Балогин вертикаль

У Віктора Балоги з'явився новий заступник по Секретаріату Президента. Подія це само по собі і не привернуло б такої уваги, якби не прізвище свіжоспеченого "сантехніка": Ігор Попов, голова правління Комітету виборців України. Того самого КВУ, який протягом багатьох років по праву вважався чи не єдиною авторитетною (і ефективною) громадською організацією з контролю за виборами.

Відео дня

Тепер відразу все змінилося: по Комітету виборців завдано колосальної потужності репутаційний удар, Віктор Балога придбав собі досвідченого фахівця з передвиборних технологій, ЄЦ готується застосувати тернопільський успіх по всій Україні, а у громадянського суспільства в Україні стало одним оплотом менше. Більше того, перехід пана Попова - яскраве свідчення того, що очікує країну на прийдешніх президентських виборах. Це буде бійка без правил, позбавлена ??якого б то не було арбітражу. Тільки претенденти, їх армії, да виборець, якому призначена роль одночасно піддослідної тварини і "гарматного м'яса".

Як і будь-яке знакова подія, призначення Попова багатошарово за своєю суттю. Першим, звичайно, впадає в очі той факт, що в Секретаріат Президента шефа КВУ забрали відразу ж після виборів у Тернопільській області. Нагадаємо, що Комітет виборців доклав максимум зусиль для легітимізації, всупереч бажанню БЮТ, результатів цих виборів. І тепер пожинає плоди своїх зусиль: Віктор Іванович Балога, на відміну від свого шефа - Президента, вміє бути вдячним. Треба віддати належне главі СП: напередодні виборів він і тернопільську рибку з'їв, і тлумачного кадру у себе під крилом пригрів. Тепер в СП з'явилася потужна спайка Марина Ставнійчук-Ігор Попов, вони ж - екс-Центрвиборчком і екс-КВУ. Ефективність роботи цього тандему в найближчому майбутньому належить відчути на своїй шкурі і Віктору Федоровичу, і Юлії Володимирівні.

Зараз услід Балозі і Попову понесуться (і вже понеслися) прокляття, і ця істерика почасти буде виправданою. Віктор Іванович в черговий раз продемонстрував властивий йому бадьорий цинізм, не посоромився оформити вкрай сумнівну угоду на очах у поважної публіки. Ігор же Володимирович, перейшовши на держслужбу в один з ворогуючих таборів, завдав по репутації КВУ удар такої сили, від якого організація навряд чи коли-небудь зможе оговтатися. І "відмазка" щодо того, що пан Попов "припиняє здійснювати оперативне управління Комітетом виборців України і публічно виступати від імені КВУ", в даному випадку - абсолютно "не канал". Оскільки в очах громадської думки злагоджена мережу співробітників Комітету виборців України перетворюється на агентурну мережу Секретаріату Президента України.

Але є в цій історії й інша сторона медалі. Віктор Балога ніколи і не будував з себе Авраама Лінкольна, і термін "демократія" для нього був і залишається нічого не значущою фігурою мови. Будь-яку кадрову схему Віктор Іванович будує за перевіреним життям "закарпатському" принципом: а) вимагати особливої, "родінної", субординації; б) підбирати все, що добре виглядає, але погано лежить. Ось підвернувся під руку погано лежав КВУ з розумним керівником - і Балога скористався випадком. У суспільства є претензії? Вибачте, ви звернулися не за тією адресою. (А по "тому" адресою вже давно і зрозуміло сказали: "Балога - це я" ...).

Позиція пана Попова в даній ситуації також гранично ясна. Протягом багатьох років громадська організація "Комітет виборців України" перебивалася з хліба на воду в очікуванні виборів, коли до столу на час подавали чорну ікру і тістечка. Хлопці оперативно працювали і підчас серйозно ризикували як мінімум здоров'ям, проте у відповідь отримували лише схвальне поплескування по плечу. Протягом же останнього року справи з фінансуванням у КВУ стали зовсім кепські. А адже жити на щось же треба? Картинами минулих днів ситий не будеш, навіть якщо є що згадати. Ось Ігор Попов і став робити кар'єру, а разом з ним, треба думати, і значна частина регіональних керівників КВУ. Попереду, зрештою, вибори, і в списках ряду партій знайдеться місце для набили руку в виборчому полі жвавої і дослідної молоді.

Чи буде Балога & Co. фінансувати Комітет виборців в його нинішньому вигляді? Складно сказати, та й неважливо це, оскільки, починаючи з сьогоднішнього дня, наведена на сайті КВУ формулювання "КВУ - незалежна громадська організація, нейтральна до політічніх партій та виборчих блоків" - нічого, крім сумного сміху, викликати не може. І питання фінансування Комітету виборців будуть відтепер цікавити лише сім'ї його співробітників (не те, втім, щоб раніше було якось по-іншому ...).

Нам же залишається констатувати: в Україні повним ходом йде ланцюгова реакція під умовною назвою "Гроші в обмін на репутацію ". І що сталося з КВУ - лише одне (хоча і дуже помітне) з ланок цього ланцюга. Відомі журналісти йдуть у парламент, СП і Кабмін, де перетворюються на гвинтики партійно-брократіческой машини; протестні акції оплачуються в добре конвертованій валюті; профспілкові організації переходять під контроль найбільших політичних гравців. На зміну "грантожерства" приходять "рекрутинг" в найбільші політичні армії - і за хороші гроші. І полководці в цих арміях не дуже-то відрізняються один від одного. Та й з чого їм відрізнятися, коли багато років всі ці медведчуки, балоги, литвини і Льовочкіна працювали пліч-о-пліч з видатним діячем сучасності - Леонідом Даниловичем Кучмою ...

Загалом, ці діячі не пропадуть, а нам-то що робити? Відповіді на це питання немає. З одного боку "сантехніки", з іншого - "слюсарі", а з третьої "електрики" - всі ці фахівці до смерті "заремонтіровалі" і без того кволе громадянське суспільство в Україні. І все це - на тлі світової кризи, а тепер ще й близящихся українських виборів, безглуздих і нещадних ... obkom.net.ua