Університетське справу Кирпи і Червоненко

1,2 т.
Університетське справу Кирпи і Червоненко

Рік тому "Грані Плюс" (17, 2004) розповіли про протистояння тодішнього керівництва Мінтрансу та підвідомчого йому Київського університету економіки і технології транспорту (КУЕТТ). Конфлікт породив чи не перші масові студентські акції протесту періоду пізнього кучмізму.

Гучна історія з сумськими студентами, які влітку 2004 року відстояли своє право вчитися у рідному вузі, трапилася пізніше київської. І хоча протест студентів КУЕТТ не став настільки резонансним у країні, напруженість цього конфлікту була не менш високою, ніж в Сумах. Та й природа обох конфліктів була практично однаковою. Сама ж суттєва їх різниця проявилася тільки сьогодні: на відміну від сумських студентів київські все ще борються за

свої права. Зміна влади в країні не поставила крапку в конфлікті влади.

КУЕТТ

Квітень 2004

Суть історії, про яку ми сьогодні знову розповідаємо, така. У структурі Мінтрансу існують три вищих навчальних заклади, які готують

фахівців-транспортників, у тому числі залізничників у Києві,

Харкові та Дніпропетровську. Київський вуз КУЕТТ отримував від міністерства

приблизно 9% необхідного фінансування, решта заробляв сам.

Виділенням цих 9% грошей, власне, і обмежувалося участь відомства в житті підвідомчого вузу, адже в усьому, що стосувалося обов'язкових нормативів навчання, університет підпорядковувався вимогам Міністерства освіти.

У лютому 2004 року вийшов указ Президента України Леоніда Кучми, за яким в країні фактично скасовувалася система відомчих ВНЗ, всі вони повинні були перейти в повне підпорядкування (і на баланс) Міністерства освіти.

Здавалося б, відомству Георгія Кірпи було навіть вигідно зняти з балансу КУЕТТ менше турбот про фінансування. І Мінтранс і словом не заїкнувся про збереження у відомстві навчальних закладів. Вони йому справді не потрібні. Але було одне "але".

Справа в тому, що разом зі студентами та іншим інтелектуальним потенціалом

КУЕТТ забрав би в Міносвіти і матеріальне майно навчальні корпуси,

гуртожитки, земельні ділянки та інш. Цього, природно, Мінтранс втрачати не хотів. Тому у міністра Кірпи і виник простий, як яйце, план:

ліквідувати КУЕТТ як навчальний заклад, студентів, в крайньому випадку,

"Розіпхати" в інші вузи (насамперед у Дніпропетровськ, де у Мінтрансу

є ще один відомчий вуз схожого профілю). У такому випадку передавати в Міносвіти буде нікого, а матеріальні цінності залишаться на балансі Мінтрансу.

Що ж мав найціннішого в очах керівництва Мінтрансу КУЕТТ? Перш

всього 10-поверховий корпус вузу навпроти головного вокзалу столиці. Плюс

навколишня територія, так плюс новий корпус біля станції "Київ-Волинський" з гектаром землі поруч, та стадіон "Локомотив", та корпус в Святошино +

Вартість всього цього добра до десятка мільйонів доларів, один тільки

головний корпус вузу на вулиці Лукашевича, прямо навпроти Південного залізничного вокзалу, "тягне" на 3 4000000. До слова, на це добро вже знайшлися покупці (за чутками, фірми, пов'язані чи то з Григорієм Суркісом, чи то з самим Віктором Медведчуком), які вирішили, що за два кроки від головного залізничного вокзалу Києва дуже непогано виглядав би шикарний офісно-готельно- торгово-розважальний комплекс.

Реалізацію плану Мінтранс почав швидко, рішуче і з повним

байдужість на закон як, власне, і все, чим займався Кирпа.

Спочатку університетові заборонили набір учнів на перший курс, в аспірантуру і докторантуру. Потім звільнили багаторічного ректора, який посмів заперечити проти фактичного закриття вузу (а що ще може означати заборону на прийом нових студентів?). Потім тиснули опір студентів і профспілки вузу введенням на територію університету воєнізованої охорони "Укрзалізниці".

Далі призначили в.о. нового ректора керівника Львівської філії

Дніпропетровського університету залізничного транспорту Степана Довганюка з зрозуміло яким завданням. Все це було зроблено в лічені дні, включаючи роботу спеціальної комісії, яка висмоктувала з пальця підстави для звільнення ректора. Природно, все відбувалося з такими кричущими порушеннями закону і з таким неприкритим цинізмом, що журналісти "дореволюційних" "Граней плюс", що звикли, здавалося б, вже нічому не дивуватися, коли йдеться про аморальність вищих чиновників режиму Кучми, лише присвистували, знайомлячись з деталями виконання плану Мінтрансу по знищенню КУЕТТ. Наприклад, Кирпа просто наплював на норму закону, яка

говорить: будь-який, в тому числі відомчий, вуз може бути ліквідований тільки за рішенням Кабінету міністрів. Чи звільнення відомчим наказом виборного керівника вузівського комітету профспілки. До речі, коли під тиском студентських пікетів зі студентами зустрічалися і міністр освіти Василь Кремень, і віце-прем'єр Дмитро Табачник, вони змушені

були визнати: рішення Мінтрансу незаконні. Визнали але й тільки. Дати по

рукам Кірпі уряд чи не захотіло, або забоявся.

Так що від повного знищення вуз урятували народу не Табачник з Кременем, а рішучість студентів на чолі з уже колишнім ректором Олександром Кутах.

19 квітня 2004 на Банкову вийшли студенти, їхні батьки та викладачі

більше 500 чоловік. "Чиновникам потрібна нерухомість, а нам знання!"

різали працівникам АП очі опозиційні гасла. Через стійкості

протестантів (тут дуже хочеться згадати, що батькам студентів а вони

в більшості своїй працівники залізничного відомства погрожували

звільненнями, якщо їхні діти будуть стояти в пікетах) вирішити завдання швидко Мінтранс так і не зміг. Але не відступив. Розвалювати вуз вирішено було поступово, благо новий в.о. ректора мав тільки одну цю службове завдання.

Прийом нових студентів був знову дозволений, хоча і в набагато меншому, ніж у нормальні часи, кількості.

Мінтранс ще намагався провести ліквідацію вузу під виглядом його реорганізації в НДІ, але про "розселенні" студентів в інші навчальні заклади вже не йшлося.

Кирпа взявся діяти тихою сапою не виплачувалися стипендії,

звільнялися викладачі, не було захищене жодної дисертації. Один з кращих вузів галузі потроху розчинявся в небутті.

Відомо, чим би все це закінчилося. Але грянула революція режим Кучми

ганебно упав. Серед перших на Майдані були студенти Київського університету

економіки і технології транспорту там стояли їх "іменні" намети. Багато

студенти та викладачі вузу активно працювали на виборах як спостерігачі від кандидата Віктора Ющенка. Міністр Кирпа пішов у світ інший, так і не довершивши розгрому КУЕТТ і не продавши землю біля вокзалу під розважальний комплекс.

Квітень 2005

Вибори відбулися. Влада змінилася. А от у КУЕТТ все залишилося як і раніше.

Що ж ми маємо зараз?

Новий міністр транспорту і зв'язку Євген Червоненко не відмінив жодного незаконного наказу Кірпи з приводу КУЕТТ. Університет, який раніше сам себе фінансував і при цьому впроваджував в життя наукові розробки, зараз практично перестав розвиватися. Через те, що був знижений набір студентів на 2004/2005 рр.., Університет недоотримав понад 9 мільйонів гривень.

"Якщо в 2003 році у нас був прийом близько 1200 абітурієнтів, сказав" Граням

Плюс "Олександр Кутах, то в 2004 прийняли тільки 168 першокурсників".

Ушестеро менше. До того ж призначене старою владою керівництво вузу підвищило ціну за рік навчання від 3500 до 5700 гривень на рік. На жаль, вуз нині вмирає. Повільно, але невблаганно.

Зменшення числа студентів автоматично означає зменшення зайнятої ними площі. І знову ми повертаємося до горезвісної території біля Південного

вокзалу ціною в 3-4 мільйони доларів. Завдання було очевидна довести

кількість студентів до мінімального і відправити їх всіх на навчання в той корпус КУЕТТ, який знаходиться в Святошино. Причому цей корпус реконструйований на власні кошти вузу. Є в КУЕТТ і ще один корпус теж побудований на зароблені гроші на власній земельній ділянці площею 1 га в районі станції "Київ-Волинський". Коштує цей корпус близько 1,2 мільйона гривень. У грудні, напередодні "третього" туру виборів Президента, чиновники Південно-Західної залізниці вирішили реквізувати корпус разом із земельною ділянкою.

В.о. ректора Степан Довганюк чомусь не кидається захищати інтереси свого

вузу. Більш того, він сам просить транспортників заберіть на баланс ПЗЗ

корпус поряд з "Київ-Волинським"! Сам в сенсі не тільки добровільно, але і

дійсно сам-один потай, без згоди колективу КУЕТТ.

Особистість ставленика Кирпи Довганюка, який вже в "помаранчеві часи", 5 березня 2005 року, отримав звання "виконуючий обов'язки ректора", потребує окремого розгляду. Очевидно, що діє він не користі заради, а токмо волею пославших його чиновників. Для в.о. ректора займатися вузом абсолютно не цікаво, та й сенсу немає, адже зарплату свою він, як і колись, отримує в Дніпропетровську. Квартиру Довганюк Мінтранс теж не надав, тримаючи людини, таким чином, в абсолютно підвішеному стані.

Ступінь заінтересованості в.о. ректора в керівництві вузом можна представити

на такому прикладі призначений указом Мінтрансу 15 квітня 2004 Довганюк

працював в КУЕТТ без трудової книжки до 5 березня 2005 року, поки до вузу не приїхала з перевіркою КРУ Мінфіну.

Є й інші підозри про невідповідність в.о. ректора Степана Довганюка займаної ним посади. Мінтранс, звільнивши в квітні минулого року ректора Олександра Кутах, перевищив свої повноваження, що підтверджено юридично.

Розвалилися всі справи, якими чиновники погрожували опальному ректору, і 18

Березень 2005 Апеляційний суд Києва поновив Олександра Кутах на посаді ректора КУЕТТ.

Рішення суду є для його формального виконання Мінтранс повинен підписати

наказ про відновлення Кутах на посаді. Про що суд і повідомив Мінтрансу у виконавчому листі.

Але Червоненко такий наказ не підписує. Мовляв, у рішенні суду замість "Міністерство транспорту та зв'язку" написано просто "Міністерство транспорту".

Що думає з цього приводу новий міністр, невідомо. Всі спроби

Олександра Кутах, як представника тієї частини вузу, яка хоче домогтися повернення нормальної і, головне, перспективної життя для університету, потрапити до нього на прийом у "справі КУЕТТ" виявилися марними. Міністр не приймає. Інші чиновники відомства рангом нижче виразних відповідей не дають, натякаючи, що все має вирішити міністр, до якого, повторимо, що не пробитися.

Так що, справу, розпочату Кірпою, поступово перетворюється на справу Кирпи-Червоненко.

Що залишається припустити? Може, новому міністру не хочеться віддавати той ласий шматочок, на який замахнувся його попередник? Але, якщо старої влади було наплювати на думку студентів (через що, власне, ця влада і програла), то нова влада поки що не наважується повторити спробу.

І вичікує.

Той же корпус КУЕТТ поруч зі станцією "Київ-Волинський" Південно-Західна залізниця

дорога і рада б прибрати до рук, та поки що побоюється хіба мало що ці

буйні студенти можуть викинути. У грудні ті вже налякали чиновників

страйком. Зате на вищому рівні налаштовані вже впевненіше так, що

навіть рішення суду не виконують. Після короткого затишшя при переході влади з рук в руки боротьба за привабливу територію в транспортному центрі Києва може спалахнути з новою силою.

Цілком може бути, що нова влада тут ні при чому. Євген Альфредович, приймаючи справи на транспорті, міг просто не звернути уваги на такі

дрібниці. Ну так "Грані Плюс" нагадують рішення суду необхідно виконувати.

І вуз поверне собі студентів, залізниці та інший транспорт отримають фахівців, а Мінтранс зможе доповісти Президентові про виконання ще одного пункту програми "Чисті руки".

Павло СОЛОДЬКО, ГРАНІ