Третя газова війна між Україною та Росією

1,1 т.
Третя газова війна між Україною та Росією

Останнім часом відносини між Росією і Україною з газових питань погіршилися ще більше. Уряд України передав 1 вересня через посольство РФ і дипломатичними каналами лист уряду Росії з ініціативою провести переговори про постачання газу, в якому викладено пропозиції щодо умов імпорту і транзиту газу. Подробиці невідомі, але ясно, що українська сторона могла запропонувати лише зниження ціни на російський газ і (або) підвищення тарифу на транзит російського газу до Європи через територію Україну.

Президент Янукович злітав в Душанбе на саміт глав держав - учасників СНД, де зробив ряд резонансних заяв. Зокрема, він повідомив там журналістам, що Україна не сприймає будь-якого тиску в процесі переговорів щодо перегляду ціни на російський газ. "Спочатку загнали нас у кут, потім почали диктувати умови. Це принижує сьогодні, не мене особисто, а це принижує державу, і я не можу цього допустити", - підкреслив український Президент. Причому, зрозуміло, що ці його слова адресувалися кремлівському керівництву.

Російська сторона відповіла зухвало. Президент Медведєв взагалі не зволив зустрічатися з Януковичем в Душанбе для обговорення газових проблем. "За моєю інформацією, окремої робочої зустрічі не відбулося. За ініціативою російської сторони, Дмитро Медведєв і Віктор Янукович обмінялися думками на полях саміту", - повідомила з цього приводу прес-секретар глави російської держави пані Тімакова. Щодо ж українського листа вона заявила: "Російський Президент звернув увагу українських партнерів на те, що ті пропозиції, які були передані російському уряду і про які було повідомлено йому, не містять конкретики".

Крім того, прем`єр-міністр Азаров розповів, що "Нафтогаз Україна" буде реорганізовано, після чого припинить своє існування. "Буде ліквідаційний період, і через певний час після дотримання всіх необхідних формальностей будуть діяти на цьому ринку абсолютно інші нові компанії, і природно, через це всі угоди, які існують на сьогоднішній момент, повинні бути переглянуті", - прокоментував він ймовірний перебіг подальших подій.

Москва відреагувала миттєво і дуже різко. "Вважаємо неприйнятними маніпуляції реорганізаційною процедурою для того, щоб виправдати односторонню відмову від існуючої угоди. Будь-які внутрішньодержавні рішення України не повинні впливати на виконання міжнародних зобов`язань. В іншому випадку це може спричинити за собою тяжкі наслідки для економіки України ", - попередила прес-секретар президента Росії.

Ще Азаров, а потім Янукович заявили про можливість звернення в судові інстанції, якщо Росія не погодиться на здешевлення газу. На це пролунала жорстка відповідь: Росія готова відстоювати свою позицію за газовою угодою з Україною в будь-якому суді.

Загалом, колишні запевнення керівників країн у взаємній "великій дружбі" на такому тлі виглядають безглуздими жартами. Сторони обмінюються провокаційними висловами і погрозами, але ніхто, схоже, не збирається поступатися. Російський уряд згідний знизити ціну на газ в обмін на вступ України до Митного Союз або, на крайній випадок, на здачу Газпрому української ГТС. Керівництво ж України оголосило, що в МС не піде, тому що рухається в Європу, а свою "трубу" Росії не віддасть.

Таким чином, ситуація тупикова, і назріває нова газова війна. При цьому Янукович з Азаровим "кивають" на газові угоди, підписані Тимошенко 19 січня 2009 року. Але вперто не хочуть визнавати, що укладені минулого року Харківські угоди про знижку на газ в обмін на продовження терміну перебування російського флоту в Криму були вкрай бездарними. Не тільки в політичному аспекті, а й в економічному.

Нагадаємо, в січні 2009 року була остання газова "війна" (перша - в січні 2006 року), коли Росія перекривала газовий кран не тільки для України, але й для Європи. Завершився цей конфлікт підписанням сумнозвісного газової угоди, згідно з якою ціна на нафту почала розраховуватися з економічної формулою. Правда, на 2009 рік Тимошенко домоглася знижки на 20%, а, крім того, у другій половині 2008 року і в 2009 році світові ціни на нафту сильно впали. В результаті цього ціни на російський газ для Україні протягом 2009 року дешевшали і були набагато нижчими, ніж для європейських держав - не рахуючи Білорусі, з якою у Росії особливі відносини. Зокрема, в I кварталі ціна для України становила $ 360 за тисячу кубометрів, в II кварталі - $ 271, в III кварталі - $ 198, в IV кварталі - $ 208.

Ціни на нафту, які обвалилися в результаті світової кризи, стрімко поповзли в гору вже в 2010 і 2011 роках, внаслідок чого стали швидко рости і ціни на газ, що розраховуються за формулою. Сьогодні можна лише припускати, як би Тимошенко вела переговори з Москвою щодо перегляду газових угод, якби стала в 2010 році президентом України.

А от команда Януковича вже не могла не бачити в квітні 2010 року, коли підписувалася Харківська угода, що нафта у світі дорожчає, внаслідок чого будуть підвищуватися ціни і на російський газ. У зв`язку з чим потрібно було домагатися від Росії не просто якоїсь знижки, а й корекції формули в газовій угоді, що дозволяло б пом`якшити умови для України у разі різкого злету світових цін на нафту.

Газова формула в угоді від 19 січня 2009 року являє собою, говорячи математичною мовою, лінійну залежність. У ній закладена пряма пропорція між цінами на нафтопродукти (мазут і газойль) за попередні дев`ять місяців і ціною на газ, а відштовхується розрахунок від базової ціни на газ в $ 450. Однак для ситуації, коли ціни на нафту розкручуються спекулянтами на світових біржах до дуже високих значень, варто було б ввести в цю формулу понижуючі коефіцієнти.

Тобто, необхідно було передбачити, наприклад, прогресивну шкалу - за аналогією, скажімо, з існуючою у багатьох країнах прогресивною шкалою прибуткового податку, коли ставки податку варіюються залежно від розмірів доходу від 10% до 50% (чим більше заробляєш, тим вище ставка , і навпаки). Щоб після досягнення світових цін на нафту (мазут, газойль) якихось високих значень ціни на газ збільшувалися вже не в прямій пропорції, а з понижуючим коефіцієнтом, який тим більший, чим вищі ціни нафтопродуктів.

Тим самим був би закладений, так би мовити, принцип справедливості - адже не можна вважати справедливими злети до небес світові ціни на нафту навесні 2011 року чи влітку 2008 року! Оскільки ж ціни на нафту формуються під впливом спекулятивного світового капіталу, то й ціни на газ для України, виходить, також залежать від іноземних спекулянтів.

Причому, якби зміну формули українською стороною було запропоновано Росії на початку 2010 року при підготовці Харківських угод, то тоді було б легше домовитися, оскільки світові ціни на нафтопродукти були в той період ще не занадто високі. Розрахована за формулою ціна на газ для України на I квартал 2010 року становила $ 306 за тисячу кубометрів, тоді як на IV квартал 2011 року вона добереться до $ 500 (зі знижкою за Харківськоюу угодою - $ 400).

Звичайно, якщо б відносини між керівництвом Росії та Україні були дійсно хорошими, то в Кремлі прислухалися б до подібних аргументів української сторони. Москва ж вимагає від Києва за поступки аж надто багато. І хоча Азаров у неділю заявив, що "ніхто і ніколи не дочекається ніяких воєн, у тому числі газових", але ці його слова звучать не дуже переконливо.

Олександр Безкоровайний

Источник:УНІАН