До-еха-нурі-лись!

Свіжий факт, озвучений буквально всіма програмами новин центральних ТВ-компаній, але не отримав ні належного осмислення, ні тлумачення: Київ по Стомость життя, перемістився серед європейських столиць з 54-го на 21-е місце. Тепер жити в ньому так само дорого, як в Римі чи у Відні. Напевно, ця новина складе особливу гордість киян, більше за інших прагнуть на всіх парах в'їхати в єдину Європу.

Мені як людині, бував у Києві наїздами, наприклад, невтямки, чому пампушки з часником до борщу стоять тут чотири гривні, а не, як у нас, - п'ятдесят копійок? Напевно, тому, що я їм їх у столиці. Але тоді напрошується ще питання: у нас (назва міста не має значення) вартість проїзду у маршрутних таксі підняли до півтора гривень, а в київському в метро, ??в якому добиратися швидше і так же некомфортно, вона складає всього п'ятдесят копійок. Дурість, та й тільки?

Ні! Цих двох незначних прикладів достатньо, щоб серйозно говорити про пануючу в нашій країні повної економічної розбалансування і тотальному тиску на економіку політики (читай - "популізму"), анархії і кланових монополій. Тому, і це очевидно, що пампушки повинні коштувати дешевше, а проїзд - дорожче. Про це можна написати філософський трактат або провести серйозне науково-економічне дослідження. Але головні редактори вважають, що читачеві мало цікаві такі теми, що їм, тобто вам, подавай "смаженого".

Редакторам видніше, хоча з першого погляду вони теж, начебто, нормальні люди. Простим їм, в метушні редакційних справ вони, напевно, просто не помічають, що крім 1-го дня в місяці є ще 30-е і 31-е числа. Коли любителі "смаженого" заглядають в гаманці і з досадою, що переходить в роздратування, і накопичується все більше озлобленням виявляють, що грошей не вистачає не те, що на покупку газет або оплату Інтернету, а й на соняшникову олію. А Аннушка вже його купила, "і не тільки купила, але навіть і розлила".

Повернемося до буденного. До п'ятдесятивідсотковою подорожчання вартості проїзду в маршрутних таксі в місті Н. Обгрунтуванням цього вже доконаного факту служить папірець, приклеєна на видному місці в кожному мікроавтобусі. На ній написано: "Наказ по підприємству". Я не працюю в цьому підприємстві і тому, ясна річ, наказ на мене не поширюється. Але він поширюється на водія. І тому він, як правило, в грубій формі пропонує мені чи комусь, теж "розумнику", допершему щодо сили дії наказу, вийти. Часом, кажучи сухою мовою міліцейського протоколу, це супроводжується "застосуванням фізичного впливу". Горді, а вони зустрічаються, дають здачі.

Так що ж призводить суб'єктів найпростішого, здавалося б, побутового конфлікту, до відвертого мордобою? Папірець, прикріплена на видному місці в кожному маршрутному таксі?!

Пам'ятаючи настанови редактора, не буду розтікатися думкою по древу. Обмежуся констатацією. За "папірцем", вивішеній в таксі, варто монопольну змову автоперевізників, провідний до нагнітання серйозного соціального конфлікту. А спровокував його, причому, абсолютно свідомо, комфортна людина Юрій Єхануров, наш, вже чи не пригадаю вкотре, "відставний" прем'єр-міністр. Це його уряд дозволив перевізникам самостійно піднімати ціни. Правда, з уточненням: за погодженням з місцевими органами самоврядування. Але поки поради, зайняті на місцях створенням коаліцій, дійдуть до цього, а потім розберуться з формулюванням "наказу по підприємству": "у зв'язку з подорожчанням цін на пально-мастильні матеріали та запчастини" (?!) - Багато води витече в Дніпрі. Як і грошей з наших кишень. Ніхто за це покараний не буде, як і грошей, ніхто нам не поверне. Наступний співпадає з 2004 роком цикл сонячної активності трапиться лише через сім років. Так що, народ побурчіт-побурчіт і розійдеться, припускають наші політики різного штибу. Подумаєш, обібрали в черговий раз? Ач дивина!

Не мною сказано, що в краплі роси, як у дзеркалі, відбивається весь Всесвіт. Події, які передували Дню Конституції, до речі, як і вже наведені тут приклади з нашого буденного життя, - чергові тому свідоцтва. Що відбувається зараз у Верховній Раді? Спроба захоплення влади силовим шляхом через парламент. Абракадабра якась! Ні, ви тільки вдумайтеся? "Силовим шляхом через парламент"!

Але як інакше назвати блокування роботи ВР аж до прийняття ультиматуму "біло-блакитних", а в іншому випадку - її розпуску? Звідки така незговірливість і категоричність? Від відсутності демократичних традицій, від безкультур'я, від панського зневаги до думки більшості і глибоко вкоріненого почуття вседозволеності, коли за законом живуть усі, а свої за "поняттями". Бути може, це згущення фарб? А більше п'ятнадцяти тисяч чоловік, які протестували за найбільш "скромним" підрахунками в той же день проти політики "помаранчевого" уряду Єханурова на ще вчора тільки помаранчевому Майдані? Це теж згущення? А те, що вони виявилися "в потрібний час у потрібному місці" - проста випадковість?

Не потрібно особливої ??прозорливості, щоб зрозуміти - все це прекрасно розіграний сценарій. Поки тільки демонстрації сили і можливостей. Але спроектувати його на екран, розмірами мало не в половину країни, як і спровокувати, буде нескладно. Причому, досить швидко. Якщо продовжити - не без активної допомоги "засланих козачків" у вищих ешелонах державної влади - посилювати важке економічне становище людей і нагнітати і без того непросту політичну обстановку невизначеністю з урядом і жорстким протистоянням у парламенті і на місцях.

Схоже, "любі друзі" загралися настільки, що вже не в силах контролювати ситуацію. Якщо, звичайно, це не диявольський за своїм цинізмом і зраді задум. Саме цього задуму, ймовірно, побоюється БЮТ, судячи з наполегливості, з якою прихильники газової принцеси домагаються "пакетного" та відкритого голосування в парламенті.

Але распоясавшимся політиканам, як з одного, так і з іншого боку, потрібно дати по руках. І зробити це необхідно вже найближчим часом, поки не пізно. Єдиний метод - все той же, економічний, що і з "Криворіжсталь". Показати, хто в домі господар! Не випадково адже днями знову прорізався голос змовкли було на час прихильника союзу з "регіоналами" і переконаного борця з тимошенківської програмою "Повернення вкраденого" Олександра Пасхавера, радника президента з економічних питань. Хоча, хто зараз за законом може очолити хрестовий похід за правду? Аморфний, все очікувальний, щоб "і вовки були ситі, і вівці цілі" президент? Сьогодні істина, як ніколи, подібна чорній кішці в темній кімнаті.

Зрозуміло, що "старі" профспілки, по-ленінському десятиліттями іменували себе "школою комунізму", накрав за цей час мільярди народних грошей, швиденько перекваліфікувалися в підручних "олігархізму". Їх босам не звикати по-холуйськи гнути спини, жирові відкладення надійно захищають хребет. Але не в одних же продажних профспілкових босів справу. Обурення людей спровоковано не їхні закликами і нездійсненними при будь-якій владі вимогами, а обвальним обрушився на голови простих людей підвищенням цін. Скажіть, що готує наступникам глава уряду, який напередодні своєї остаточної відставки проводить такі, з дозволу сказати, "заходи", а, заодно, оголошує на всю країну про можливі, а може бути і ні, підвищеннях цін чи не до закінчення року? І як його після цього називати? Підкажіть, будь ласка, літературне визначення. У мене в запасі залишилася тільки ненормативна лексика.

Сергій Колосов , незалежний журналіст