УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як врятувати благодійність

1,9 т.
Як врятувати благодійність

Законопроект, який торкався ряд принципових положень, пов'язаних з благодійною та меценатською діяльністю в Україні, знову застряг в парламенті. Однак головні корективи в благодійні програми внесла фінансова криза - багато з них напевно закриються.

Верховна Рада відхилила законопроект 2571 "Про внесення змін до закону України" Про благодійництво та благодійні організації ". Хоча саме зараз, в умовах економічної кризи, такий законопроект міг стати чудовою підтримкою для тих, хто бажає ділитися своїми кровними із співгромадянами.

Судіть самі: лауреатами номінації "Меценат року" всеукраїнської премії "Людина року - 2008" стали Альфред Праус (генеральний продюсер проекту "Австрія - Україна без кордонів"), Володимир Філіппов (засновник благодійного Фонду мистецтв Володимира Філіппова) і Микола Рогуцький (президент Благодійної організації "Галицька ліга меценатів").

Головною своєю заслугою Альфред Праус (генеральний директор ТОВ "Австрія-Україна Туризм") вважає вдалий старт міжнародної культурної програми "Австрія-Україна без кордонів". Це "довгограючий" проект, що складається з серії культурних заходів. Кульмінацією програми став Віденський оперний вечір у травні минулого року в Колонній залі української національної філармонії.

фото прес-центр РБК-УкраїнаМеценатська діяльність пана Прауса влаштована таким чином, що він не стільки витрачає власні гроші, скільки залучає кошти на благодійність, використовуючи при цьому найрізноманітніші ресурси. Так, всі акції в рамках проекту "Австрія-Україна без кордонів" проходили під патронатом Міністерства культури і туризму України, Австрійського посольства в Україні. Проект також підтримується Європейською бізнес асоціацією, Американською торговою палатою, а також клубом LIONS (Київ). Саме на користь цього клубу, президентом якого в той момент був пан Праус, перерахували весь прибуток від оперного концерту - з метою її подальшого пожертвування на благодійні потреби.

Таким чином, програму пана Прауса, доречно було б назвати "індустрією меценатства". Можна припустити, що вона краще захищена від ринкової кон'юнктури. Та й кризові явища їй погрожують в меншій мірі, ніж багатьом іншим меценатам в Україні.

Більш серйозні проблеми у президента ЗАТ "Інтеко", засновника благодійного фонду свого імені Володимира Філіппова. Компанія "Інтеко" позиціонується як одне з найбільших підприємств України в області арматуробудування. Головні її активи - "Івано-Франківський арматурний завод", корпорація "Київська арматура" і чеська компанія "Mostro". Крім того у Володимира Філіппова інтереси в девелоперському бізнесі - він володіє частками в проекті "Паритет-Сіті". В даний час практично всі підприємства пана Філіппова переживають серйозні труднощі. Головний промисловий актив Інтеко, "Івано-Франківський арматурний завод" з осені минулого року перебуває на межі зупинки. За оцінками експертів, місячного обороту заводу (близько 2 млн. грн.) Не вистачає навіть на поточне обслуговування кредитів, які оцінюються в $ 20 млн. "Mostro" на сайті чеського Мін'юсту значиться в реєстрі підприємств, що банкрутують. Будівництво бізнес-парку "Паритет Сіті" на проспекті Перемоги в Києві (на площах раніше ліквідованого заводу "Київська арматура") вимагає серйозних інвестицій, яких, очевидно, забудовнику в умовах кризи залучити не вдасться.

На цьому тлі, перспективи його подальшої меценатської діяльності викликають великі питання. У ході інтернет-конференції Володимир Філіппов заявив, що нових серйозних проектів його фонд не планує, а збереже лише улюблені: "Київ-модерн балет" і джазовий фестиваль. При цьому життєздатність "улюблених" проектів Фонду Володимира Філіппова також туманна. Слова про те, що вони виживуть, зовсім не означають, що підприємець продовжить їх фінансування. Навпаки, мова може йти про те, що кризу вони повинні пережити самі. Або будуть змушені шукати інших спонсорів. У тому ж інтерв'ю пан Філіппов висловив сподівання, що театр, у якого, до слова, навіть немає свого майданчика, вже може виживати самостійно за рахунок спектаклів, гастролей та залучення спонсорів. "Джазовий фестиваль, підприємство теж досить самоокупним", - зазначив пан Філіппов. Хочеться вірити, хоча практика показує зворотне ...

фото Фонду мистецтв Володимира ФіліпповаЩо стосується володаря премії "Меценат року", президента благодійної організації "Галицька Ліга Меценатів" Миколи Рогуцького, то як меценат він відомий своєю допомогою Львівському оперному театру та організацією міжнародного фестивалю національних культур "Молода Галичина". Крім того, львівський підприємець підтримує рок-фестиваль "Тарас Бульба", "Галерею театральних знаменитостей", сприяє ряду українських музикантів.

Бізнес-інтереси Миколи Рогуцького зосереджені в сільському господарстві (корпорація "Артор"), а також в автомобільному бізнесі, де він є власником "Західноукраїнського автомобільного дому" (дилер "Мерседес" у регіоні). Свого часу, наприкінці 1990-х, Рогуцького вважали чи не найбільшим олігархом Львівщини, проте з часом на сільськогосподарському ринку його потіснили, та й в інших галузях з'явилися значно потужніші підприємства. Водночас оперний театр, про який піклується меценат, вимагає постійних фінансових вливань - занадто запущений.

Зрозуміло, саме економічні труднощі, викликані кризою, змушують багатьох благодійників скорочувати спонсорські витрати. У свою чергу недосконалість законодавства, як мінімум, не сприяє розвитку благодійності в Україні, скоріше навіть перешкоджає. І нарешті, самі меценати дуже по-різному ставляться до благодійної діяльності: для багатьох це щось на кшталт хобі, яке може просто набриднути. Всі ці об'єктивні і суб'єктивні причини свідчать, на жаль, про нестабільність системи благодійності в Україні.

" Ведомости "