Що нам новий Митний кодекс готує?

Не встигли утрясти хвилювання з новим Податковим кодексом, як настала пора кодифікувати ще один пласт суперечать один одному, розкиданих по різних органів норм. Йдеться про Митний кодекс, прийнятому в новій редакції 3 листопада 2011

Справа в тому, що прийняття цього кодифікованого акту не знаменувалося акціями протесту і широкого резонансу не отримало: досі займатися імпортом та / або експортом міг дозволити собі тільки дуже впевнений у своїх силах український підприємець, яких традиційно не дуже багато в нашій країні. Загалом, сам факт уніфікації норм, успішно суперечили один одному довгий час, вже є приводом для позитивної оцінки нововведення, не кажучи вже про існування прямої залежності відтоку інвестицій з України від небажання інвесторів вирішувати проблеми з митницею.

Водночас, в брокерських колах існує думка, що новий Митний кодекс призведе до монополізації імпорту певних категорій товарів, і в результаті - до витіснення з ринку дрібних імпортерів, в т. ч. за рахунок розширення контролюючих функцій митниці. Крім того, регулювання цін на товари і раніше буде здійснюватися митними органами.

Митниця, нарешті, дала добро (http://sug.kiev.ua/articles.php?id_article=4243) , але добро чи це, з ходу не скажеш: на сьогоднішній день можна лише констатувати ряд об'єктивно позитивних змін.

Зокрема відповідно до ст. 94 нової редакції МКУ, час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 до 4 робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Згідно ж ч. 3 ст. 89 МКУ, митний орган зобов'язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного зафіксувати в автоматизованій системі митного оформлення факт і час подання митної декларації та документів, необхідних для митного оформлення.

У разі електронного декларування та ж норма гарантує можливість отримання від митного органу повідомлення про дату і час отримання ним електронної митної декларації. Ненадання такої можливості кваліфікується як бездіяльність, яка може бути оскаржена відповідно до глави 3 ТК. Водночас практика показує, що повне оформлення товарів може займати до п'яти тижнів у зв'язку з широкими можливостями уповноважених осіб щодо збільшення строків митного оформлення.

Граничний термін експертизи товарів не визначений, а результати незалежної експертизи, оплаченої фізичною або юридичною особою відповідно до ст. 535 МКУ, не є обов'язковими для посадової особи митного органу. При цьому посадова особа може винести відповідну постанову про свою незгоду з результатами експертизи та призначити повторну процедуру. Не вирішена в новому Кодексі і проблема оцінки митної вартості товарів. Ціна на певну категорію товарів вноситься до митної базу, за якою потім оцінюють товар незалежно від його реальної вартості. Так було і так - на жаль! - Буде. Тобто митний орган може, наприклад, порахувати, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинула на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. І тоді можна скільки завгодно проводити цінову експертизу договору з постачальником шляхом залучення експертів за власні кошти та оскаржити рішення митного органу про коригування митної вартості оцінюваних товарів, але в чотири обіцяних робочих години це навряд чи вкладеться.

Водночас в новій версії ТК визначено вичерпний перелік документів, які інспектор може вимагати при визначенні митної вартості, - їх кількість істотно скоротилося. Крім того, митна акредитація втратила свою значимість при оформленні: якщо зараз підприємство зобов'язане розмитнювати товар тільки на тій митниці, на якій акредитовано, то після Нового року, коли новий ТК набуде чинності, можна буде скористатися будь-яким митним пунктом на території України.

Що стосується товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, то згідно з умовами такого ввезення, визначеними ст. 399 МКУ, сумарна фактурна вартість відповідних товарів, за винятком підакцизних, що ввозяться в ручній поклажі та / або у супроводжуваному багажі, не повинна перевищувати 1000 євро, а загальна вага - 50 кг. У цьому випадку такі товари не підлягають письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами. Якщо товари в обсягах, що не перевищують встановлених обмежень, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в країну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10% і ПДВ.

Якщо ввезені товари підлягають держреєстрації на території України, вони також підлягають письмовому декларуванню, хоча і звільняються від оподаткування митними платежами.

В остаточній редакції Митного кодексу вціліло давальницька сировина: немаловажний нюанс для швейних підприємств. Ще - декриміналізована контрабанда. Якщо раніше імпортер міг накликати на свою голову серйозні неприємності, банально помилившись при заповненні декларації, то тепер чинити на нього тиск стане не так-то просто. Щоб ускладнити життя такому імпортеру, митнику доведеться проявити трохи більше кмітливості, і хоча це краще, ніж нічого, питання про зловживання владою і раніше актуальне.

Катерина Бутовченко , "Судово-юридична газета"