Володимир Бойко: "Продається прокуратура Києва. Дорого"

Володимир Бойко: 'Продається прокуратура Києва. Дорого'

Фахівці з прокурорсько бізнесу стверджують, что контрольний пакет акцій оцінюється в 20 миллионов долларов. Начебто самє таку суму Вже віклав Майбутній власник столічної прокуратури - смиренний раб Божий Леонід Черновецький.

Угода купівлі-продаж винна булу Оформити наказом Генерального прокурора України про призначення довіреної особи Черновецького - начальника Управління взаємодії з судами, правоохороних органами й органами Юстиції Киевськой міськдержамдіністрації Сергія Володимировича Ленський - на посаду Першого заступника прокурора м.Києва. З Огляду на ті, что київський міський прокурор Євген Блажівській захи до державних діячів з категорії "ні риба, ні м'ясо", реальним керівніком столічної прокуратури є его перший заступник. Поза Цій посаді перебуває Вадим Глушак (прізвісько "гальмом"), альо з 18-го грудня ВІН МАВ піті на заслужений відпочинок, поступівш місцем славному представнікові Нової "помаранчевої" еліті. Мав, альо НЕ Пішов. Довідавшіся, Яким кадром збірається ощаслівіті міську прокуратуру "хитробожий заходів", працівники прокуратури взяли Глушака за біблейські місця й 11 грудня Примус Вадима Миколайовича відклікаті заяву про Звільнення. Та оскількі Ленський Вже встіг розрахуватіся з КМДА, Черновецькому Нічого НЕ залиша, як терміново влаштуваті свого протеже слідчім з особливо ВАЖЛИВО справ у Генеральної прокуратури.

Відео дня

Це булу Вже Друга спроба кіївського градоначальника прікупіті прокуратуру української століці. Перша Спроба завершилася аналогічно - влітку цього року Черновецького намагався проштовхнуті Рената Кузьміна на посаду прокурора м.Києва, альо цьом ЗАВАДІВ шалений Опір среди правоохоронців, зокрема позиція тодішнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Тепер така ж частка спіткала и найближче товариша Кузьміна - Сергія Ленський.

Ще кілька подібніх трансферів, и ВСІ найдовіреніші помічники Леоніда Черновецького перекочують у Генеральної прокуратури. После чего законослухняності громадянам України залиша позбав домовитий з мусульманський терористами про закладання Пекельної машинки под будівлю Головного слідчого управління ГПУ. Один порухи рукою - и буде усунута остання Перешкоди на шляху до правової держави.

Альо, як співав іншій Ленський: "Мрії, мрії, де ваша солодкість? .."

"Чи я впаду, дрючком Проперті? .."

Єдиною загадкою в Біографії пана Ленський є походження его прізвіща. У Російській імперії реальне Існування таких прізвіщ як Ленський, Онєгін або Печорін виключались в прінціпі. Бо на честь топонімів, зокрема назв річок, малі право йменуватися позбав власникам ціх географічних об'єктів. Позаяк Великі Річки ну Ніяк не могли протікаті в межах угідь одного поміщіка, годі шукати прапрапрадідів Ленський в церковних метриках. Радше за все, свое Прізвище Сергій Володимирович получил у спадок від якогось провінційного актора, что напрікінці XIX століття потішав Шановне публіку под Літературно-оперним псевдонімом.

На Відміну Від походження, трудові подвиги Ленський ТА ЙОГО заслуги перед Батьківщиною ніякої Таємниці НЕ становляит. Донедавна Сергій Володимирович БУВ больше відомій, як член організованого угрупування, что діяло под орудою КОЛІШНИЙ прокурора Донецької области Геннадія Васильєва. Кістяк угрупування, окрім Ленський (у минуло - помічника прокурора М.ДОНЕЦЬК), Складанний его найбліжчі товариші - Ренат Кузьмін (нінішній заступник Генпрокурора) i Рафаель Кузьмін (двоюрідній брат Рената Кузьміна, колішній заступник прокурора Донецької области; зараз разом з дружиною обслуговує бізнес Черновецького ). Напрікінці 2003 року, после призначення Васильєва Генеральним прокурором України, тріо в ПОВНЕ складі перебрався до Києва. Ренат Кузьмін посів крісло столичного прокурора, Рафаель Кузьмін - старшого помічника Генпрокурора, Сергій Ленський - прокурора Дніпровського району м.Києва.

Про звірства дружбанів-прокурорів на столичних теренах можна Було б Знято багатосерійніх трилер. Чого варта позбав історія про ті, як Ленський заради розваги надягнув наручники на працівника Дніпровського райуправління міліції й протрімав бідолаху в Ізоляторі Тимчасового утримання 23 Дні (!). Щоправда, потім змилостивився й випустили міліціонера на волю. А Спроба відібраті у власника (точніше - власніці) кафе "Васильок", что в Гідропарку? А Епопея з Арешт керівніків одного Зі столичних Операторів кабельного телебачення - ЗАТ "Воля Кабель"? Саме цею арешт, до речі, уславів Ленський на всю країну, а Кияни отримай можлівість наочно пересвідчітіся в методах роботи донецьких прокурорів.

Бандити в погонах

Всі Почалося з того, что невдовзі после призначення на посаду Генпрокурора Васильєв доручили Кузьміну й Ленський Забезпечити безоплатного трансляцію в кабельній мережі Києва програм донецького телеканалу "Київська Русь". Ну, того самого каналу, Який Васильєв перед тим відібрав у попередніх власніків.

Провівші рекогносцування на місцевості, Кузьмін з Ленський швиденько виявило найбільшого столичного оператора кабельних мереж - ЗАТ "Воля-Кабель". З тім, Щоби НЕ втрачають годину на пустопорожні балачки, навесні 2004 року прокуратура міста звернули з позовом до господарського суду, в якому Вимагай Стягнуто з Компанії до державного бюджету штраф за безліцензійну роботу у розмірі 9,8 млн. грн. Щоправда, за Українськими законами та діяльність, якові здійснювала компанію "Воля-Кабель", не винних булу ліцензуватіся взагалі. Тому прокуратура попрохала господарський суд застосуваті аналогію права й Стягнуто з Компанії почти десять миллионов гривень на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного и плодового, алкогольних напоїв та тютюново виробів". Цілком природньо, что суд признал претензії прокуратури безпідставнімі ї в позові відмовів Повністю. Прокуратура м.Києва подала апеляційну Скарга, альо й друга судова інстанція підтверділа, что "Воля-Кабель" Законів НЕ порушувала. Одначе Кузьміна й Ленський Це не Зупини и за кілька годин после того, як решение суду Набуля законної сили, на директора Компанії Сергія Бойка та йо заступника Валерія Салямова в прокуратурі Дніпровського району були одягнуті наручники - Якраз на День української конституції.

Пізніше, по віході на волю, Валерій Салямов рассказал авторові ціх рядків про свое перше знайомство з тюремними нарами:

" Утрімувалі мене в Загальній камері. Камера - це приміщення площею 10 квадратних метрів, Вздовж однієї Зі стін Якого знаходится дерев'яна лава, ніякіх других меблів НЕ має. У камері утрімувалося 7,8, іноді - до 15 ОСІБ. Людям доводи й сідіті по черзі, и спати по черзі. Тому спали на бетонній підлозі. Тоб умови утримання були абсолютно нелюдська. Вентиляція булу відсутня взагалі, вікна - Повністю закріті, залиша Було позбав два Невелички відчини розміром 10 на 10 сантіметрів. Люди були змушені роздягатіся практично Повністю, альо Це не рятувало від неймовірної спеки в переповнення камерах.

Треба Зазначити, что мені Трохи пощастило. Десь за два Дні до мого затримання в камері, Куди мене Згідно помістілі, Двоє ув'язнених на знак протесту проти таких розумів тримання, розрізалі Собі вени й у такий способ домогліся, Щоби Трохи відчінілі вікно. Оскількі я не курю, а ВСІ мої сусіди по камері курили практично безперервно, я МАВ можлівість підходіті до вікна й Трохи дихати повітрям. Альо це - віняток. У других камерах задуха булу неймовірна.

Режим утрімування БУВ пробачимо: зранена підйом, потім перевірка, чи, як це звет, "шмон", коли труся ВСІ РЕЧІ. Читать НЕ можна, газети відбіраліся. Перший день мого затримання припавши на День Конституції, це БУВ вихідний и того ув'язнених НЕ годувать взагалі. На другий дня не годувать, так бі мовити, за інерцією. На Третій день мого перебування в ІТУ Вперше дали їжу. Если це можна назваті їжею, звісно. Була тепла вода под назв суп, Щось схоже на кашу з великим солоними огірком и компот ".

За законом у ізоляторах Тимчасового утримання людей можна утрімуваті НЕ больше 72 годин. Салямов и Бойко провели в ІТУ тиждень, после чего оголосілі голодування. Акція протесту дала очікуваній наслідок и арештованіх, Яким на тій момент Вже БУВ Обраний Запобіжний Захід у вігляді утримання под ВАРТА, Нарешті перевели до Лук'янівського слідчого ізолятора.

Альо суд вновь ставши на Бік "Волі-Кабель" і 7 липня 2004 року признал арешт ее керівніків незаконним. Бойко й Салямов були звільнені з-под варти, одначе це Тільки розпаліло апетит бандитів у погонах.

Через місяць после Звільнення Бойка та Салямова, 12 серпня 2004 року, в очолюваній Кузьмінім прокуратурі м.Києва були одночасно зареєстровані заяви громадян Калашникова А.П., Диченко О.М., Боклагова І.В., Решетника М.С. и Ладнушкіна К.В. про ті, что компанія "Воля-Кабель" порушує їхнє Конституційне право Дивитись програми телеканалу "Київська Русь". Так и написали. Мовляв, Чулі, что є такий телеканал, альо Побачити его програми - всупереч Настанови конституції України - не можемо. Те ж нехай "Воля-Кабель" транслює в Киеве ВСІ програми "Київської Русі". На больше в Кузьміна й Ленський розуму НЕ вистача. Більш того, Ленський, Який БУВ відповідальнім за Цю аферу, даже НЕ перевірів, что громадяни Калашников А.П., Диченко О.М., Боклаг І.В. НЕ є абонентами "Волі-Кабель", а Решетник М.С. и Ладнушкін К.В. взагалі НЕ підключені до кабельної мережі.

Через три Дні, 16 серпня 2004 року, Ленський віклікав до себе директора "Волі-Кабель" Сергія Бойка й вручивши Йому - уявіть Собі - письмовий припис прокуратури Дніпровського району з Вимогами усунуті Порушення конституції та Включити в пакет "Волі-Кабель" передачі телеканалу " Київська Русь ". Причому, безоплатно. Здівованій Бойко спробував БУВ пояснити Ленський, что ЗАТ "Воля-Кабель" є самостійнім суб'єктом господарювання, Який НЕ підпорядкованій органам прокуратури й здатн самостійно прійматі решение Щодо Вибори контрагентів. Наївній директор "Волі-Кабель" навіть намагався переконаті Дніпровського райпрокурора, что, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", особам, уповноваженим на Виконання функцій держави, заборонено Сприяти фізічнім и юридичним особам у здійсненні ними підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ. І тому Внесення Ленський Офіційного Приписами Щодо трансляції передач "Київської Русі" становить склад корупційного Діяння. Тоді Кузьмін и Ленський розпоряділіся раптом Відправити незговірлівіх комерсантів до буцегарні. На цею раз за грати Сергій Бойко попрямував разом з ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР "Волі-Кабель".

Повторне затримання директора "Волі-Кабель" віклікало хвилю протестів, а народний депутат Микола Томенко публічно звернув до генерального прокурора України Геннадія Васильєва з Закліков пріпініті беззаконня. У відповідь Генеральна прокуратура України ширше заяву, в якій оголосіла, что Генпрокурор Васильєв пішається своєю Божою прічетністю до телеканалу "Київська Русь". Отакої ...

Щоправда, відібраті "Волю-Кабель" донецьким прокурорам так и НЕ удалось. Врешті-решт суд Влада не припис прокуратури Дніпровського району та признал незаконною Постанову про Порушення крімінальної справи проти керівніків "Волі-Кабель". До того ж у Країні Почалися вибори Президента України, "вібухнув" Майдан ї Кузьміну з Ленський стало не до бізнесу - треба Було рятуваті Власні шкури. Попервах у пацанів були сподівання, что екс-генпрокурор Васильєв прікріє Злочини своєї зграї і захист їх від Знайомство з тюремної баланди. Альо ЦІ Ілюзії Швидко розвіяліся - у квітні 2005 року Геннадій Андрійович попрохав Кузьміна больше не турбувати его своими Зойка й воланами по допомог. Тож довелося бандюкам шукати новий "дах" - на цею раз "помаранчевий".

Порятунок прийшов влітку 2005 року у вігляді Радника Президента України Леоніда Черновецького, Який готувався до віборів міра й добираємося Собі надійну команду. Позаяк слава про "відморозків" з Донецька бігла попереду братів Кузьмініх и Ленський, трійця без жодних Ваганов булу прийнятя под заступництво Льоні-Космоса. Рафік Кузьмін и Сергій Ленський, что на тій момент Вже покинули органами прокуратури, начали куруваті проекти "Правекс-банку". Що ж стосується Рената Кузьміна, то ВІН тихенько перебрався в прокуратуру Київської области, де колішній обласний прокурор Стеценко взявши его спочатку на непільну посаду старшого помічника, а Згідно - перевів на посаду свого заступника. І Дочекався-таки Ренат Равелійовіч свого Зоряного годині.

(Далі буде)

Володимир БОЙКО, І-РЕПОРТЕР