Міністр Ніколаєнко ховається від судових виконавців

Курйоз спровокував судовий конфлікт, що розгорівся між Міністерством освіти і приватним вузом. У жовтні 2006 року Міністерство освіти і Державна акредитаційна комісія прийняла рішення не видавати майже 5 тис. дипломів випускникам МАУП з суто політичних причин. Академія оскаржила це рішення в кількох судових інстанціях і виграла суперечку, проте коли справа дійшла до видачі, в Мінобраз просто вирішили сховатися. А заодно привселюдно заявили, що ніякого судового рішення в очі не бачили і виконувати його не мають наміру.

Майже рік тривав розгляд справи Господарським судом м. Києва, який, врешті-решт, постановив 6 червня цього року дипломи видати. У ході розгляду на одну чашу суддівських терезів було кинуто обмеження дипломної квоти МАУП адміністративним рішенням чиновників, на іншу - неможливість отримати свідоцтво про вищу освіту тисячами випускників. Суд вирішив, що конституційне право громадян на освіту, які виконали всі умови для його отримання, куди важливіше, ніж бажання міністерства обмежити діяльність не сподобався йому ВНЗ.

У МАУП розповідають, що судовий розгляд відповідач затягував, як міг. У хід йшли різні процесуальні хитрощі від пропуску засідань до залучення суду в суперечку навколо несуттєвих обставин. Наприклад, представник Міносвіти Ігор Сидоров пустився в просторові юридичні суперечки про те, чи буде наказ у разі скасування "недійсним" або "недіючим" .... вважаючи цю юридичну казуїстику питанням, принципово важливим для судової тяганини.

Отримавши "по носі" у судовому розгляді, Міносвіти від ідеї позбавити студентів МАУП дипломів не відмовилось. За інформацією Секретаря Наглядової ради МАУП Василя Короткіна юристи ВУЗу неодноразово інформували міністерство про судове рішення. Але відповіді маупівці так і не дочекалися. Ні від міністра Станіслава Ніколаєнка, ні від його зама по "вишці" Василя Шинкарука, на ім'я яких відправлялися відповідні листи. Відсутність реакції міністерства не узгоджувалися з тим, що, програвши в ході судового розгляду, чиновники не потурбувалися тим, щоб оскаржити рішення суду у відведений для цього процесуальними нормами строк. При цьому в МАУП стверджують, що, через майже місяць після винесення судового рішення, в міністерстві їх представникам натякнули, що "нагорі" вирішили "йти до кінця" і дипломи не видавати. Пропуски процесуальних строків пов'язані, швидше, з розумінням, що і наступну по ієрархії судову інстанцію не вдасться переконати в пріоритеті дій (чи точніше сказати - бездіяльності) влади над освітніми правами громадян. Або - що виглядає куди більш правдоподібним - із звичайним головотяпством чиновників, що відповідають за "розбірки" з найбільшим приватним ВУЗом України.

Однак в умовах прийнятого судового рішення єдиним способом не давати студентам дипломи залишилося попросту не виконувати його, ніж у міністерстві, за всіма ознаками, і турбувалися.

Відсутність реакції на звернення до міністра Ніколаєнка та його заму змусило МАУП звернутися в департамент виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. Тепер при відсутності реакції на офіційне повідомлення має настати фаза "принудиловки". Яка в тому числі чревата відповідальністю для вищих посадових осіб, що противляться виконанню рішення. Зокрема, для того ж міністра Станіслава Ніколаєнко. Так, за словами Василя Короткіна, "згідно із Законом МОН або виконає рішення добровільно в 1-2-тижневий термін, або - у разі відмови - міністр Ніколаєнко буде обкладений двома адміністративними штрафами, після чого проти нього буде порушено кримінальну справу, і він вже ніколи не зможе працювати на керівних посадах, тим більше на держслужбі, а в гіршому випадку і тюремний термін - цілком реальна перспектива ". Щоправда, за чутками, ці погрози від Виконавчої служби та Прокуратури Станіслав Ніколаєнко, який улаштував незаконну гру, вже знає як уникнути - попросту відсиджуватися у відпустці, зараз плановому, а пізніше - як один з учасників передвиборної гонки від СПУ, в якості "цапа відбувайла" призначивши свого в.о.

Як може відомство, відповідальне за архіважливо сферу соціального організму - утворення, керуватися подібними методами - питання, мабуть риторичне. Схоже, інтриги, порушення законів і прав громадян - це практика зі звичайного трудового розпорядку соціалістичного політикана Ніколаєнко. Він просто виконує свої завдання, і поламані долі йому - не перешкода.

Більше того, днями Міністерство поширило досить цинічна заява, що ніякого судового рішення вони не отримували, а якщо і отримають, то виконувати його не будуть. Далі цитуємо за текстом заяви чиновників від освіти: "Чинне законодавство не містить будь-яких винятків, які можуть бути підставами для видачі дипломів понад встановлений ліцензійного обсягу, у тому числі і судових рішень". Як відомство, що відповідає за "уми і душі" учнів та студентів, може відверто наплювати на суд, - питання також з розряду риторичних.

Тільки навряд чи це їм так просто зійде рук. Якби тільки мова йшла про державні гроші або матеріальних цінностях, які течуть невідомо куди, що направляються чітким керівництвом урядових чиновників. На жаль, поки перед цими масовими явищами, за рахунок яких живе, приспівуючи за високим парканом, вітчизняний чиновник, суспільство беззбройним. Але в даному випадку мова йде про живих людей. Яким влада в особі апаратника Станіслава Ніколаєнка, м'яко кажучи, наступила на хвіст. А якщо говорити взагалі без натяків, то створила труднопреодолімие перешкоди не тільки для реалізації їх права на освіту а й, як наслідок, права на працю і її гідну оплату.

Бездипломних, волею міністра Ніколаєнка, випускники представляють кілька тисяч виборців, у яких є родичі, друзі і знайомі, і які напевно стануть ідеальною активною групою, здатною ще більше зіпсувати і без того впав рейтинг соціалістів. Враховуючи сьогоднішній стан СПУ, історія з невидачею дипломів здатна остаточно поховати перспективи соціалістів "вирулити" з ями політичного маргінез, в яку партію загнали як невдалі спікерські гамбіту, так і "творча" діяльність міністрів-соціалістів - Миколи Рудьковського-"фосфорного" і Станіслава Ніколаєнка - "просвітителя".

Олександр ТЕМНИЙ