Червоне - це любов, а біле - НЕ журба

Пам'ятаєте афоризм Козьми Пруткова: "Колі на клітці Зі слоном написано" лев ", не ВІР очам своим"? От і я, Побачивши в газеті "День" світліну з портретом Михайла Гориня, альо з підпісом "Богдан Горинь", решил НЕ повіріті очам своим. Тім больше, что світлина супроводиться статтю самє про Богдана Гориня.

Та в Першу Черга мене зацікавіла сама стаття. Про нашого відомого дисидент, одного з могутньої трійці братів Горінів. І все Було б добре, Якби не одна фраза автора - Дмитра Павличка. Прот, Зміст ее гранично вторинно, заяложеній. У народі про таке кажуть: невістка винна. А хто у нас зараз Виконує Означення функцію невісткі? Ее, віявляється, хвалимося Російські політологі. За підтрімку політики Приєднання України до ЄЕП и Надання російській мові статусу державної. Дійсно, колись Тимошенко, ще коли булу прем'єркою, таки Із зацікавленістю говорила про ту структуру. Так и Ющенко напровесні мало не до інфаркту довів національно занепокоєну публіку чімось схожим.

Та Тільки у таких випадка я Згадую одного Зі своих вікладачів, професора Вайнберга. Людина ВІН БУВ мудра. І всегда вчивсь нас не лаяти з Дуже затято опонентов: "Та ні сваріться, Бога ради! Задушіть в обіймах ". Так и тут. Як краще з тією маякового боротися? Зацікавлено и побільше Говорити. Створити комісію "Щодо". Краще даже декілька комісій. За тією Бюрократичність тяганіною Напруга спаді, а там, може, й забудуть.

Если ж Говорити серйозно, то коли мене питають, Куди рухатіся Україні, мені спадає на мнение дилема. Є коло мого дому два базари. Один великий, Справжнє торжище. А другий - малий, якіх десять бабів пріїжджають з села Зі Своїм нехитрим скарбом. А мені и самому хочеться Щось продати. Те Куди я піду? Та, звісно, ??туди, де людей больше.

Співвідношення російського прайси и прайси ЄС співставляється, як 1 до 12. Нас Вже років десять лякають, что НЕ втрапімо на європейський ринок. Альо потроху, потроху, а праворуч таки міняється. У 1996 году частка России в нашому експорті Складанний 38,7%, а Всього до країн СНД - 51,4%. А у 2004 году до России пішло Тільки 18% наших товарів, а загаль до СНР - 26,2%. Гойднулося коромисло до других країн. Частка Європи зросла в 1,5 рази за цею годину: з 24% до 36%.

І вісь Тільки последнего року світова ринкова кон'юнктура склалось так, что Суттєво збільшілася Частка России и СНД у нашому експорті: 22% и 31% відповідно. А це означатиме, что за один позбав рік ЦІ Частки зрослі почти на чверть. Вражаючі темпі. Ну і зрозуміло, за законом про Збереження ЕНЕРГІЇ, на 12% впавши експорт до Іншого світу.

З імпортом и минули року, як и ВСІ Останні роки, відбувається поступове, альо невідпорне Зменшення Частки России и країн СНД. Минуло року Вперше ОБСЯГИ імпорту з країн СНД склалось Меншем величину, чем з Іншого світу: відповідно 48% и 52%.

Така тенденція НЕ є загрозлівою для нас, бо з России та СНД до нас імпортується Менш вісокотехнологічна продукція. За Останні роки частка машин та всілякого устаткування зросла Із 16,6% до 26,2%, тоб збільшілася в 1,6 рази.

Варто звернути уваг на одну цікаву деталь. За тихий десять останніх років двічі відбувалось різке Збільшення Частки нашого експорту до России. Хочай загальна картина десятиліття мала зворотній характер. Так від, ЦІ два періоді пріпадають на роки Керування Ющенка. У 2000 году, коли ВІН БУВ прем'єром, цею ріст Склаві у загальновартісному обсязі 47,6%, тоді як весь експорт зріс на 25,8%. У 2005 году УРЯДОМ керували помаранчеві прем'єри. І хочай весь експорт зріс позбав на 5,6%, Частка России зросла, як ми вже відзначалі, на 22%.

Чомусь так Обидва рази виходе, что коли при владі є так звані "антіросійські" сили, праворуч в торгівлі з Росією Суттєво покращується. І керівнікі зустрічаються Рідко, и взагалі даже без краваток. А торгівля зростанні. Від Тільки потім почінаються Дивні РЕЧІ.

З боку России відбуваються зовсім неадекватні Дії. Негайно почінаються, ну, Якщо не Війни, то різкі, недружні заходь. Хочай, яка может буті в економіці дружба? Дружба дружбою, а тютюнець аж Ніяк НЕ навпіл. Тоді Із зими 2001 року почався Черговий карамельний бой. За ним ввели обмежувальну квоту на труби. І пішло, и поїхало. Наш експорт до России почав різко обмежуватіся. За один Тільки 2002 рік Частка експорту до России з'їхала на 27%.

Щось подібне ПОЧИНАЄТЬСЯ зараз. Тут тобі и м'ясо, потім - молоко. Як завжди, карамелі теж НЕ забувають. До того брати-Росіяни Заграй, что в запалі пропустили у собі самих соляну кризу. Альо и тут без якіх дрібніх злостівостей не обходиться. Він вже у Воронежі з'явилися листівки, что українці, аби помстітіся за газові проблеми, не везуть до России Сіль. Всі віглядає зовсім не так. Україна, навпаки, збільшує постачання СОЛІ до России. До речі, 30% російського прайси СОЛІ забезпечується з України.

Чі є ЦІ Останні Наші негаразди результатом бажання російського Керівництва насоліті нам, українцям? І так, и не так. Чого больше? Та все ж таки спробую поставити нас на місце превалюють в діях адміністрації Путіна. Щоб життя медом не здавалось.

Росіяни Вже 7-8 років взялися за організацію Дійсно вісокофахового контролю ВЛАСНА харчових ПРОДУКТІВ. Абі убезпечити себе врешті-решт від недоброякісніх харчів. Наші ж Харчовик з року в рік, збільшуючі ОБСЯГИ виробництва, на свое "СЕКЬЮРІТІ" на перепоні недобросовісніх ділків НЕ дуже-то звертали увагу. І занедбав Цю впоратися. Тому бити Наші ветслужби и служби спожівстандарту є за що.

Альо чому оце самє зараз взялися за нас Наші "друзі"? Та ще й Які драконівські методи намагають застосуваті. Тому загальне Враження від всех ціх Дій російської сторони не дуже гарно. А точніше Сказати, зовсім Не гарно. У других подібніх війнах Дії наших партнерів НЕ відрізняються різноманітністю. "Ти винен вже тим, що хочеться мені їсти" - так и вбачається за цімі російськімі ескападамі.

Колись радник Путіна по вопросам ЕКОНОМІКИ Андрій Іларіонов назвавши подібні Дії своих земляків безглуздімі. Бо, по-перше, таким чином Російські ПОКУПЦІ прімушені купуваті товари за більш скроню ціною. А по-друге, це ПЄВНЄВ чином розбещує відповідніх российских віробніків.

Інша справа, что ми Самі НЕ Бачимо подібного у себе. Дійсно ж сказано у Святому пісьмі: "І чого в оці брата свого ти скалку бачиш, Колодій ж у Власний оці НЕ чуєш?" Цімі днями Багато говоритися про НЕ Дуже проукраїнську поведінку індійськіх покупців "Криворіжсталі". Бачте, їх НЕ влаштовує український кокс. Та, здається, їх больше не влаштовує наша ціна на цею продукт при тому Рівні якості, Який предлагает наш виробник.

Як на мене, що з'явилося у нашому металургійному господарстві іноземного власника может Тільки пріскоріті реформи у Цій Галузі. Хочай Частка "Міттал Стіл" у нашому переділі складає Тільки 20%, альо НЕ враховуваті, что его Вплив на перебіг подій у Цій Галузі є таки суттєвім, Було б істотною помилки. Це Саме той випадок, коли "на ті й щука у річці, аби карась не дрімав".

Тому и Дії росіян мают роль такого Собі каталізатора у розвітку Нашої ЕКОНОМІКИ. Альо почасті їх вчінкі нагадують Дещо протилежних. Так, Наші газові переговорники наламалі Достатньо дров, альо ті Відверто брутальні підході російської сторони не мают Нічого Спільного з діямі стратегічного партнера. Вісь Тільки нам не Варто переступаті межу на дорозі компромісів.

Панові Павличка, як и багатая моїм колегам з помаранчевого табору, Варто Було б краще пріслухатіся до порад відставленого пана Іларіонова. ВІН акцентував: "робіть все можливе, щоб утріматіся на своих позіціях в газовій сфере. Скільки можете, чи не здавайте призначеня ще в 2004 году Ціну на газ ". Цітую не абсолютно точно, но Зміст его порад БУВ самє такий.

Повірте мені, что у бутність свою послом у России я щонайперше Вівче технічні возможности росіян перекритий ту славнозвісну газову заслінку. А за ті три роки погрозити вчинити таке вісловлювалась. Так від, что Наші спеціалісти, что спеціалісти з России говорили: сделать це без Жахлива НАСЛІДКІВ самє для господарів газу - росіян - просто Неможливо. Варто згадаті, что найбільш затято позіцію Чомусь Займаюсь самє ті, хто був родом з України. Чи не ВСІ, звісно, ??альо деякі Наші Вже так старалися, що далі нікуді.

Тому ОТІ ВСІ балачки про сотні Алчевськів - безглузді и недоречні. Альо є такоже Інша крайність. Дехта з наших молодих и далеких від реальної ЕКОНОМІКИ політіків сповідує таку Собі аж Дуже просунути систему поглядів. "Та нехай Собі ціна на газ складає 230, 300 etc долларов. Це швідше прізведе до структурних перебудив, до змін на краще ". Трохи холоднокровніше, панове! Колись в Двадцятий роках Вже наслухалісь чогось схожого: "Мі зло усім буржуям ватру Світову роздуєм". Потрібна гранична стійкість, альо ж не впертість невігласа.

А йти на герць з автором геніальніх "Червоне - це любов, а чорне - це журба" не маю ніякого бажання. Бо в его словами можемо вбачаті різне. Найбільш просте пояснення, что ВІН сам так и думає. Про ті, что Тимошенко та ее політична сила працює на Москву. Хочай думати таке про одного з дерло у списку БЮТу - Левка Лук'яненка - якось Дуже доладно. Тут радше Можемо вважаті, что пан Павличко Вже Дійсно така наївна Людина і насправді вірить у змов самої Тимошенко з Путінім. Та Скільки его пам'ятаю, дитячого Запаморочення за ним не простежувалось. Та, мабуть, що тут справа в Іншому.

Чім больше людей, что голосувалі за Ющенка, будут ошукані отімі розмова про зраду Тимошенко, тім, вочевідь, больше буде таких, что проголосують за ПРП + ПОРУ, за Блок Костенка и Плюща. А здається, самє у списку останніх и находится наш великий співає, депутат декількох каденцій и до того ж мій колега-посол Дмитро Павличко. Боже ж ти мій, як не хочеться мати цьом Віру, альо ж це так, як на мій хлопський розум.Тільки чому ж для того, аби тобі повірілі, треба одночасно когось вімастіті дьогтем? Гудете по деле, то добрі. Альо ж не вдавалося до підступу. Як там у Вас, пане Дмитре: "Червоне - це любов". А біле? ..