БЮТівські крокодилячі сльози

Минулого тижня, я вкотре змогла переконатися в силі і мощі БЮТівського піару і популізму. Новинні агентства навперебій поспішали донести до народу радісну звістку про те, що депутати від блоку Тимошенко пропонують парламенту прийняти закон про визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. І в цьому немає нічого дивного і нелогічного.

Адже тільки минулого тижня Тимошенко з хлібом да сіллю радо приймала Володимира Володимировича Путіна і заразливо сміялася над його жартами про чинного українського Президента. Про що не забули згадати всі ті ж всюдисущі новинні агентства: "Тимошенко принизила Україну своїм хихиканням", "У Тимошенко знайшли комплекс неповноцінності", "Саакашвілі: жарти Путіна є образою російського народу і України", "Ульянченко розповіла про неповагу Тимошенко до України" і т.д.

Природно, тимошенківські піар-технологи тут же зачули, що пахне смаженим, і швиденько вирішили виправитися в інший бік, спробувавши проштовхнути закон про воїнів УПА до Верховної Ради. Народ адже чого вимагає? Хліба і видовищ. Чого вимагає український народ окрім хліба? Офіційного визнання воїнів ОУН УПА, зведення Бандери в ранг Героя України та інтеграції в Європу - на Заході. Російської мови, як другої державної, братання з Росією і Януковича Президентом - на Сході. Прогнувшись перед східною частиною електорату, БЮТ вирішив не ображати і західний.

А закон-то популістський до мозку кісток ... Зокрема, розписаному на 4 листа, БЮТівці пропонують, цитую:

- Уважити воїнів УПА, їх мужність і сміливість у протистоянні окупаційним режимам нацистської Німеччини та СРСР, пам'ятаючи про жорстокі та нелюдські політичні системи фашистського і комуністичного тоталітарних режимів з метою громадянського примирення в українському суспільстві і для відновлення історичної справедливості;

- Визнати державі Українську Повстанську Армію воюючою стороною у Другій світовій війні за критеріями, визначеними для воюючої сторони в Додатку до "Міжнародної конвенції", прийнятому в місті Гаага 18 жовтня 1907;

- Визнати воїнів УПА, які брали участь у національно-визвольній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та / або які проводили збройну боротьбу із тоталітарним режимом СРСР за відновлення незалежної Української Самостійної Соборної Держави, учасниками бойових дій і присвоїти їм відповідний статус;

- Надати пільги колишнім воїнам УПА, передбачені законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як для учасників бойових дій;

- Забезпечити наукове вивчення та поширення історичної правди про роль Української Повстанської Армії в національно-визвольній боротьбі за свободу і незалежність Української Самостійної Соборної Держави шляхом проведення відповідних роз'яснювальних та просвітницьких робіт, висвітлення в ЗМІ, організації виставок і музеїв, вивчення в школах і ВУЗах, проведення конференцій і семінарів.

Не забули шановні народні обранці докласти до законопроекту і пояснювальну записку на 5 сторінок, в якій йде мова про подібне європейському досвіді, про необхідність негайного (!) Прийняття закону про воїнів УПА, бо, мовляв, протистояння між ветеранами СРСР і УПА тільки загострюється з роками ... Так і хочеться запитати: де ж ви раніше були, защітнічкі???

Ну да ладно, краще, що називається, пізніше, ніж ніколи. Набагато більш розчулює чисто практична, а точніше, фінансова сторона питання. Як відомо, якщо законопроект передбачає бюджетні витрати, супровідні документи до нього повинні містити дані про обсяги додаткового фінансування. Те, що введення додаткових категорій пільговиків такі витрати неминуче передбачає - сумніву не підлягає. Так ось з цього приводу в пояснювальній записці є прекрасний пасаж: "підрахувати їх ( потенційних пільговиків - Авт. ) кількість сьогодні, як і необхідні фінансові асигнування, практично неможливо ".

Тобто, читаючи між рядків: дайте грошей, скільки - не знаємо, тому чим більше - тим краще; відзвітувати не зможемо - кількість адже невідомо!

От уявіть собі ситуацію: приходить молодий волонтер в благодійну організацію, яка займається ... ну, скажімо, безкоштовними поставками ліків для незаможних. Приходить і каже: хочу, мовляв, добру справу робити, людям похилого віку ліки приносити. Можу весь свій квартал на себе взяти. Йому кажуть: чудово! а скільки там бідуючих строків і що їм треба? А він відповідає: а я не знаю, і порахувати неможливо, так що ви дайте всього і побільше, щоб усім напевно вистачило!

Як ви думаєте, за якою адресою такої "волонтер" відправиться в першу ж хвилину? Ось-ось. А наші законорожателі не соромляться прямо пропонувати подібне в масштабах цілої країни, прикриваючись при цьому боротьбою за права учасників війни. Гидко, саме менше.

Однак продовження банкету виявляється ще більш чарівним. Наступна пропозиція пояснювальної записки говорить: "Враховуючи це, пропонується ввести закон в дію з початку нового бюджетного року і передбачити додаткові витрати в Державному бюджеті України на 2011 рік".

Тобто ввести закон в дію (з цілком реальними пільгами - бо інакше який сенс?) Пропонується вже буквально зараз, а витрати в бюджеті передбачити тільки в 2011 році. Я не фахівець у галузі фінансів, але мені чомусь здається, що чогось тут недогледіли ...

А може, законопроект спочатку складався з розрахунком на виліт в трубу ще на читаннях у бюджетному комітеті? Не виключено і це, бо в такому випадку заздалегідь програшна начебто ініціатива перетворюється на потенційний інструмент піару. Мовляв, ось ми такий чудовий закон намагалися прийняти, зрівняти нарешті учасників національно-визвольної боротьби в правах з радянськими ветеранами, визнати їх заслуги ... а злі вороги цього не дали! І хто після цього москальський наймит?

А що сам закон косою, як три зайця - це справа десята. Чи буде вникати в такі тонкощі вуйко з полонини або бритоголовий молодик з червоно-чорній емблемою на рукаві? Зате яка політична сила єдина виступила з таким нібито дуже потрібним і своєчасним законом - вони запам'ятають чітко. Уж в методах своєї роботи політтехнологи Тимошенко ще не дали приводу сумніватися.

Що особливо приємно - такий поворот подій ще й автоматично позбавить як від відповідальності за його виконання перед західними регіонами, так і від косих поглядів зі Сходу. Не відразу. Але позбавить. Чи то ще прощалося ...

Ну та Бог з ними, з бюджетним коштами - гроші, як відомо, прах, та й у перший раз розтягнуть, чи що? Бог з ним, і з піаром. Але раптом ж не в цьому справа - раптом і справді герої-патріоти (ось список цих гідних людей: депутати Косів, Швець, Денькович, Курпіль, Гудима, Ковзель, Шустік, Макієнко) щиро перейнялися долею сивого строків, колишніх воїнів УПА, і абсолютно безкорисливо вирішили кістьми лягти, але випросити у держави для них пільги та всенародне визнання ...

Перечитала попередній абзац. Смішно. Ну не буває в нашій країні ТАКИХ збігів: щоб якраз перед президентськими виборами, та після взаємних реверансів з північно-східним володарем труби - і РАПТОМ, без будь-якого зв'язку з цими обставинами ...

Законопроект, що працює на БЮТ вже самим фактом свого внесення, найменше схожий на безкорисливу турботу або відновлення історичної справедливості. Він нагадує сльози, які, за повір'ям, виливає крокодил, заманюючи свою жертву в пастку. Остерігайтеся крокодилів.