Боягуз не грає в банкіра
Коли місяця півтора тому один знайомий бізнесмен з жалем у голосі сказав мені про те, що банкіри просто кидають свої банки напризволяще, мене це дещо здивувало. Повинно бути шкода, коли те, що вишиковувалося працею, роками, збиралося по крупинках, на що покладали надії і будувалися плани, валиться в порох. Втім, пояснення було просте. Банкіри вже зібрали вершки.
Рефінансування теж вже отримали - гроші пішли як вода в пісок. А борги нехай віддає хтось інший. І якщо великі клієнти банків, що не фізособи, які мають армію юристів, зубасті і лаконічні, ще здатні відстояти свої грошові інтереси, то прості вкладники залишаються абсолютно беззахисними. І тепер банкіри прикриваються ними як терористи заручниками. Ну, чого ж? Можна ж поиметь у держави ще якихось грошей при рекапіталізації. Виходить досить забавна картинка: борги банків будуть віддавати самі ж собі вкладники - вони ж платники податків. І уряд змушений піти на це. Хоч якесь рішення. А на кону президентські вибори ...
Забавно слухати люту критику міністра тіньового уряду Миколи Азарова, про те як пагубний транш МВФ: "Куди піде цей кредит? На так звану рекапіталізацію. Рекапіталізація - це збільшення статутного капіталу банку. Уряд викуповує банк банкрут. Воно не просто купує будівлю, а воно набуває відповідальність за борги цього банкрута. Таким чином, приватні борги якогось комерційного банку стають державними боргами. "
Хочу нагадати шановному опозиціонеру, що почесним президентом ВАТ АБ "Укргазбанк", що входить до списку семи банків на рекапіталізацію, є його однопартієць Василь Горбаль. Він також входить до Наглядової ради Нацбанку, який спільно з урядом приймає рішення про рефінансування та рекапіталізації комерційних банків. До речі, рідний Горбалю "Укргазбанк" отримав 3 мільярди гривень рефінансування. Куди пішли ці гроші нехай розбираються компетентні в цьому люди, але вкладники, термін депозитів яких минув, вже з середини березня своїх грошей не отримують. З цілком прозорою схемою: кошти надходять на їх катрочние рахунки, але зняти їх люди не можуть. Ліміт - близько 100 доларів на день. Якщо у людини був внесок, наприклад, 20 тис. доларів, то можете порахувати, скільки місяців вкладник повинен щодня ходити в касу банку, щоб забрати свої гроші. Більш того, ліміт стосується і безготівкового розрахунку, людина навіть не може зробити велику покупку за СВОЇ гроші. Хочу нагадати, що за депозитами стоять конкретні людські долі - комусь потрібні гроші на лікування, хтось збирав на навчання дитині, хтось на свій бізнес, хтось на квартиру. Хитрість банку проста: проведуть рекапіталізацію і ці борги вже ляжуть на інші плечі. А труднощі вкладників банкірів не хвилюють. Пригадується відома приповідка з 90-х: "Борги віддають тільки боягузи". І повертається ж мова у наших "опозиціонерів-проффесіоналів" ще й критикувати уряд!
Справедливості заради хочу сказати, що користолюбство не має партійної приналежності. "Фініки" (так на сленгу журналісти називають ФГ "Фінанси та Кредит", в яку входить однойменний банк) прокручують ту ж операцію. А це вотчина братів Жеваго. Костянтин Жеваго депутат від БЮТ. ЗМІ називають його одним з партійних донорів цього політичного блоку.
І мова не йде про те, що рекапіталізувати банки не потрібно - потрібно. Але на яких умовах? Суть не в тому, щоб винні понесли покарання заради покарання, а в тому, щоб ніхто в майбутньому не повторював їх "подвиги". І не треба голосити про "небаченому досі кризі"! Про те, що він буде, фінансисти знали ще рік тому і закладали ризики у вигляді захмарних відсотків за кредитами, а тепер здирають з позичальників останнє. Як підготувалися? Що зробили? Розписалися у власній некомпетентності і бездарності? Чи це запаморочлива афера в масштабах країни?
Все той же мій знайомий бізнесмен, наприклад, знав. Підготувався. Знайшов стабільні ринки збуту для продукції свого підприємства, поки був занижений долар, за валюту закупив сучасні технології та обладнання, модернізував виробництво. З початку кризи не скоротив жодного працівника під приводом - ах як важко жити! .. Просто, напевно, у наших банкірів були інші цілі - після нас хоч потоп.
З банками у нас взагалі все якось нелогічно влаштовано. Так, наприклад, вже пів року вкладникам не видають депозити достроково, посилаючись на сумнівну папірець НБУ, як на закон. А між тим горезвісне розпорядження Нацбанку всього лише рекомендація, яка не має ніякої законної сили - цей документ відмовилося підписувати Міністерство юстиції. А ось пункт депозитного договору про можливість дострокового розриву відносин з банком ніхто не відміняв.
Ця "українська шизофренія", ймовірно, заразна. Або наші чиновники нахабно брешуть своїм колегам з МВФ. Так в доповненнях до Меморандуму про економічну та фінансову політику, узгодженого під час перебування місії МВФ в Україні, значиться умова, за якою можливість дострокового зняття вкладниками коштів з депозитних вкладів у всіх банках, має бути забезпечена до жовтня 2009 року. Тим часом, згідно все тієї ж сумнівною папірці Нацбанку № 319 від 13 жовтня 2008 року, мараторій на дострокове зняття депозитів мав закінчитися вже 13 квітня 2009 ... Так коли люди зможуть розпоряджатися своїми грошима?
Треба б якось і нашим банкірам, і нашим чиновникам навчитися поважати закон і право на приватну власність. Нехай не з високих моральних міркувань, а виходячи з простої життєвої мудрості, колись сформульованої в одній відомій пісні: "Якщо є ті, хто приходить до мене, знайдуться і ті, хто прийде за тобою."
"Цензор.НЕТ"
