28 вересня • оновлено в 19:40
МоваЯзык
Блоги Світ

/ Політика

Парламентаризм в русі

Кореспондентам Бізнесу приснилося, що службовий автопарк депутатів ВР 4-го скликання налічує 190 автомобілів загальною вартістю більше $ 3 млн. *

Ось де ми не очікували наштовхнутися на завісу секретності, так це в оплоті української демократії - Верховній Раді, Спочатку ніщо не віщувало горезвісної "таємності". Нардепи, з якими довелося спілкуватися на цю тему, охоче ділилися власною думкою про те, якими мають бути службові авто "слуг народу". З їхніх розповідей ми дізналися, що замовити службову машину може кожен народний обранець. Згідно поповненню до постанови ВР "Про сміх витрат на діяльність Верховної Ради України в 2004 р." (№ 151O-1V), яке діє і цього року, депутат може користуватися службовим автомобілем 20 годин на місяць. На практиці так і виходить. Виняток становить хіба що керівництво Верховної Ради: спікер і його заступники користуються державним автотранспортом без обмежень за часом.

Мінімальний ліміт користування автомобілем влаштовує аж ніяк не всіх депутатів. 20 годин не вистачить навіть на одну поїздку з Києва в регіон. І вже тим більше депутати не можуть собі дозволити, щоб службовий автомобіль щодня забирав їх з дому і відвозив на роботу і навпаки. По можливості, депутати воліють користуватися особистим автотранспортом. І таких більшість. Єдиний "бонус", який має простий нардеп, - "блатний" номер на особистому автомобілі. Держава не оплачує витрати ні на техобслуговування особистої машини, ні на гараж, ні на водія. Багато хто з обранців офіційно оформляють своїх водіїв як штатних помічників-консультантів, які отримують гроші в парламентській касі. Крім грошових в такій схемі є і чисто житейські переваги. Водій "з корочкою" отримує доступ в усі приміщення ВР. Зручно, коли "під рукою" є співробітник "принеси-подай". Та й від ДАІ, в разі чого, водій може відбитися сам, не турбуючи шефа по дрібницях.

Як правило, поки депутат роз'їжджає на особистій машині, замість нього держтранспорту користуються його помічники-консультанти. Так що депутатські машини не простоюють. На автобазі є диспетчер, який веде облік користування автомобілями. Він же приймає замовлення. Диспетчеру дзвонять, називають ім'я депутата, номер його реєстраційної картки або депутатського посвідчення, адреса подачі автомобіля і планований час зайнятості машини. Єдиною умовою для отримання транспорту є невичерпаний місячний ліміт. Водіїв, як правило, не закріплюють за конкретним депутатом.

Все, так би мовити, просто і зрозуміло. Крім одного. Ніхто з опитаних нами депутатів не зміг назвати кількість і марки автомобілів з депутатського парку. Довелося звертатися на Автобазу Управління справами Верховної Ради України, за адресою: м.Київ, вул.Щорса, 24.

На територію цього "режимного" об'єкта нас, як водиться, не пустили. По телефону ми потурбували директора цього підприємства Івана Кроля. Він відмовився від зустрічі з нами, пославшись на дефіцит часу. Оскільки ми наполягали, Іван Миколайович, нарешті, сказав: "... Валентин Крють нам допоможе. Це начальник експлуатаційного відділу парку, я дам йому вказівку ...".

Наш офіційний запит виявився на столі у Валентина Крютя. Принаймні, про це в телефонній бесіді сказав сам Валентин Гнатович. А ще він повідомив, що на такі питання не може відповісти. Не має права. Мовляв, лист передано директору - Кролю. І тут почалося: крут'-верть. Дзвонимо директору. Нам здалося, що у Івана Миколайовича амнезія. Він геть не пам'ятав про наші домовленості про інтерв'ю. Нарешті, після довгих переговорів, пам'ять до Пану Кролю повернулася. Але це не допомогло. Він став абсолютно категоричним. Говорив приблизно наступне: "Яке інтерв'ю? Ви ж бачили - у нас закрите підприємство. Навіть вивіски немає, як у людей ...". Нам було рекомендовано звернутися "по команді" - до керуючого справами Верховної Ради. Добре хоч не до Президента. Уявіть собі: приходите ви до директора звіроферми і питаєте, скільки у нього кроликів в господарстві? А він відповідає, що крім міністра аграрної політики відповіді дати ніхто не може. У нас все знає тільки про-ч-ч-ень велике начальство.

І все ж, після місяця очікування, R редакцію таки прийшла відповідь від начальника експлуатаційного відділу Автобази Управління справами ВР. Підписано відповідь Валентином Крютем. Сенс листа простий: він як фізична особа не може відповісти на наші запитання. Але ми цікавилися не його персоною, а автогосподарством, в якому він числиться офіційною посадовою особою.

Після всіх поневірянь з депутатським транспортом в ніч з 25 на 26 травня нам приснилося фізична особа Валентина Крютя і кількість автомобілів в автопарку ВР. При цьому снився нам і київський автопарк, і автопарк депутатського санаторію "Дюльбер", що в Криму. Жах, до чого виразне сновидіння! І марки привиділися, і моделі машин, і роки їх випуску. Прокинувшись, ми підрахували ринкову вартість автотранспорту за реальними прайс-листам офіційних дилерів відповідних виробників. Але це було разове сновидіння. А ось нічні кошмари з фізичною особою Крютя і посадовою особою Кроля мучать досі ...

* (Кількість машин приснилося в ніч з 23.05.05 р. на 24.05.05 р. Оскільки вранці вдалося записати реальні марки, моделі та роки випуску присниться машин, їх ринкова вартість підрахована за реальними прайс-листам офіційних дилерів відповідних автовиробників.)

"БІЗНЕС", № 23 (646) 06.06.2005

http://www.business.ua/

Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!

Автор

Новини політики

Топпублікації

Топблоги