УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Уроки фізкультури - небезпека для здоров'я дітей?

Уроки фізкультури - небезпека для здоров'я дітей?

За останні шість років, за даними Міністерства освіти і науки України, на уроках фізкультури в школах сталося 15 смертельних випадків і статистика зростає із загрозливою прогресією. І це не рахуючи випадків травматизму різного ступеня. В основному, причиною дитячих смертей визнають серцево-судинну недостатність. Статистика більш ніж красномовна.

Після "чорного" 2008 року, який забрав відразу 7 дитячих життів на уроках фізкультури в різних регіонах України, Міністерство освіту нарешті почало вживати заходів і вирішило, що всьому виною система нормативів, що не відповідають станом здоров'я сучасних дітей. За статистикою медиків, у приблизно 95% дітей у віці до 16 років сьогодні існують певні відхилення у здоров'ї. У підсумку, 6 листопада 2008 року Міністерство освіти і науки відмінило виконання на шкільних уроках фізкультури вправ, що визначають рівень розвитку таких фізичних якостей, як витривалість і швидкість. У 2009 році чиновники Міносвіти бадьоро рапортували, використовуючи обтічні формулювання, що відтепер в школах не будуть змушувати дітей виконувати нормативи, розроблені в 70-х роках минулого століття, а створять умови, щоб зайняти їх фізичною підготовкою не тільки на уроках фізкультури, а й до них і після них. Мається на увазі участь у різних рухливих іграх і відвідини спортивних секцій.

Але, на жаль, держчиновники так і не пояснили, як в школах знайдуть гроші на обладнання приміщень для спортивних занять, закупівлю спортивного інвентарю. Причому це повсюдна проблема шкіл не тільки малих міст, а й столиці. Як депутат Київради, який увійшов в недавно створену Тимчасову Комісію з перевірки використання приміщень та якості харчування учнів у навчальних закладах м. Києва, можу стверджувати, що багато приміщень столичних шкіл у різні роки були передані в оренду різноманітним організаціям і використовуються не за призначенням. Це призвело до того, що в деяких навчальних закладах Києва спортивні зали частково або повністю здані в оренду, а діти займаються уроками фізкультури в шкільних коридорах.

22 лютого поточного року Міносвіти завило, що хоче скасувати оціночну систему на уроках фізкультури. Ця пропозиція міститься в проекті нового державного стандарту для середніх шкіл, спрямованого на розгляд уряду. При цьому документ передбачає збільшення навчальних годин, відведених для занять фізичною культурою. Безумовно, захід необхідний, але хіба її достатньо для вирішення проблеми? При цьому рецепт повноцінного її вирішення відомий і навіть законодавчо зафіксований. Зокрема в Наказі Міносвіти від 01.06.2010 N521 "Про затвердження Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах" встановлені такі вимоги:

- Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту і кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо і пройшов обов'язковий профілактичний медичний огляд

- До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд, не мають протипоказань за станом здоров'я.

- Припустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я відносяться до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури

А тепер давайте подивимося, що відбувається на практиці.

1. Чи в усіх школах вчителі фізкультури мають відповідну кваліфікацію? Відповідь, м'яко кажучи, негативний, особливо якщо врахувати, що в країні серйозний дефіцит педагогічних кадрів. За даними Кабміну, з 2001 року кількість педагогічних працівників у країні скоротилося на 60 тисяч (12%), стрімко зростає кількість педагогів старше 55 років. Тому багато директори шкіл та керівники управлінь освіти "закривають очі" на часом низький рівень кваліфікації вчителя фізкультури, і як наслідок - неправильну організацію занять. Ситуація з некваліфікованими кадрами стає особливо тривожної, якщо враховувати, що в серпні 2009 року Міносвіти запровадило нову навчальну програму з фізкультури для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка передбачає, що кожна школа має право самостійно формувати змістовне наповнення предмета "Фізична культура" .

2. Що стосується ситуації з обов'язковими медоглядами і допустимими навантаженнями для різних категорій дітей. На даний період існуючий порядок такий: обов'язковий медогляд у поліклініках повинні пройти діти, які йдуть у перший клас, потім переходять в 5 клас. З 14 років школярі повинні його проходити щорічно. Однак, не секрет, що реалізація настільки необхідної заходи поставлена ??на потік: коли починається навантаження перед початком навчального року, поліклініки не можуть забезпечити якісний медогляд, так як їх завантаженість як правило йде понад норму. Наприклад, за 6 годин прийому лікар приймає по 50-60 дітей. Чи може в таких умовах лікар забезпечити якісний медогляд? Щороку Минобразование і МОЗ заявляє, що має намір ввести обов'язкове медичне обстеження дітей у школах перед початком навчального року. Не виключенням став і 2011 рік. Проте всі також не уточнюється порядок їх проведення та механізм забезпечення достатньою кількістю медичних кадрів.

Так само важливо, що в більшості українських шкіл немає медичних кабінетів і скорочення посад шкільної медсестри, яка раніше хоча б могла надати першу допомогу при нещасному випадку в школі до прибуття бригади швидкої допомоги. І це при тому, що в освітніх установах практично всіх країн Європи на заняттях фізкультурою або спортивної секції обов'язково присутній медпрацівник.

Слід врахувати і той факт, що за станом здоров'я учні повинні ділитися на три групи: основну; спеціальну медичну (з хронічними захворюваннями); підготовчу (тимчасово знаходяться не в основній, наприклад, після операції або звичайної застуди, поки не відновиться організм). Для спецмедгруп повинні бути створені спеціальні навчальні програми, вчителі фізкультури повинні володіти методикою роботи з такими дітьми, а школа повинна відводити окремі години для занять з ними. Але як можливо на практиці реалізувати ці вимоги, якщо в школах не вистачає кваліфікованих кадрів, а медогляди часто проводяться "для галочки"?

Отже, поки на державному рівні чиновники вирішують, як кардинально змінити підхід до уроків фізкультури в школах, саме місцеві влади в межах своєї компетенції здатні реалізовувати конкретні кроки, щоб протидіяти зростаючому кількістю нещасних випадків і травматизму дітей на уроках фізкультури? Необхідно звернути увагу на п'ять базових пріоритетів:

1. Істотно посилити контроль над проходженням обов'язкового профілактичного медогляду школярів і збільшити його періодичність - мінімум 2 рази на рік. Відповідальними мають бути - місцеві органи охорони здоров'я.

2. Посилити контроль над кваліфікацією вчителів фізкультури. Відповідальні за це повинні стати місцеві органи управління освіти.

3. Батьки повинні брати ініціативу у свої руки і проводити додаткові профілактичну перевірку здоров'я своїх дітей. Тільки так можна зрозуміти, чи немає у дитини якихось протипоказань проти інтенсивних тренувань і тим самим уникнути трагедії.

4. Важливим є контроль батьківських комітетів у навчальних закладах за станом шкільних спортзалів, наявністю і станом спортивного інвентарю, наявністю необхідної кваліфікації вчителів фізичної культури.

5. Необхідно навести лад у питанні нецільового використання приміщень навчальних закладів. За приблизними підрахунками 15% українських шкіл взагалі не мають спортивних залів. Приклад Київради, який створив контрольну комісію з даного питання, повинні взяти на озброєння інші місцеві влади.

Лише реалізовуючи всі перераховані вище кроки на практиці, ми можемо бути впевнені, що уроки фізичної культури для наших дітей будуть в меншій мірі нести в собі потенційну небезпеку і виконають основне своє завдання - зміцнять дитяче здоров'я. Депутат Київради спеціально для "Обозревателя"