Кремлівський біатлон: суддя стріляє в лижника

Якщо березневі регіональні вибори в Росії були генеральною репетицією майбутніх парламентських і президентських виборів - то це була та репетиція, на яку варто було заглянути! У цей недільний день достатньо було уважно спостерігати і зіставляти факти, щоб, подібно Еркюлю Пуаро з романів Агати Крісті, встановити повну картину злочину. За дев'ять місяців до виборів в Думу і рік до виборів президента - характер майбутнього виборного шоу визначився остаточно.

Репетиція стала масштабною - у повному складі трупи, на головній сцені, і при всіх декораціях. Вибори пройшли - в один день - в 14 регіонах, з населенням близько 30 мільйонів чоловік (майже третина населення країни!). Громадяни голосували всюди - від південного сільського Ставропілля до північного промислового Петербурга. Картину цих виборів можна вважати універсальною для Росії.

Насамперед, стало ясно, що, у міру успішного будівництва "суверенної демократії", російська демократія майже позбулася демосу.

Навіть офіційно явка виборців не дотягла до 40%, тобто чи не дві третини виборців відмовилися від свого права вибору! Ще гірша картина виглядає, якщо поглянути на окремі регіони - в самих культурно і промислово розвинених районах явка на вибори виявилася ще нижче. У Петербурзі, Ленінградській, Московській, Мурманській областях вона виявилася лише 30-33%. Низькою вона була також у промислово потужних Самарській і Вологодської областях. Загальна безрадісна картина виявилася дещо скрашена тільки сільськими та південними регіонами, такими, як Дагестан (80%), або Орловська область (55%), де все ще сильні страх перед начальством і радянська звичка голосувати.

Навряд чи відмову голосувати означає достаток народу своїм життям. Швидше зіграли роль чинники, про які нижче.

Перший з них - все більш абсурдний і несправедливий характер виборів у Росії, що перетворилися на своєрідний "кремлівський біатлон" - коли лижник стріляє в мішень, а суддя - в лижника.

За останні роки Кремль звів неприступні бастіони на шляху політичних сил, бажаючих брати участь у виборах. Стіну терміново наростили по висоті - з 5 до 7 метрів (відсоток необхідний для проходження до регіональних парламентів - такий же буде на виборах в Думу). А також в товщину - багаторазово зросли виборчі застави - сума, яку партія або кандидат повинні внести для реєстрації на виборах - так в Петербурзі заставу для партії був збільшений до фантастичної суми більш ніж в три мільйони доларів! Крім того, різко посилені вимоги до підписів, зібраних на підтримку партій - що полегшило, наприклад, задачу відсторонення від виборів в Петербурзі популярного там "Яблука".

У результаті в березні був поставлений абсолютний рекорд відсторонення партій і кандидатів від участі у виборах - з 135 заявлених партійних списків було "відсіяли" 44. Так третину лижників була відстрілялися суддями вже на першому вогневому рубежі. Чи треба уточнювати, що відсіванню піддалася лише опозиція - кремлівські фаворити: "Єдина Росія" Гризлова, "Справедлива Росія" Миронова, ЛДПР Жириновського і КПРФ Зюганова - були зареєстровані всюди. Решта 10 з 14 партій, які намагалися брати участь у виборах, зіткнулися з масою проблем.

Другий фактор - подальше штучне звуження поля "легальних" політичних сил і розширення - "нелегальних", по суті - заборонених Кремлем, до участі в політичній боротьбі, насамперед - у виборах.

Не можна не помітити, що в березневих виборах не зміг взяти участь широкий спектр впливових політичних сил, представлених, зокрема, такими відомими і популярними в країні політиками лівого, ліберального, і навіть націоналістичного спрямування, як Гаррі Каспаров, Дмитро Рогозін, Михайло Касьянов, Ірина Хакамада, Сергій Глазьєв, Володимир Рижков. За ними та іншими де-факто забороненими політиками стоять тисячі прихильників і мільйони виборців, - яким не за кого тепер голосувати. Всі ці політики безуспішно намагалися зареєструвати свої політичні партії, а Володимир Рижков, який очолив 2 роки тому Республіканську партію Росії (РПР) - скоро її, мабуть, позбудеться - уряд вже подав до Верховного Суду позов про ліквідацію РПР - "за порушення законодавства про партіях ". Більше того - тепер всі ці опозиційні лідери і сили оптом зараховані Кремлем в "екстремісти" - мало не в російську "Аль-Каїду".

Партії ж з кремлівського городу все більше набувають загальний - характерний казенно - казармений смак.

Всі вони - від комуністів до новоспечених "есерів" - за "вертикаль влади" і "стабільність". Всі вони - від ЛДПР до "едросов" - проти "підступів Заходу", і навіть підписали на цей рахунок спеціальне міжпартійну угоду, пообіцявши дружно тримати єдиний зовнішній фронт оборони проти іноземців, наприклад, коли мова піде про міжнародний контроль майбутніх думських і президентських виборів . Всі вони уникають критики президента Путіна, а якщо й критикують - то не його, а "окремі недоліки" в роботі Уряду Фрадкова, і окремих же міністрів - начебто нещасливого Зурабова.

Меню російської партійно-політичної системи становлять сьогодні кремлівські шеф-кухаря. Це меню все більше нагадує мені нашу студентську їдальню радянських років - у середу порожні щі, в четвер - спинка минтая. Радянська столовка з кривими алюмінієвими виделками, в якій голубець не відрізниш від біфштекса - обидва з огидним запахом і смаком - чи треба дивуватися, що зал з застеленими липкою клейонкою столами стрімко порожніє?

Виборець позбувся і права на протест - влада завчасно прибрали з бюлетенів графу "проти всіх", а на предмет масової втечі громадян від сумнівної продукції кремлівських кашоварів - зняли мінімальний бар'єр явки на вибори.

У цьому кухонному чаду зовсім маловажним здається питання про те, чого більше з'їли ті нещасні, які в холодний березневий день забрели все ж у нашу "суверенну" столовку. Чи так важливо - замовили вони більше голубців ("Справедлива Росія"), або ведмежих мов ("Єдина Росія")? Випили більше горілки "Більшовик" (КПРФ) або отруйно-жовтого лимонного морсу (ЛДПР)? Зрештою всі ці "переможці" березневих виборів ("ЕР" в середньому по країні - 46%, КПРФ - 16%, "СР" - близько 15%, ЛДПР - 9%) - були відібрані Кремлем як головні учасники синтезованої зверху партійної системи в силу їх лояльності та близькості їх ідеологічних позицій лінії керівництва країни.

"ЕР" і "СР" - прямі створення Кремля, що підтвердилося негайно після підведення підсумків виборів - після "жорсткої боротьби" на виборах в Пітері лідер переможців Борис Гризлов люб'язно оголосив, що лідер переможених - Сергій Миронов буде переобраний Законодавчими Зборами Петербурга на новий термін до Ради Федерації (така от опозиція!). ЛДПР традиційно перебуває під заступництвом Кремля, відповідаючи йому взаємністю. І навіть комуністи останнім часом потрапили в фавор влади, граючи, мабуть, важливу роль "запобіжного клапана" для зростаючих протестних настроїв населення. Локальний успіх СПС (пройшли у п'яти регіонах, середній відсоток по країні - близько 7%) залишив питання про майбутнє лібералів відкритим - в тому числі й тому, що є сумніви в самостійності та опозиційності цієї партії.

Головне правило "кремлівського біатлону" елементарно - переможці визначаються заздалегідь, тоді як інші потенційні переможці просто не допускаються до змагань - зрозуміло, "на законних підставах" - або ж відстрілюються по ходу дистанції - до зубів озброєними "суддями". Головний принцип сучасних російських "виборів" - зумовленість результатів при невизначеності правил гри, міняних по ходу справи до своєї вигоди Кремлем.

Цим же цілям служить і повний контроль влади над усіма впливовими ЗМІ - в першу чергу, телебаченням. Чи треба нагадувати, що на російському ТБ можна побачити лише представників "дозволених" партій, і ніколи - принципових критиків влади? Не кажучи вже про множаться "наступників", які є народу з екранів так часто, що заради них вже доводиться переривати рекламу пральних порошків і "Сникерса".

Чи варто дивуватися глибокому відразі, яке відчувають громадяни Росії по відношенню до політики, політикам, і виборам? Суб'єктивний відбір партій і кандидатів, промивання мізків підконтрольними ЗМІ, чиновницький натиск на простих обивателів, прямі фальсифікації підсумків голосування (як в Московській області і не тільки в ній), не підзвітність обраних політиків, обман на кожному кроці, брудні методи ведення боротьби - все це зробило поняття "вибори" в Росії синонімом словами "бруд", "брехня", "маніпуляція", "підкуп".

Проте, не викликає сумнівів, що в грудні Кремль забезпечить собі всецілої контроль над новою Думою, а в березні 2008 року створить найкомфортніші умови на виборах наступнику Путіна - хто б ним не був.

Як зміниться після цього російська внутрішня і зовнішня політика - невідомо. Адже Дума, тим більше обрана в таких умовах, на це не вплине. А наступник буде "обраний" і без політичної програми. Демос в "суверенних демократіях", тобто в традиційних авторитарних системах, яка відновлюється сьогодні в Росії, не повинен і не може впливати на політику. Його єдина задача - надавати влади легітимність на невільних, маніпульованим чинною владою "виборах".

Адже "суверенна демократія" - це така демократія, де все вирішує "суверен" (цар, генсек, президент), чи не так?

Володимир Рижков

Незалежний депутат Державної Думи

Співголова Республіканської партії Росії (РПР)

17 березня 2007

При підготовці статті автор використовував матеріали Незалежного інституту виборів (Нив)

Стаття опублікована в газеті "Москоу таймс" 21 березня 2007