Британській пресі отруєння Литвиненка нагадало про Ющенка
Скандал навколо його отруєння наростав, як сніжний ком. По-перше, колишній шпигун був небайдужий ФСБ, оскільки видав книгу про злочини своїх колишніх колег. Він звинувачував Путіна в причетності до злочинів. Нарешті, безпосередньо перед отруєнням він цікавився інформацією про вбивство російської журналістки Анни Політковської. Додатково до всього він - не російський, а британський громадянин, і розслідуванням цього отруєння будуть займатися британські силовики.
Не дивно, що болісна смерть британського громадянина, викликала шквал обговорень, критики в британській пресі, а також породила безліч версій.
Газета Daily Telegraph знайшла вісім версій причини смерті. Перша - "це був Путін". При цьому газета стверджує, що смерть Литвиненка навряд чи могла зіграти на руку господареві Кремля.
Друга версія - вороги Путіна. На думку видання, ця теорія користується найбільшою популярністю в Москві, зауважуючи, що це вже другий раз, коли критики Путіна вмирають не своєю смертю напередодні важливих міжнародних зустрічей. Журналісти вважають, що президент Росії сам надав цій версії вага, сказавши після вбивства Анни Політковської, що має в своєму розпорядженні надійною інформацією про те, що багато людей, що ховаються від російського закону, давно збиралися б пожертвувати кимось, щоб зіпсувати імідж Росії за кордоном.
Отже, третя версія - "вороги Путіна за кордоном". Тут, на думку газети, може бути замішаний Борис Березовський. Однак ця версія здається Daily Telegraph малоймовірною, оскільки Литвиненко свого часу попередив Березовського про підготовлюваний на того замаху, і навряд чи олігарх пожертвував би одним заради того, щоб поставити російського президента в незручне становище. Газета цитує колишнього офіцера КДБ Олега Гордієвського, який сказав, що Березовський зобов'язаний Литвиненко життям і ні за що не поставив би його під удар.
Четверте припущення Daily Telegraph зводиться до того, що Литвиненко дійсно вбили, щоб насолити президенту, але зробили це якісь неназвані "силовики", переконані в тому, що Путін становить небезпеку для Росії. Це допомогло б їм у боротьбі за владу в 2008 році.
П'ята версія - доброзичливці російського президента, група колишніх агентів КДБ, які поставили метою покарати дисидентів, котрі підривають репутацію Росії.
Шоста версія зводиться до того, що Литвиненко міг нажити собі смертельних ворогів під час роботи в ФСБ, та й книга його, "ФСБ підриває Росію", могла не сподобатися його колишнім колегам.
Решта дві версії - самогубство і нещасний випадок - газета всерйоз не розглядає. Проте, як пишуть Daily Telegraph, Guardian і The Observer, 40 кілограмів збройового урану і плутонію пропало в період з 1991 по 2002 рік з території колишнього Радянського Союзу. Так що і полоній теж міг опинитися в руках контрабандистів.
Газета The Times свого статті " Блер прогинається під все більш страшну Росію "розглядає вбивство Литвиненка в контексті англо-російських відносин.
Якщо все ж виявиться, що вбивство в лондонському ресторані організовано російськими секретними агентами, "це буде означати, що в серці британської дипломатії по рукоять застромлять гострий кинджал".
Розслідування смерті Литвиненка загрожує серйозними дипломатичними неприємностями. Міністр закордонних справ Британії Кім Хоуеллс сказав: "Здається, все постійно забувають про те, що цей хлопець був натуралізований британським громадянином, а" Кобра "дуже не любить, коли британських громадян на британській землі вбивають іноземці".
В іншій статті в статті "Вмираючий шпигун звинуватив кремлівського агента"
The Times пише, що Олександр Литвиненко перед смертю назвав високопоставленого кремлівського агента людиною, якій, як він вважає, було доручено стежити за ним.
Олександр Литвиненко у своєму останньому повноцінному інтерв'ю, даному в лікарні, сказав, що він знав, що знаходиться у російських спецслужб "в розробці". Він назвав ім'я агента, відповідального за стеження за ним: "Віктор Кіров".
До останніх місяців минулого року в російському посольстві в Лондоні працювала людина на ім'я Анатолій Кіров, числився там дипломатом. Литвиненко за кілька днів до смерті стверджував, що Кіров був агентом, який продовжував "пасти" його.
Твердження Литвиненко, який, втім, не звинувачував Кірова в прямій участі в отруєнні, посилить підозри, що вбивця пов'язаний з державними спецслужбами з Росії. Експерти вважають, що приватна особа або організація, що мають доступ до спеціальних ядерних об'єктах, могли роздобути полоній-210.
Газета Independent вміщує статтю під заголовком "Назад у майбутнє: Росія, тоталітарний режим, прибирає своїх дисидентів одного за іншим".
"Політковська, Литвиненко, Ющенко - одне отруєння ворога можна пояснити невдачею, але три замахи виглядають вже як безпечність чи навмисна стратегія, і список жертв зростає", - вважає видання.
На перший погляд, отруєння Литвиненко виглядає виключно неефективним способом усунення дисидента - набагато простіше було просто застрелити його де-небудь на темній вулиці, продовжує газета. Але, як і попередні атаки такого роду, це спосіб донести до критиків Путіна: де б ви не були, ми зможемо вас дістати, ви помрете в агонії, і ви будете знати, що це ми.
Визнаючи, що доказів причетності Володимира Путіна до вбивства Олександра Литвиненка не існує, розглядає весь шлях російського президента у владу, не забувши і призначення його прем'єр-міністром "знаходяться в напівнепритомному стані" Борисом Єльциним, і вибухи будинків, і війну в Чечні.
Також газети Independent і Times вважають, що Європа дуже залежить від російського газу. До тих пір, поки від цієї залежності не вдасться позбутися, протистояти Путіну Європа не зможе.
Газета Guardian також розглядає смерть Олександра Литвиненка в контексті того, що відбувається в Росії. Проте статті тут представлені суперечливі: від захисту до критики Путіна.
Відмахнутися від правди неможливо: друзі та прихильники Путіна живуть в безпеці і достатку, вороги його гинуть у жахливих муках з гнітючою регулярністю. Смерть однієї журналістки можна було б розцінити як нещасний випадок. Загибель 20 осіб зводить нанівець заяви Кремля про свою непричетність, вважає журналіст Guardian.
"В основі політики Путіна лежить рішучість повернути Росії міць і вплив колишнього Радянського Союзу, - вважає оглядач Guardian. - І складно зрозуміти, як ця міць буде використовуватися для досягнення цілей, які здадуться Заходу сприятливими".
Інша стаття, навпаки, люто захищає Кремль і відмітає версію, що в цій справі замішаний Путін. "Немає ні найменших доказів причетності до цього президента РФ. Поліція ледь почала розслідування, а ми вже готові вершити неправедний суд ", - пише видання.
"Дійсно, Росія вбивала людей за кордоном, причому не так давно. Однак Литвиненко як критик Путіна був уже відпрацьованим матеріалом. Навіть з точки зору чистої прагматики, припущення про те, що президент міг наказати знищити його у Великобританії прямо напередодні саміту ЄС-Росія, виглядає неправдоподібним ", - вважає газета.
"Думка про те, що Литвиненко був дисидентом-правдолюбцем за образом і подобою Олександра Солженіцина , досить сміховинна. Люди, два тижні тому навіть не чули про нього, сьогодні сурмлять про його "мужньою і всім відомої антикремлівської позиції", - підсумовує Guardian.