Віддушина для Старого Світу
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Три червневі тижні обраного європейського футболу обов'язково засунуть всі інші одвічні наші проблеми на другий план. Інфляція, бензин, долар, полуниця, вакцина ... Все це і багато іншого на час стане в кращому випадку фоном. З'їзд найсильніших футбольних команд Старого Світу - занадто неординарне і рідкісна подія, щоб його можна було ігнорувати.
Звичайно, якби до списку обраних потрапила і Україна, інтерес до цієї події переріс би в ажіотаж. І на "теренах неньки" творилося б щось схоже на події дворічної давнини. Але, на жаль, різношерстої української громади на полях Австрії та Швейцарії не буде. Свою чергову "мету" ми прогавили. Залишається лише споглядати радість і розчарування інших. І чекати свого нового шансу. Хоча могло бути інакше? Чи могла національна збірна України пробитися у фінальну частину єврофоруму? Будемо відверті: все-таки немає. Мати у своїй відбірковій групі дві кращі команди останньої світової першості - занадто залізобетонний аргумент проти. Зламати який можна було або за допомогою божеського провидіння, або за допомогою найвищих бійцівських якостей та емоційного підйому. Нічого такого в арсеналі головної команди країни не знайшлося. Ми досі не можемо похвалитися перемогами над грандами. Та й перемогами над власною інерцією і "величчю" - теж. Тому там нас не те що не чекали, скоріше ми самі до цього ще не дозріли. Але це зовсім не означає, що чемпіонат Європи для українського вболівальника буде нецікавий. Тим більше що багато наших співгромадян обов'язково віддадуть свої симпатії однієї з команд, що пробилися на Євро. У цьому зв'язку найчастіше фігурує збірна Росії. Особисто мені вона нітрохи не ближче, ніж, скажімо, збірна Чехії. Однак хворіти або не хворіти за когось - особиста справа кожного. До слова, росіяни на подібних форумах аж ніяк не новачки, але досі далі групового етапу не проходили. Традиція? А тут ще забивний Погребняк травмувався да зоряний Аршавін пропустить два перші ігри. Прикро, напевно. Цікаво, що останнім часом часто порівнюють - за рівнем, звучності, рейтингу - чемпіонати світу та Європи. І порівняння ці явно на користь "наших" змагань. Хоча особисто я впевнений, що чемпіонат Європи міцніше світового форуму лише тільки за середнім рівнем команд. Того колориту, тих емоцій, які витають на мундіалях, на нашому континенті немає. Цю прогалину заповнюється іншими якостями, але це вже інша тема. Що стосується представницького складу змагань, то на що стартує чемпіонат Європи потрапили практично всі топ-команди континенту. За винятком, звичайно ж, Англії. Так, родоначальники футболу справедливо опинилися поза форуму. Але їх там буде явно бракувати. Бо це саме одна з тих команд, які вже на підсвідомому рівні асоціюються не лише з класом, а скоріше з колоритом, традиціями, хворий. Решта "вічно-великі" - на місці. І саме вони - Франція, Італія, Німеччина, Іспанія - традиційно вважаються головними претендентами на титул. Укупі з Голландією і Португалією. На їхню користь говорять і букмекерські контори, що зводять на саму вершину футбольного Олімпу Німеччину. Як вважаєте, чи не зарано? Або це свого роду аванс? Так, німці зараз виглядають непогано, але це ще не команда-зірка, тим більше - не команда зірок, не та Бундесмашина, яка не так давно змітала все на своєму шляху. Наслідки зміни поколінь німці переживають досі. І навряд чи можуть похвалитися завидною стабільністю. Проте вже на даний момент, тобто до стартових матчів - можна буде сміливо робити висновок, що хтось з явних фаворитів опиниться в прольоті. Хоча б тому, що є яскраво виражена група смерті - Італія, Франція, Голландія та примкнула до них Румунія. Невже справедливості на полі взаправду ні? А з іншого боку, є групи, в яких навіть не два фаворита, а лише один. До речі, такий вважаю "російську" групу, в якій явний фаворит - тільки Іспанія. Однак з висновками, рейтингами і ставками поспішати все одно не слід. Як показує практика останніх десятиліть, майже напевно у фінал чемпіонату Європи пробивається "темна конячка". У 1992 році такою виявилася Данія, в 1996 - Чехія, в 2004 - Греція. Більш того, датчани і греки стали переможцями чемпіонатів. Чому зараз не може повторитися подібне? Та цілком може бути, так як міцних середняків на турнірі предостатньо - від Росії та Польщі до Туреччини та Швейцарії. До слова, явних аутсайдерів на цьому форумі теж майже немає. Ну, хіба що, Австрія, що отримала право грати на чемпіонаті на правах господаря. Але так адже для господарів майже завжди створюється режим сприяння, чи не так? А ось кого по справжньому шкода, так це тих футболістів, які в силу різних серйозних причин не поїхали до складах своїх команд на Євро. Насамперед - через травми. Хорват Едуардо і чех Росіцкі, італійці Каннаваро і Оддо, француз Вієйра і голландець Бабель - вони були б як мінімум особою своїх національних команд. Але їх особи з гримасою болю ... А ще не поїхали чех Недвед, голландці Зеєдорф і ван Боммель, італійці Неста і Тотті. Вони теж могли б бути візитними картками форуму. Але від такої можливої ??місії відмовилися. Причому добровільно. І часто після їх рішень больові гримаси були вже на обличчях їх тренерів. При бажанні можна згадати і про тих людей, які були б як мінімум не зайвими на Євро, але які туди не потрапили за рішенням тренерської ради. Француз Трезеге, іспанець Рауль, португалець Маніше, росіянин Кержаков ... Але зате там будуть інші. Може, і не кращий за тих, хто опинився по тих чи інших причин за бортом, але й не гірше оних. Хтось просто молодше, хтось - швидше, а хтось - більш вдалим. І всі вони обов'язкові не будуть чужими на цьому святі життя. Який, повторюся, дозволить і нам хоча б на три тижні забути про інфляцію, вакцину та фонді Держмайна. І вже за це величезне їм спасибі ...