Борис Філатов: "Я таке почув від Богословської, що дитину довелося виводити в сусідню кімнату"

Після кримської "Чорноморки" "прикритої" за судовим позовом Партії регіонів, ця ж доля загрожує дніпропетровської "дев'ятці". Позивачем виступає Інна Богословська і партія "Віче". Незважаючи на те, що гнів Інни Германівни спровокований змістом одного з ефірів програми Бориса Філатова "Губернські хроніки", претензії вона пред'явила телеканалу в цілому. Долю "дев'ятки" скоро вирішить суд, а поки "дніпропетровський скандаліст", як він сам себе називає, пан Філатов, розповідає "Обозревателю" про своє бачення причин виниклого конфлікту; про стосунки з Ігорем Коломойським і про зв'язки з БЮТ.

У чому, по-вашому, справжня причина позову Богословської до 9-му каналу?

Для мене пояснення тільки одне - в слабких нервах Інни Германівни. Я б міг зараз міркувати про неповагу лідера партії "Віче" до свободи слова і інших пишномовних речах, але це б означало одне - кривити душею. Просто нам вдалося натиснути пані Богословській на її больову точку й у мадам стався нервовий зрив.

Про що йшлося в тій передачі?

З розшифровкою запису ви можете ознайомитися, цей текст Інна Германівна подала в суд, переплутавши, щоправда, спочатку термін "перонізм" з "піранізмом". Видать, лідеру "середнього класу" невідомо, чим аргентинець Перон відрізняється від піраній. Але це, так, до слова. А взагалі ми говорили телеглядачам про те, що партія "Віче" - продукт одноразового використання.

Це хіба не заборонена законом контрагітація?

Оцінку сюжетам може давати лише суд - він, як відомо, у нас самий гуманний і справедливий. Я вважаю, що моя програма - чистої води публіцистика. Так, оціночні судження початківця провінційного тележурналіста ... (сміється).

Інна Богословська стверджує, що ви виконували замовлення Ігоря Коломойського, який нібито фінансує БЮТ. Як ви це прокоментуєте?

Дійсно, Коломойський через афільована компанії є основним акціонером 9-каналу. Це смішно заперечувати - сама наша телекомпанія називається "Приват-ТБ Дніпро".

Дійсно, пані Тимошенко, напевно, неприємно, згадувати про існування Богословської, особливо після деяких хамських випадів Інни Германівни на адресу екс-прем'єр-міністра. Але змішати все це в голові і вийти в кінцевому рахунку на "Губернські хроніки" могла тільки людина з хворою уявою. Хоча, ні, думаю, що Інна Германівна сама вірить в те, що говорить.

Взагалі, я б порадив їй не тільки нерви полікувати, а й за промовою своєю стежити. Ну, звідки у лідера інтелектуалів та інтелігенції, як вона себе називає, такі характеристики журналістів: "вуличні дівки", "крикуни", "мерзоти", "нездари"? Почитайте, хоча б її чат на своєму "Обозревателе"! В ефірі місцевого 11-го каналу я почув від мадам Богословської такі слова на свою адресу, що довелося дитини виводити в сусідню кімнату.

Подібні висловлювання викривають вас і вашу передачу в деякій упередженості.

Можна ще в "мочилові", "заказухи" та інших смертних гріхах. Але, щонеділі, рівно о дев'ятій годині вечора, всі наші критики сідають перед телевізором і включають 9-й канал.

Адже ми намагаємося зробити "живе" телебачення: постійно шукаємо скандали, смажені факти, для нас немає недоторканних. Глядачеві це подобається.

Я, однак, абсолютно адекватно оцінюю аматорське творчість провінційного телеканалу і моєї містечкової передачі. Тим, не менше, завдяки послугам екзальтованих політиків про 9-му каналі і "Губернских хроніках" дізналася вся Україна.

"Дев'ятку" часто звинувачують у тому, що вона "мочить всіх, хто стоїть на шляху" Привату "...

У "Губернских хроніках" ми вже аналізували передвиборчі списки "регіоналів", блоку "Не Так!", Соціалістів, блоку Вітренко і т.д. Всі вищевказані товариші дзвонили, шуміли, але, на відміну від деяких, у них вистачило розуму не подавати до суду на позбавлення ліцензії цілого телеканалу. Раніше в нашій програмі діставалося і тодішньому губернатору Єханурову, і його помічнику Монтрезору, і обласному прокурору Шубі, і міському голові Куліченко, один раз перепало навіть голові облради Швецю - за землевідводи.

Я не даром навів такий великий список. Чи не здається він вам занадто довгим? Я маю на увазі, що "стоять на шляху" Привату "якось надто багато?

Весь Дніпропетровськ пам'ятає свиней з написами "Кнур Єхануров" і "Моня Трезор" - з натяком на тодішнього губернатора і його помічника. Авторство провокації приписували вам.

Якщо ми перші і єдині показали цих Хрюш, що розгулюють по місту, це не означає, що ми їх випустили. А ось, як живе слуга народу, нинішній керівник апарату Кабміну, Ігор Монтрезор у п'ятизірковому готелі за 250 доларів на добу при зарплаті в 2000 гривень - ми показали наочно. І це не є "мочилово" ... Нехай це і звучить пафосно, але ми намагаємося відродити традиції російського репортерства, закладені ще великим Гіляровським. Вважаю, журналісти повинні розповідати не тільки про політичній тусовці, нових ресторанах або партійного життя ...

У нашій країні це не зовсім безпечно ...

Колись я прочитав одну хорошу книжку "Ілюзія страху" Олександра Турчинова і там про це, про ілюзії, в сенсі, дуже добре сказано. Всім, особливо - політичним опонентам Турчинова (щоб потім легше було з ним боротися), рекомендую її прочитати. Пізнавально.

Ось і проявилися ваші симпатії до БЮТ! Їх список ви у своїй передачі, до речі, не аналізували.

Ми їх на десерт залишили. Їм доведеться найгірше - вони підуть в останній передачі, прямо в день перед виборами. Будемо сподіватися, що нерви у членів БЮТ міцні.

Коли ми говоримо про списках партій і блоків у рубриці "Людям про людей", то намагаємося кожен список об'єднати якоїсь однієї ідеєю. Тим більше, що мова йде про особистості, які ховаються за спинами першої п'ятірки. Наприклад, регіонали були у нас представлені футболістами і менеджерами великих компаній, "Народний блок" характеризувався як клуб мільйонерів імені Литвина, опозиціонерам Вітренко дісталося як люмпенів і криміналітету. "Нетак" з'явилися в образі "повсталих з пекла" або героїв серіалу "Мумія повертається" і т.д.

Все-таки: яка тональність ваших згадки про Ігоря Коломойського?

Дуже мало людей знає, який Ігор Валерійович насправді. Це дуже складна людина, але, при цьому, дуже цілісний. Якось ми обговорювали з ним "Губернські хроніки" і він сказав: "Можеш" мочити "і мене, і заводи наші, тільки банк не здумай чіпати!". Розумієте, адже банк - це публічна компанія, за ним стоять вкладники. Ні в одній піар-війну з Пінчуком ми не опускалися до того, щоб лити бруд на "Кредит-Дніпро", і, до речі, Пінчуку потрібно віддати належне, він теж не говорив нічого поганого про "Приватбанк". Є речі, через які не можна переступати ...

Стенограма програми Б. Філатова "Губернські хроніки" в частині, що стосується антиреклами блоку "Віче"

Здравствуйте. В ефірі "Губернські хроніки". Спочатку як завжди приказки про майбутні вибори. Куди вже без них, серцевих, як би вони не сиділи у нас всіх в печінках.

Нещодавно мені пощастило прочитати інтерв'ю одного дуже популярного російського музиканта і просто талановитої людини - Сергія Мазаева. У ньому, крім міркування про творчість, мені дуже сподобалася відповідь Сергія на питання: "За кого голосувати будете?" На що Мазаєв відповів з іронією: "А за кого а Росії може голосувати людина з таким як у мене обличчям? Звичайно, за патріотичний блок ".

Зрозуміло, кажучи про свої політичні переваги), Сергій Мазаєв і не думав підтверджувати своїм страшним обличчям тезу про те, що в Росії за патріотів голосують тільки бритоголові. Просто наш герой на своєму особистому прикладі хотів показати політикам, що рветься у владу, що їм потрібно частіше дивитися на себе в дзеркало, а потім порівнювати своє зображення з народним так сказати архетипом. Про що це я? Та про те, що сьогодні "Губернські хроніки" презентують вам політичний проект, кардинально відмінний від інших, Ім'я цьому проекту - партія "Віче". І суть його полягає в тому, що певні сили вирішили наступне: Якщо кілька місяців поспіль показувати народу щодо телегенічним особи близько олігархічних шісток, при цьому називаючи їх середнім класом, то подолання 3-х процентного бар'єра їм забезпечено.

Партія "Віче", яка позиціонує себе як третю силу, насправді, йде осібно від всіх інших політичних сил. Її основна відмінність від інших у тому, що у "Віче" немає ідеології. З ідеологією правда важко я у всіх інших. Від БЮТу, який сахається від перанізма, який будує держкапіталізм в лівий троцькізм, до Регіонів які намагаються створити соціально орієнтовану економіку руками мільярдерів. Але "Віче" все одно унікально.

Ця партія прагне представити себе виразником інтересів середнього класу. Але тільки людина вельми середнього інтелекту і настільки ж середньої освіченості може зопрівав покласти що середньому класу близькі "вічові" традиції народної демократією Досі у всіх демократичних країнах, середній клас обивателі були індивідуалістами, які сповідують ліберальні цінності.

Але повернемося до слів Сергія Мазаева і подивимося на обличчя людей, яких веде до парламенту Інна Богословська - скандально відомий шоу-політик - мадам, повірила в згасаючу політичну зірку Віктора Пінчука та віддається новому почуттю з усією пристрастю в'янучої жінки, розуміючою, що це її остання любов.

Навряд чи хтось із дніпропетровців не знає про існування партії "Віче України") .. Центр міста не проїхати, щоб не зустрінеться з Інною Германівною Богословської. Кількість реклам, постерів з нею явно зашкалює. А це красномовно говорить про те, скільки грошей вбухано на її розкрутку. Звичайно такі витрати 'навряд чи злякають партії мільйонерів. Вони якраз такі гроші і витрачають. І тут все зрозуміло: гроші свої - дають скільки потрібно. Розуміють - гра варта свічок. Вкладені кошти обернуться надприбутками. У Етей партії списки по 300-400 кандидатів. Що вдієш, грошових кандидатів ображати не можна. Вони тільки на прохідні місця потрапляють, а куди подіти решту - тих самих активістів, які за ідею працюють? У кінець списку? Втім і амбіції у цих партій великі.

А ось "Віче України", судячи з пред'явленим списками, зайвими амбіціями не страждає. Скільки Інна Германівна по засіках НЕ скребла, вона набрала тільки 60 бажаючих. Зате рекламний бюджет може потягатися з партіями куди більшими і що важливо довговічними. Звідки грошики? Злі язики стверджують, що засновником "Віче" числиться олігарх Пінчук Півроку тому Віктор Михайлович необачно пообіцяв від політики самоусунутися. І треба ж такому статися що в переддень виборів всі партії дали йому відкоша Те їсть зрозуміло, Пінчуку хочеться влізти в депутатське крісло але не пускають.

Вдалося свого чоловічка тільки до Литвина просунути. Це Юлія Чеботарьова. Вона і зараз депутат, але за цей час нічим себе не проявила. Вона в парламенті не те, щоб з трибуни - з місця жодного разу слова не взяла. Зате про Чеботарьової говорять, що вона єдина знає про сім'ю Пінчука і Кучми все. Ось тому, як кажуть знаючі люди, Віктору Михайловичу довелося свідомо наступати на ті ж граблі, що і минулого разу Тобто зв'язуватися з відданою Інною Богословською, яка з такої нагоди нову партію придумала - "Віче України".

В українській політиці Інна Германівна заслужила суперечливу репутацію. З одного боку, вона ніби як дуже професійно створює навколо себе галас, а з іншого - її логічні проекти виявляються продуктами вживання. Наприклад, партія з малозрозумілою назвою-команда озимого покоління. Її персонажі, вбрані в відпрасовані костюми, кілька місяців не сходять з телеекранів, розраховуючи, що вся країна кинеться за них голосувати. Чи не кинулася. І озимі тут же наказали довго жити. Не партія - метелик-одноденка.

До нових виборів, на вивуджені Пінчуком гроші. Інна Германівна сколотила нову партію - "Віче України". Якщо раніше на плакатах вона була одна, то тепер - з групою товаришів за спиною. Група підтримки - це нібито ті ж, чиї інтереси зляпати на швидку руку партія повинна виражати - середній клас. Рекламна кампанія партії така ж, як і у озимих. Інна Германівна знову стоїть в оточенні телегенічних людей в випрасуваних костюмах.

Другим, слідом за Інною Германівною, у списку від партії "Віче України" йде аж ніяк не член партії, з ними у "Віче" туго. Отже номер 2 - Вадим Юрійович Карасьов. Вельми відомий політолог. У партію він не вступив, але від 2-го місця не відмовився. В іншу партію щоб потрапити на прохідні місця платять гроші і дуже чималі, але тільки не в цьому випадку, коли Карасьов прекрасно розуміє, що навіть на казус розраховувати не доводиться. Але що характерно, опинившись на 2-му місці в списках кандидатів від партії "Віче", Карасьов почав направо і наліво віщати про те, що незалежних політологів не буває і що тепер на політологів небувалий попит. Виходить, гроші платив не він, а йому /

Під номером 3 - Михайло Весельський, знову безпартійний. Головне досягнення в житті - став головою правління. АТ.

Номер 4 - Ірина Горіна, консультант з розвитку малого та середнього бізнесу. Інформація про успіхи на цьому поприщі відсутня. Зате член партії.

Номер 5 - Денис Горбуненко, голова правління "Родовідбанку". Широким верствам виборців став відомий тільки як персонаж рекламного ролика "Віче". Безпартійний.

Номер 6 - Іван Неділько, голова правління АС). Член партії - інформація відсутня.

Під номером 7 в списку "Віче" йде третя людина, чиє ім'я у виборців може викликати хоч якісь асоціації, Олександр Неустроєв - виконуючий обов'язки голови правління нібито народного, але фактично пінчуківського Нікопольського заводу феросплавів. Неустроєв теж безпартійний. Йде на вибори як ще одна людина Пінчука, хоча шанси на потрапляння в парламент дуже низькі.

Номер 8 - Андрій Філонов, член партії "Віче". Субтильний фарбований блондин, якого Богословська в рекламному ролику представляє як лідера молоді. Навіть поверхневий аналіз такої характеристики підкаже, що в ній не все гаразд. Наприклад, різниця між поняттями лідера молоді м. Євпаторія і лідера молоді взагалі дуже істотна, Як, втім, між організатором республіки Казантип і одним з її організаторів. Ці поняття дуже далекі за змістом, але Інну Германівну подібні дрібниці не бентежать.

На 10-м місці ще один голова правління, сказати про який вообщем-то нічого.

Разом в першій десятці:, б членів "Віче" проти 4-х безпартійних.

У другій десятці кількість членів і беспартійцев однаково. У третій - знову п'ять безпартійних. Тобто з перших тридцяти списочників всього 16 складаються в "Віче", а 14-ть - впрягаючи, запрошені з боку.

Зате в другій тридцятці, у якої шансів і зовсім ніяких, аж 28 партійців. Чому так? Як мінімум не тому, що Богословська вирішила першу тридцятку продати. Хто ж купить завідомо непрохідне місце?

Щоб хоч якось відпрацювати отримані гроші, Інна Германівна відштампованих величезним тиражем книжку з пафосною назвою "План розвитку України". На жаль, якихось одкровень в ній немає. Зате повно банальною і великої ролі малого та середнього бізнесу. Може за часів СРСР така теза б когось і здивував, але зараз ця прописна істина вивчається на 1-му курсі ВНЗ, в рамках курсу "Основи економіки".

Втім є в книжці Інни Богословської міркування про користь хорошої освіти і дбайливого ставлення до землі. Чого не вистачає для повної: картини - так це ради двічі чистити зуби, щоб не витрачати гроші на послуги стоматолога і відкриття, що Земля кругла. Найсмішніше, що коли інші політики або той же Президент Ющенко кажуть ці ж прописні істини з підручників для 1-го курсу, "Віче" починає хвалитися, що їх програму вже цитують. Втім, навіть така уловка навряд чи допоможе. Рейтинги показують, що "Віче" набирає не більше половини відсотка.

Вже бачу, як наші критики, яких ми любимо насправді більше за все, зараз кажуть: "ну ось знову заїла у нього пластинка, Все норовить кинути камінь у свого нелюбимого Пінчука."

Скажу чесно, не в Віктора Михайловича справу. Насправді треба знати особисто пана Пінчука, щоб розуміти одну прописну істину - і він бідолаха цілком схильний обману, Головне знати - на якій козі до Віктора Михайловича під'їхати і яку пустушку; красиву, але нікчемну, йому впарити. Чи то це чергове біеналі, чи то чергова партія середнього класу. Більш того, смію припустити, що Віктору Михайловичу останнім часом, коли його стало розкуркулювати держава за допомогою Привата, взагалі почали мучити докори сумління, от він і вирішив допомогти не словом, а ділом середньому класу, Ось тут і з'явилася жінка-вамп з тужливим голосом, періодично зривався на вереск і очима слідчого НКВС, сверлящими співвітчизників з численних плакатів.

Залишивши всякі пристойності,

Газети до сенсацій ласі

Відзначили, що лідер "Віче"

Страждає нервовими припадками.

Кочує по телеекранах

В ефірі, Пінчуком проплаченому,

І зневажати бажає завзято

Електоратом спантеличеним.

На бій її господар кличе

Витрати відшкодують сторицею

І на ворогів фанатка "Віче"

Лине шаленою вовчиця.

Відрізнити скандалістки головною

Чи не прикрасило,

Ми пам'ятаємо як на феросплавному

Її болісно колбасило.

А адже нещодавно з окопів

Як комісар непереборна

В атаку піднімала копів

Всі покоління озимину.

Несуться роки один за одним

І сивина зачіску бруднить

Страждає дівчина-старенька

І словоблуддя, і пропасницю,

Діагноз Богословської ясний

І вірус ідентифікований

Політик для країни небезпечний,

Коли він вічеінфіцірован.

Ось така виходить петрушка в Губернії. Зізнаюся, грішні, але не джентльмени ми, особливо по відношенню до Інни Богословської. Просто так вийшло, що довелося мені зустрітися з нею якось в минулому житті. І з тих пір, вже дуже я її не люблю. І тому користуюся так сказати службовим становищем, вирішив розповісти Вам про партії "Віче" у своїй програмі,

Інні Германівні та її симпатичним підручним у свою чергу дозволяю обізвати себе будь-яким гидким словосполученням, наприклад, інформаційним кілером, продажним негідником або приватівським Мізинок або, на худий кінець - балакучою головою Коломойського, А я в свою чергу залишаю за собою право розповісти народу давню історію приватизації Миколаївського глиноземного заводу, до якої відома юріспрудентка Богословська безпосередньо причетна. Історію про те як 25 тис. робочих залишили без акцій, історію про те, як під загрозою розправи та звільнення, робочих МГЗ силою заганяли в зал під цинічною назвою "Трудовий колектив", історію в якій мені пощастило брати участь особисто. Не хочу хвалитися, але кілька років тому мені вдалося виграти справу у юридичній фірмі Богословської і повернути робочим акції. Ні, ні, не тому що я великий, а тому, що все, що юристи-шоумени накрутили в Миколаєві було шито білими нитками. Сьогодні ті ж кравці шиють вже політичну партію, не здумайте купувати цей сюртук!