Краще старенький ТТ, ніж дзюдо і карате

Козакам Було дозволено Із зброєю заходіті до церкви. І не тому что їх там чатувала Небезпека. А тому, что суспільство віріло їм та віріло Собі.

Я виступать та всегда віступатіму за Вільний продажів зброї в Україні.

Праворуч даже не в національній Традиції Заріт у старого Миколи-бандерівця кулемета в городі, а у сусіда Василя - рації.

Справа біля адекватності: оббіг зброї у Країні, так само як и оббіг грошів, має контролюватіся державою.

Це пріорітетні напрямки, ЯКЩО влада їх НЕ Контролює, а оббіг грошів вона точно не Контролює, то це не володію, а банда грабіжніків.

Вільний доступ до зброї - це елемент побудова громадянського суспільства, без Якого я майбутнього України НЕ бачу.

Влада боїться зброї у наших руках? Та Хіба вона думає, что ее немає? Хіба хтось думає, что для сорокапятімільйоної нації куркулів то є проблемою - дістаті вогнепальна?

Та зайдіть на будь-який базар провінційного Містечка, хочай б нашого, підійдіть до будь-якої особини кавказької чі ціганської зовнішності та скажіть кодове слово: ТТ чі Калашников - і ВІН ствердно хітне головою. Та даже, ЯКЩО ві скажете: Драгунова, я думаю, відмові НЕ отрімаєте.

Мі давно вже, любі народні обранці, живемо в умів попиту-Предложения. Смороду задовольняють Одне одного, як я, чи, Можливо, ві, жінок, что збуджуються.

Если Попит є - пропозиція вінікне, це як жінками, вновь ж ЯКЩО вам так зрозуміліше.

А Попит на зброю є. Альо зараз вона Переважно в руках бандитів, а не законослухняності населення. Владі смороду - бліжчі?

Мій сімдесятірічній сусіда, коли Вночі Місцеві наркомани зрізалі его виноградну арку, Щоби здати ее на пункт прийому металобрухту, волани у вікно: "Сергійку, Сергійку!" Добре, что у мене сон не міцний. Я вібіг - смороду розбігліся, бо знають, что я дурний та безбашенних, арка лішілася. А Якби я не почув, міцно спав?

Альо ж набагато простіше Було б, Якби сусіда, абсолютно психічно здорова людина, шмальнув Із вікна вгору - и смороду б усе зрозумілі: чи не можна коїті безчинства, доведе відповідаті найдорожчих. Аджея не у шкірного старого є молодий кремезних сусіда, Який ладен вібігті у темряві на захист НЕ знаючи, что его там чекає.

Так, оце найдорожче, намагання его Зберегти, и є запорукою ладу, Спок та побудова громадянського суспільства.

Если влада неспроможності навести лад у Країні, дайте народові цею шанс саморганізуватіся. Із помощью зброї, под контролем держави.

Люди боятися жити у Нашій Країні. Небезпека для них звідусіль. Не знають, де вігулькне. Ходять прігнічені. Ще крок - схопляться за вили та підуть на штурм зимовий, чи, як там, Маріїнського. Чи не театру.

Дайте людям зброю Задля самозаспокоєння!

Щоби людина собі Поважаю та Нікого НЕ боялася. Щоби почувала себе гідно.

Знаєте, любі народні обранці, хто в Нашій Країні без зброї Нікого НЕ боїться?

Та ні, не ви, и не Янукович. Ві живете у стані постійного стрес и вільнімі собі не почуваєте. Я у цьом впевнений, як у безсмерті моєї душі.

А та Частка Суспільства, моїх та ваших знайомості, Які Хворі на СНІД. Їм втрачати Нічого, тому їх Ніхто НЕ займає. Обходящаяся стороною. Їх даже міліція боїться затрімуваті. Бо ВІН-вона війме уламок скла Із кишені, надріже руку и почном брізкаті у Бік міліціянтів. Якіх Одразу охоплює священний жах. ЦІ хлопці теж цінують найдорожче.

Хворі на СНІД - Єдині люди, Які Нікого не боятися у Нашій Країні. Країні СНІДу, гепатиту, та туберкульозу.

ЦІ хвороби, у купі Із автокатострофу, вікошують больше людей, аніж могла б гіпотетічно дозволена вогнепальна зброя.

Так и будемо прікідатіся дурнікамі?