адже ще на початку 2006-го подейкували, що в Соцпартію Деркача привів саме Юрій Віталійович, а тепер він же його з СПУ веде. Цікавий "нашоукраїнцям" головний атомник країни насамперед своїми медіаможливості, які той найбільш наочно продемонстрував під час президентських виборів 2004 року (ТРК "Ера" спільно з "5 каналом" тоді вдалося прорвати інформаційну блокаду навколо кандидата Віктора Ющенка і внести вирішальний внесок у справу інформаційного супроводу "помаранчевої революції").

Що виграє від фактичного повернення в "Нашу Україну" сам Деркач? Судячи з усього, на кону - продовження його повноважень в "Енергоатомі" при будь-якій політичній погоді. Що ж до іміджевих наслідків для пропрезидентського блоку, то вони, швидше за все, будуть нейтральними - головний атомник, на відміну від міністра транспорту Миколи Рудьковського, на "антикризових" майданах не "світився" і взагалі поводився в цьому плані скромно і непомітно.

Правда, при цьому не слід забувати, що атомні ініціативи Деркача, і зокрема підписання останніх угод з "Росатомом", перебувають у повній невідповідності з президентським баченням розвитку атомної галузі країни. Поки неясно, як поставиться Віктор Ющенко до ідеї Юрія Віталійовича повернути Деркача в "помаранчеве лоно". І в цьому, мабуть, головна проблема для останнього.

Не виключений і ще один варіант - Андрій Деркач може й зовсім не піти ні в який список. При цьому він забезпечить режим повного сприяння "НУ" на своїх медіаресурсів, натомість отримавши від Луценка запевнення, що залишиться керівником "Енергоатому" при новому уряді за квотою Юрія Віталійовича. При цьому формально він залишиться поза політикою. А якщо згадати його теплі стосунки з Росатомом, не виключено, що в разі перемоги "біло-блакитних" сил росіяни можуть посприяти продовженню атомної кар'єри Андрія Леонідовича і в новому уряді регіоналів.

При всьому цьому симптоматично положення Мороза, чиї інформаційні ресурси буквально "обкраяли" колишній головний помічник Луценка. Спочатку той переманив під своє крило Івана Сподаренка з його газетою "Сільські вісті". І ось тепер жертвою Луценківському "підступів" може пащу радійний і телевізійний ресурс "ТРК Ера". Все, що сьогодні залишилося Морозу, так це доносити свої "нефільтровані" думки через газету "Товариш" (чий вплив на українського читача вкрай обмежена) і поки ще підконтрольний, але мало популярний парламентський телеканал "Рада".

ЛИТВИНА БЕРУТЬ "НА підтанцьовці"

Ще однією родзинкою майбутніх парламентських перевиборів може стати нова роль попередника Мороза в спікерському кріслі Володимира Литвина. За даними "k:", Володимиру Михайловичу фінансову "руку допомоги" простягнув його давній друг Петро Порошенко. Поки Петро Олексійович нібито обмежується соціологічними дослідженнями, але в цілому обіцяє Володимиру Михайловичу підтримку. Останнім часом екс-спікер вів різні переговори щодо можливих конфігурацій іменного блоку, розглядаючи в якості потенційних партнерів то НДП, то Партію зелених.

Тепер же співзасновниками оновленого блоку Литвина, за прикидками останнього, можуть стати партія "Солідарність" (яку, попри вмовляння, Порошенко так і не розпустив) і Соціально-християнська партія, лідером якої тривалий час була "нашоукраїнка" Оксана Білозір.

Сам по собі новий виток співпраці Порошенко і Литвина не є чимось вже дуже несподіваним - вони давно працюють у парі. Свого часу Петро Олексійович вважався прямий креатурою Володимира Михайловича і за його вказівкою (коли той був главою адміністрації Кучми) навіть розколював ненависну Литвину СДПУ (о) (власне, так і з'явилася на світ божий "Солідарність"). Рука об руку працювали Порошенко і Литвин до і після виборів-2004. Але тепер, як, втім, і раніше, у них абсолютно різні завдання. Литвин щиро вірить у сили свого блоку в плані подолання прохідного бар'єру. А ось Порошенко (і Білозір, до речі) в це не вірить, тому планує традиційно балотуватися за списком НУ. Люди знаючі стверджують, що Петро Олексійович задумав використовувати "фактор Литвина" у переговорах про працевлаштування в "нашоукраїнський" список близьких до себе людей, які вже не пройшли попередній внутрішньопартійний праймеріз. Порошенко нібито представляє на Банковій блок Литвина як суто "технічний" проект по відбиранню голосів у соціалістів і БЮТ в Центральній Україні. Про що Володимир Михайлович загалом-то знає, але, як учений-історик, сподівається на торжество історичної справедливості, що в його розумінні означає не більше ніж власну політичну реінкарнацію якими засобами. Правда, поки не можна скидати з рахунків і те, що в останній момент Володимир Михайлович піде в блок з кимось іншим, можливо, навіть з тією ж НДП.